Ярослав Юрчишин — це приклад того, як принципи чесності, служіння та наполегливості, закладені в скаутському таборі, перетворюються на потужний інструмент змін у державі. Народжений далеко від України, у далекому Мирному Архангельської області, він став одним із найпослідовніших борців з корупцією та захисників свободи слова в українській політиці. Його шлях — це не просто кар’єрні сходи, а органічний розвиток від громадського активіста до народного депутата, який формує ключові рішення в парламенті.
Як колишній виконавчий директор Transparency International Україна та нинішній голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, Юрчишин поєднує досвід реформування державних інституцій з щоденною боротьбою за прозорість і демократичні цінності. Він не лише критикує систему — він її змінює, просуваючи антикорупційні механізми та відстоюючи право журналістів на правду навіть у воєнний час. Для початківців це історія натхнення: звичайна людина може впливати на велике. Для просунутих — детальний розбір, як його адвокація стала основою реальних законів.
Сьогодні, коли Україна балансує між вимогами ЄС і реаліями війни, позиція Ярослава Юрчишина залишається чіткою: антикорупція — це марафон, а свобода слова — не розкіш, а запорука перемоги. Його діяльність заповнює прогалини в державному управлінні, роблячи політику ближчою до людей.
Дитинство в далекому півночі та коріння в Україні
Народжений 14 жовтня 1980 року в селищі Мирне Плесецького району Архангельської області РРФСР, Ярослав Юрчишин зростав у середовищі, де радянська система диктувала кожний крок. Сім’я переїхала до Львова у 1989 році, і саме львівські вулиці, наповнені духом свободи та історії, стали для нього справжньою батьківщиною. Цей переїзд не був просто зміною місця — він став фундаментом, на якому виросла глибока любов до України, її культури та боротьби за незалежність.
Дитячі роки в північному селищі, оточеному тайгою, навчили його витривалості та спостережливості. А львівський період сформував аналітичний розум: історичні пам’ятки, розмови з ровесниками про Голодомор і репресії заклали в ньому стійке неприйняття будь-якої форми авторитаризму. Ці ранні враження пізніше проявилися в його політичній позиції — відстоюванні деколонізації та захисту прав корінних народів Росії.
Сім’я завжди була для нього опорою. Одружений з Ольгою, Ярослав виховує трьох дітей — Дарину, Ярему та Любомира. Саме сімейні цінності, поєднані з пластунським духом, допомогли йому залишатися принциповим навіть у найскладніші моменти парламентських дебатів.
Освіта, Пласт і формування лідера
Освіта Ярослава Юрчишина — це не сухі дипломи, а інструменти для реальних змін. У 1997–2002 роках він закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «учитель історії, історик, археолог». Ці знання стали компасом у його пізнішій діяльності: розуміння минулого допомогло аналізувати сучасні загрози авторитаризму. Згодом, у 2006 році, він пройшов сертифіковані курси практичної психології в Києво-Могилянській академії, а в 2008–2010 роках здобув магістра політології з спеціалізацією «Європейські студії» там же.
Паралельно з навчанням Юрчишин поринув у Пласт — Національну скаутську організацію України. З 2001 року він став активним пластуном, у 2003–2005 роках керував Київським офісом, а в 2013–2016 — очолював Крайову пластову раду. Принципи Пласту — чесність, служіння громаді, патріотизм і лідерство — стали для нього не гаслами, а щоденним кодексом. Саме тут він навчився організовувати людей навколо спільної мети, що пізніше допомогло в адвокації реформ.
Пластунський досвід сформував у ньому стійкість до критики та вміння діяти в команді. Багато хто з його колег по Пласту відзначають: Юрчишин завжди був тим, хто не просто говорить, а робить. Ці навички стали основою його роботи в громадському секторі.
Громадська діяльність: від Революції Гідності до Transparency International
Після Революції Гідності 2014 року Ярослав Юрчишин опинився в епіцентрі змін. Він став радником секретаря Ради національної безпеки та оборони України, членом Ради громадського контролю при НАБУ. У 2014–2016 роках працював менеджером з адвокації в коаліції «Реанімаційний Пакет Реформ», де відповідав за просування медичної та пенсійної реформ. Його зусилля допомогли створити реальні механізми, які досі працюють на користь мільйонів українців.
У 2016–2019 роках Юрчишин очолив Transparency International Україна: спочатку як виконавчий директор, а потім — голова правління. Під його керівництвом організація посилила моніторинг корупційних схем, зокрема активів Януковича. Він брав участь у конкурсних комісіях з обрання прокурорів САП та керівництва Агентства з розшуку та управління активами. Це були не просто посади — це була щоденна боротьба за те, щоб антикорупційні органи працювали незалежно.
Його робота в TI Україна показала: корупція — це не абстракція, а система, яку можна розбирати по гвинтиках. Юрчишин неодноразово наголошував, що реформи — це марафон, а не спринт. Цей підхід став основою його парламентської діяльності.
Політичний шлях: «Голос» і Верховна Рада
У 2019 році Ярослав Юрчишин увійшов до списку партії «Голос» під номером 7 і став народним депутатом IX скликання. До 2021 року він обіймав посаду заступника голови партії. У парламенті він швидко став ключовим гравцем: спочатку перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики, а з грудня 2023 року — голова Комітету з питань свободи слова.
Його перехід від громадського сектору до політики був логічним. «Голос» став платформою для тих, хто вірить у реальні зміни, а не популізм. Як депутат Юрчишин став членом Постійної делегації в ПА ОБСЄ, співголовою груп міжпарламентських зв’язків і учасником Форуму Вільних Держав Постросії. Він активно просуває теми деколонізації Росії та підтримки корінних народів.
У парламенті його голос часто стає вирішальним у ключових голосуваннях — від підтримки незалежності НАБУ до захисту журналістів. Це не просто посада — це щоденна відповідальність перед виборцями.
Боротьба з корупцією на державному рівні
Антикорупційна діяльність Ярослава Юрчишина в Раді — це продовження його роботи в TI. Як перший заступник голови відповідного комітету він просував закони, що посилюють прозорість державних закупівель і запобігають зловживанням. Він захищав НАБУ та САП від політичного тиску, особливо в 2024–2025 роках, коли намагалися обмежити їхню незалежність.
Його внесок видно в конкретних результатах: моніторинг декларацій, підтримка електронних закупівель ProZorro та адвокація реформи судової системи. Юрчишин завжди наголошує: без незалежних антикорупційних органів Україна не зможе рухатися до ЄС.
Для звичайних громадян це означає реальні зміни — від чесних тендерів до справедливих судів. Його робота доводить: один принципований депутат може зупинити корупційну машину.
| Період | Посада / Роль | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| 2014–2016 | Менеджер з адвокації РПР | Просування медичної та пенсійної реформ |
| 2016–2019 | Виконавчий директор / Голова правління TI Україна | Створення механізмів повернення активів, моніторинг САП |
| 2019–2023 | Перший заступник голови Комітету з антикорупційної політики | Захист незалежності НАБУ та САП |
| З грудня 2023 | Голова Комітету з питань свободи слова | Баланс між безпекою та свободою медіа під час війни |
Джерело даних: офіційний сайт Верховної Ради України, Transparency International Україна.
Свобода слова в умовах війни: виклики та позиція
Очоливши Комітет з питань свободи слова в грудні 2023 року, Ярослав Юрчишин опинився на передовій нового фронту — інформаційного. Під час повномасштабної війни він відстоює баланс: журналісти повинні мати доступ до правди, але без шкоди для національної безпеки. Він критикував законопроекти, що могли обмежити свободу преси, і став заступником голови Тимчасової слідчої комісії щодо злочинів РФ проти журналістів.
Його статті на «Українській правді» в 2025 році чітко показують бачення: свобода слова — 2026 — це не тільки вимога Брюсселя, а й інструмент перемоги. Він активно просуває українські наративи в Європі та бореться зі SLAPP-позовами проти медіа.
Для України це означає збереження демократії навіть у найтемніші часи. Юрчишин доводить: свобода слова не слабкість, а сила нації.
Погляди на майбутнє: деімперіалізація Росії та європейська інтеграція
Як спікер Форуму Вільних Держав Постросії Ярослав Юрчишин активно просуває ідею деколонізації. Його історична освіта допомагає аналізувати, як імперські наративи РФ руйнують регіони. Він підтримує права корінних народів і виступає за жорсткі санкції.
У контексті ЄС Юрчишин бачить антикорупцію та свободу слова як ключові критерії. Його робота в міжпарламентських групах з Німеччиною, Чехією та іншими країнами зміцнює підтримку України.
Його позиція проста: майбутнє України — в Європі, але лише з чесними інституціями всередині.
Особисте життя та цінності, що надихають
Поза політикою Ярослав Юрчишин залишається пластунським лідером і батьком. Його сім’я — приклад гармонії між громадською діяльністю та особистим життям. Цінності Пласту — служіння, чесність, повага — залишаються для нього головними.
Він часто повторює: «Сповідуй те, що проповідуєш». Ця фраза стала його життєвим кредо і мотивує тисячі молодих українців долучатися до змін.
Ярослав Юрчишин продовжує рухатися вперед — з тим самим вогнем, що запалився в скаутському таборі. Його історія показує: справжні зміни починаються з людини, яка не боїться діяти.
Leave a Reply