Василь Прозоров народився 29 червня 1975 року в Бердянську Запорізької області. Довгі роки він служив в Службі безпеки України, пройшов шлях від оперативника до старшого консультанта-експерта в центральному апараті Антитеррористичного центру. У 2018 році його звільнили за службову невідповідність, а вже в березні 2019-го він опинився в Москві з гучною прес-конференцією, де розповів про нібито таємні операції СБУ та свою співпрацю з російськими спецслужбами з 2014 року. Сьогодні Прозоров — автор кількох книг, керівник центру розслідувань UkrLeaks і активний коментатор подій в російських ЗМІ, який позиціонує себе як викривача «київського режиму».
Його історія поєднує реальну службу в українській спецслужбі з різким поворотом, що розділив погляди на нього. В Україні його вважають зрадником, внесеним до бази «Миротворець» і санкційних списків, а в Росії — розвідником і публіцистом, який розкриває «правду» про події на Донбасі та Майдані. Замах на його життя в Москві у квітні 2024 року лише підкреслив, наскільки гострою стала ця конфронтація. Прозоров продовжує випускати книги та інтерв’ю, впливаючи на інформаційний простір обох сторін конфлікту.
Для тих, хто хоче зрозуміти, як один офіцер СБУ перетворився на критика української влади, важливо розібратися в деталях біографії, мотивах і наслідках його дій. Ця стаття розкриває хронологію подій, аналізує ключові заяви та показує, чому ім’я Василя Прозорова досі на слуху в 2026 році.
Ранні роки та початок кар’єри в СБУ
Василь Миколайович Прозоров виріс у типовому радянському приморському місті Бердянську. Школа, інститут, служба в армії — стандартний шлях для багатьох його ровесників. У 1999 році він вступив до Служби безпеки України і швидко опинився на оперативних посадах. Більшу частину кар’єри він провів саме в польовій роботі, збираючи інформацію, аналізуючи загрози та виконуючи завдання, пов’язані з національною безпекою.
До 2014 року його служба проходила відносно спокійно. Прозоров не був публічною особою, не з’являвся в новинах і не привертав уваги преси. Усе змінилося з початком подій на Майдані. Саме тоді, за його власними словами, відбулася внутрішня переоцінка. Він побачив у революції не народне волевиявлення, а державний переворот, організований зовнішніми силами. Ця точка зору стала фундаментом для подальших рішень.
З травня 2014 року Прозоров перейшов до центрального апарату СБУ в штаб Антитеррористичного центру. Посада старшого консультанта-експерта давала доступ до стратегічної інформації. За його даними, саме в цей період він почав співпрацювати з російськими спецслужбами — виключно з ідеологічних мотивів, без матеріальної винагороди. Цей крок став початком довгого шляху, який привів його до Москви.
Переломний 2014 рік: Майдан, Донбас і внутрішній конфлікт
Події Євромайдану та початку бойових дій на Донбасі стали каталізатором. Прозоров стверджував, що бачив, як СБУ залучали до операцій, спрямованих не стільки на захист країни, скільки на придушення інакомислення. Він описував «операцію «Пауки в банці» — нібито план з дискредитації лідерів самопроголошених республік, розпалювання конфліктів між ними та російськими силами. Хоча багато його тверджень залишалися без незалежного підтвердження, вони резонували з певною частиною аудиторії.
Звільнення в 2018 році стало формальним кінцем кар’єри. Офіційна причина — систематичне вживання алкоголю на робочому місці та дискредитація звання офіцера. Сам Прозоров у своїх інтерв’ю та книгах подає це як результат внутрішніх суперечностей і тиску через його погляди. Незалежно від причин, після звільнення він переїхав до Росії і почав відкрито діяти.
Цей період його життя наповнений суперечностями. З одного боку — багаторічна служба, з іншого — свідомий вибір протистояти системі, у якій працював. Така трансформація не рідкість у часи великих потрясінь, але в разі Прозорова вона набула масштабів інформаційної війни.
Прес-конференція 2019 року: гучне розкриття в Москві
25 березня 2019 року в Москві Прозоров провів прес-конференцію, організовану агентством «Россия сегодня». Він показав паспорт і документ СБУ «Про заходи протидії військовій агресії РФ», у якому нібито містилися формулювання про Росію як загрозу цивілізованому світу. Серед ключових заяв — звинувачення СБУ в організації операцій проти лідерів ДНР і ЛНР, причетність до загибелі польових командирів Гіві та Мотороли, а також версія щодо збиття MH17.
Реакція СБУ була миттєвою: всі заяви назвали фейками, а самого Прозорова — зрадником, який «торгує совістю та військовою присягою». Його порівняли з Іудою. Водночас у російських медіа його зустріли як героя, який нарешті сказав «правду». Ця прес-конференція стала поворотним моментом, що розділила суспільство на два табори.
Після цього Прозоров не зупинився. Він створив центр розслідувань UkrLeaks і почав систематично публікувати матеріали, спрямовані на дискредитацію українських структур. Його виступи в ефірах RT, Sputnik та інших каналах стали регулярними.
Діяльність у вигнанні: UkrLeaks, книги та інформаційна боротьба
У Росії Прозоров перетворився на професійного публіциста. Центр UkrLeaks став платформою для «розкриттів» про біолабораторії, торгівлю дітьми, корупцію та злочини київської влади. Він регулярно давав інтерв’ю, де говорив про «нацистські батальйони», провокації з хімічною зброєю та фальсифікації в Бучі.
Книги стали основним інструментом. Перша — «Точка невозврата» (2020) — мемуари про службу в СБУ та переломні події. Друга — «Жаркое лето Мариуполя (із життя опера СБУ – 2)» (2022) — детальний опис подій у Маріуполі з точки зору колишнього оперативника. Третя — «Корупція по-київськи» (2023) — розслідування корупційних схем. У 2025 році вийшла «Кровавий Майдан. Західний слід у документах СБУ», де автор аналізує роль західних еліт у подіях 2013–2014 років.
| Назва книги | Рік видання | Короткий опис |
|---|---|---|
| Точка невозврата | 2020 | Мемуари про службу в СБУ та перехід на інший бік |
| Жаркое лето Мариуполя | 2022 | Подробиці подій у Маріуполі з погляду оперативника |
| Корупція по-київськи | 2023 | Документальне розслідування корупційних схем |
| Кровавий Майдан | 2025 | Аналіз західного сліду в подіях 2013–2014 років |
Ці видання, за даними видавництв «АрсисБукс», «Юпітер» та «Грифон», розійшлися тисячами примірників і стали частиною російської інформаційної кампанії. Прозоров часто цитує документи, які нібито отримав під час служби, хоча їх автентичність не завжди підтверджена незалежними експертами.
Замах на життя та питання безпеки
12 квітня 2024 року на Коровинському шосе в Москві вибухнув автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, що належав Прозорову. Він отримав поранення нижніх кінцівок, але вижив. Російські слідчі швидко встановили виконавців — Івана Паскаря та Володимира Головченка. У січні 2026 року 2-й Західний окружний військовий суд засудив їх до 24 і 26 років позбавлення волі відповідно. Прозоров назвав інцидент черговою спробою терористичного акту з боку СБУ.
Раніше, у 2023 році, за даними російських спецслужб, вдалося запобігти ще одному замаху в окупованому Бердянську. Ці події підкреслили, наскільки глибоким став розрив. Для Прозорова вони стали доказом того, що його діяльність реально турбує протилежну сторону.
Сприйняття в Україні та роль в інформаційній війні
В Україні Прозорова офіційно вважають зрадником. Портал GUR та сайт «Чесно» фіксують його як особу, яка з 2014 року передавала секретну інформацію Росії. Його діяльність через UkrLeaks та виступи в російських ЗМІ розцінюють як пропаганду, спрямовану на підрив довіри до ЗСУ та міжнародної підтримки. СБУ неодноразово спростовувала його заяви як маніпуляції.
Водночас для частини аудиторії, особливо в Росії та на окупованих територіях, він став авторитетним джерелом. Його матеріали використовують для пояснення подій з альтернативної точки зору. Це класичний приклад інформаційної війни, де один і той самий факт може мати діаметрально протилежне трактування залежно від аудиторії.
Прозоров продовжує активно коментувати актуальні події — від мобілізації до зовнішньої політики. Його Telegram-канал і інтерв’ю залишаються частиною щоденного інформаційного потоку. Незалежно від того, погоджуватися з ним чи ні, його історія показує, як особисті переконання можуть радикально змінити долю людини в часи конфлікту.
Життя Василя Прозорова — це не просто біографія одного офіцера. Це історія про вибір, наслідки та боротьбу в інформаційному просторі, яка триває й досі. Кожен, хто цікавиться подіями останніх років, знайде в ній матеріал для власних висновків.
Leave a Reply