Урсула фон дер Ляєн — німецька політикиня, лікарка за освітою та мати семеро дітей — уже понад шість років очолює Європейську комісію, ставши першою жінкою на цій посаді в історії ЄС. Її кар’єра поєднує пізній старт у політиці після виховання великої родини, особистий досвід подолання трагедій і рішучі дії під час глобальних криз — від пандемії до повномасштабної війни Росії проти України. У другому терміні, що триває до 2029 року, вона продовжує формувати порядок денний Європи, роблячи акцент на конкурентоспроможності, оборонній самостійності та непохитній підтримці України.
Її шлях від брюссельського дитинства в багатодітній родині європейського чиновника до вершин влади демонструє, як особиста стійкість і європейська ідентичність можуть перетворитися на інструмент реальних змін. Сьогодні Урсула фон дер Ляєн залишається однією з найвпливовіших фігур світу, чиї рішення безпосередньо впливають на життя мільйонів людей, зокрема українців, які отримують від ЄС фінансову, військову та політичну допомогу.
Ранні роки: брюссельське коріння та перші випробування
Урсула Гертруда Альбрехт народилася 8 жовтня 1958 року в комуні Іксель біля Брюсселя. Батько Ернст Альбрехт працював одним із перших високопосадовців у структурах Європейського економічного співтовариства, тому сім’я жила в серці майбутньої європейської столиці. Дитинство пройшло в атмосфері багатомовності — німецька та французька стали рідними, а пізніше додалася англійська. Це середовище заклало фундамент глибокої європейської ідентичності, яку вона пронесла через усе життя.
У 1971 році родина переїхала до Німеччини після смерті молодшої сестри Бенітти-Єви від раку у віці 11 років. Ця втрата глибоко вплинула на 13-річну Урсулу. Пізніше саме особистий біль від онкології сестри став одним із рушіїв її ініціативи боротьби з раком на рівні ЄС — програми, що поєднує дослідження, профілактику та підтримку пацієнтів.
У підлітковому віці вона зіткнулася ще з одним випробуванням: через погрози терористичної організації Фракція Червоної Армії батьки та спецслужби вирішили відправити її на навчання до Лондона під вигаданим ім’ям Rose Ladson. Там, у розпал панк-культури, вона відвідувала концерти, слухала Sex Pistols і відчула ту «внутрішню свободу», про яку згадувала роками потому. Цей період сформував характер — здатність зберігати спокій у хаосі та знаходити простір для себе навіть під тиском.
Медицина, сім’я та американський період
Спочатку Урсула фон дер Ляєн вивчала економіку в Геттінгені та Мюнстері, а також у Лондонській школі економіки. Проте справжнім покликанням стала медицина — у 1980 році вона вступила до Ганноверської медичної вищої школи, спеціалізувалася на гінекології та в 1991 році захистила докторську дисертацію. Працювала асистентом у жіночій клініці, а пізніше здобула магістерський ступінь з охорони здоров’я.
У 1986 році вона одружилася з лікарем Гайко фон дер Ляєном — нащадком знатного роду. У шлюбі народилося семеро дітей: Давід, Софія, Марія, близнюки Йоганна та Вікторія (народжені в США), Егмонт і Грація. У 1992–1996 роках сім’я жила в Каліфорнії, де чоловік викладав у Стенфорді, а Урсула повністю присвятила себе дітям і домашньому господарству. Цей період вона пізніше називала часом, коли зрозуміла: велику родину можна поєднувати з амбіціями, якщо є підтримка партнера.
Повернувшись до Німеччини, вона викладала в медичній школі та поступово почала цікавитися публічною політикою. У 36 років, уже маючи шістьох дітей, вона зробила рішучий крок — вирішила йти шляхом батька.
Пізній політичний старт і стрімке сходження
Урсула фон дер Ляєн вступила до Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у 1990 році. Спочатку займалася місцевою політикою в Нижній Саксонії: обиралася до міської ради, очолювала комітети з охорони здоров’я. У 2003 році стала депутаткою ландтагу та міністеркою соціальних справ, жінок, сім’ї та здоров’я в уряді землі.
У 2005 році Ангела Меркель запросила її до федерального уряду. Так почалася стрімка кар’єра: міністр у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді (2005–2009), міністр праці та соціальних справ (2009–2013), а з 2013 року — міністр оборони Німеччини, перша жінка на цій посаді. Вона залишалася єдиним міністром, який пропрацював у всіх кабінетах Меркель з 2005 по 2019 рік.
На посаді міністра оборони вона запустила реформи: збільшила витрати на оборону, модернізувала закупівлі, додала соціальні гарантії для військових (дитячі садки при частинах, підтримка сімей). Водночас міністерство зіткнулося зі скандалами навколо консалтингових контрактів та звинуваченнями в нецільовому використанні коштів. Урсула фон дер Ляєн пережила ці випробування і вийшла з них сильнішою, демонструючи здатність визнавати помилки та рухатися далі.
Президентка Європейської комісії: перший термін і кризи
У липні 2019 року Європейський парламент обрав Урсулу фон дер Ляєн президенткою Європейської комісії — 383 голоси «за». Вона стала першою жінкою та першою німкенею на цій посаді після Вальтера Гальштайна. Перший термін почався 1 грудня 2019 року і одразу зіткнувся з пандемією COVID-19.
Комісія під її керівництвом забезпечила спільні закупівлі вакцин, створила механізми відновлення економіки та запустила Європейський зелений курс — амбітний план кліматичної нейтральності до 2050 року. Особисто для неї важливою стала ініціатива боротьби з раком, натхненна втратою сестри.
У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Урсула фон дер Ляєн відвідала Київ і Бучу. Вона чітко заявила: «Україна — це Європа». ЄС запровадив безпрецедентні санкції проти Росії, надав Україні статус кандидата на вступ, виділив мільярди євро допомоги. Її позиція залишалася послідовною навіть тоді, коли деякі європейські лідери вагалися.
Другий мандат 2024–2029: нова реальність і пріоритети
18 липня 2024 року Європейський парламент переобрав Урсулу фон дер Ляєн на другий термін — 401 голос «за». Другий мандат стартував 1 грудня 2024 року і триватиме до 2029 року. У нових політичних реаліях — зі зміною адміністрації в США, затяжною війною в Україні та економічними викликами — вона зробила акцент на конкурентоспроможності Європи, спрощенні регуляцій та посиленні оборонної промисловості.
У 2025–2026 роках Комісія просунула «Чисту промислову угоду», коаліцію з вуглецевими ринками та переглянула підхід до ядерної енергетики. Особливо важливою для України стала програма фінансової підтримки: у грудні 2025 року Європейська рада погодила кредит у 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки для бюджетних та оборонних потреб. Попри опір Угорщини, механізм було фіналізовано у квітні 2026 року, а перші виплати очікувалися вже в червні.
Урсула фон дер Ляєн неодноразово підкреслювала, що доля України — це доля Європи, і ЄС виконає свої зобов’язання незалежно від зовнішніх обставин.
Ключові посади Урсули фон дер Ляєн
| Період | Посада | Ключові дії та реформи |
|---|---|---|
| 2005–2009 | Міністр у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини | Впровадження оплачуваної батьківської відпустки для батьків (Vätermonate), розширення мережі дитячих садків, Child Advancement Act на 4,3 млрд євро |
| 2009–2013 | Міністр праці та соціальних справ Німеччини | Переговори щодо мінімальної заробітної плати, підтримка гендерних квот у радах директорів, угоди про залучення медичних працівників з-за кордону |
| 2013–2019 | Міністр оборони Німеччини (перша жінка) | Збільшення витрат на оборону до 1,3% ВВП, модернізація Бундесверу, соціальні гарантії для військових, участь у місіях в Афганістані та Малі |
| 2019–2024 | Президентка Європейської комісії (перший термін) | Спільні закупівлі вакцин від COVID-19, запуск Європейського зеленого курсу, статус кандидата для України, масштабні санкції проти Росії |
| 2024–2029 | Президентка Європейської комісії (другий термін) | Фокус на конкурентоспроможності, спрощенні законодавства, оборонній автономії Європи, кредит €90 млрд для України на 2026–2027 роки |
Дані узагальнено на основі публічних джерел Європейської комісії та урядових звітів Німеччини.
Суперечності та випробування
Як і будь-яка впливова політикиня, Урсула фон дер Ляєн стикалася з критикою. У Німеччині її звинувачували в неякісних консалтингових контрактах у міністерстві оборони та видаленні даних з телефонів (справу розслідували, але вона залишила посаду до завершення). У 2025 році Загальний суд ЄС виніс рішення у справі «Pfizergate» — суд визнав, що Комісія не надала достатніх пояснень щодо відмови оприлюднити текстові повідомлення з CEO Pfizer під час переговорів про вакцини. Комісія заявила, що вивчає рішення та розглядає наступні кроки.
Деякі спостерігачі критикують її за централізацію влади та стиль «залізної руки в оксамитовій рукавичці». Водночас саме ця рішучість дозволила швидко реагувати на кризи, коли традиційні механізми ЄС виявилися надто повільними.
Особистість, стиль лідерства та європейська мрія
Урсула фон дер Ляєн — це поєднання аристократичного коріння, медичної точності та несподіваної внутрішньої свободи, яку вона знайшла в лондонському панк-середовищі. Вона залишається пристрасною вершницею, полілінгвою європейкою і матір’ю, яка на власному прикладі показала: можна мати семеро дітей і водночас очолювати найпотужніший виконавчий орган континенту.
Її стиль — спокійний, але наполегливий. Вона рідко підвищує голос, натомість використовує детальні аргументи, цифри та особистий досвід. У розмовах з лідерами вона часто наголошує на спільних цінностях і довгостроковій відповідальності перед наступними поколіннями.
За роки на чолі Комісії вона довела, що жінка може не просто займати високу посаду, а реально змінювати правила гри — від сімейної політики до оборонної стратегії континенту.
Україна в серці європейської політики
Підтримка України для Урсули фон дер Ляєн — не просто пункт порядку денного, а питання принципів. Вона особисто відвідала зруйновані міста, зустрічалася з президентом Зеленським, домагалася статусу кандидата та багатомільярдної допомоги. У 2026 році, попри складну геополітичну ситуацію, ЄС продовжує фінансувати бюджетні та оборонні потреби України через механізм у 90 мільярдів євро.
Вона неодноразово заявляла, що ніхто не прагне миру більше, ніж український народ, і що шлях України до ЄС — це шлях, заснований на заслугах, реформах та відкритті кластерів переговорів. У травні 2026 року вона обговорювала з українським керівництвом відкриття першого кластера вже в червні.
Її позиція залишається чіткою: Європа не залишиться осторонь, доки Україна бореться за свою свободу і європейське майбутнє.
Урсула фон дер Ляєн продовжує працювати над тим, щоб Європа стала сильнішою, незалежнішою та справедливішою — не лише для нинішніх поколінь, а й для тих, хто прийде після нас. Її історія — це нагадування, що справжнє лідерство народжується не в комфортних кабінетах, а в умінні зберігати людяність і рішучість навіть у найскладніші часи.
Leave a Reply