Якуб Вех, колишній головний редактор польського порталу Energetyka24, зауважив: “Є три речі, на які можна дивитися нескінченно: як горить вогонь, як тече вода і як ‘Газпром’ оцінюють дешевше за Orlen”.
У березні це стало реальністю. Ринкова капіталізація польського енергетичного гіганта Orlen вперше перевищила показник російської державної компанії “Газпром”.
Зростання Orlen і падіння “Газпрому” відображають історію сучасної Східної Європи. Ще кілька років тому вартість “Газпрому” перевищувала Orlen більш ніж у 40 разів. Компанія не була звичайною корпорацією.
Імперські амбіції та геополітичний крах
Десятиліттями Кремль фінансував імперську державу доходами від нафти й газу. “Газпром” генерував майже 5% ВВП Росії. У 2007 році його капіталізація сягнула $330 млрд — третя у світі, з планами на $1 трлн за десятиліття.
Тепер вона впала до $38,8 млрд, рівня середньої європейської мережі супермаркетів. Геополітика потопила гіганта. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС скоротив імпорт російського газу. Європа перейшла на СПГ зі США, Катару та Норвегії.
У “Газпрому” залишилися порожні трубопроводи. Втрата вартості — не через запаси, а через недовіру до Росії як постачальника.
Шлях Orlen і угорський MOL
Orlen, де польський уряд володіє 49,9% акцій, також мав труднощі. За правління партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського компанію політизували. Даниель Обайтек, мер містечка Пцим, став головою правління. Він знижував ціни на пальне перед виборами 2023 року й закуповував нафту, яка не дійшла до Польщі. Після поразки “ПіС” Обайтек втік до Угорщини, але зберіг мандат євродепутата попри звинувачення в корупції 2013 року.
Після його відходу Orlen відновилася. Компанія увійшла до 600 найбільших світу, стала лідером Східної Європи з доходами в десятки мільярдів доларів. Тепер це конгломерат: від видобутку в Норвегії до водневих проєктів.
Ринок нагородив диверсифікацію та дотримання правил ЄС. Контракти на СПГ, норвезькі родовища, інтерконектори з Литвою, Словаччиною та Чехією зробили Польщу енергетичним центром. Перспективи кращі на тлі близькосхідного конфлікту.
Порівняйте з угорським MOL. Компанія лідер в Угорщині, Словаччині, Хорватії, видобуває в десятках країн. Як уряд Віктора Орбана, MOL маневрувала між Сходом і Заходом. Після 2022 року купувала російську нафту через “Дружбу”, переробляла й продавала як угорське пальне.
ЄС дозволив винятки для країн без моря. Капіталізація MOL подвоїлася з 2021 року, але поступається п’ятикратному зростанню Orlen. Іноземні інвестори тікають з Угорщини через блокування санкцій і конфлікти з Брюсселем.
“Газпром” — імперський популізм, як наркодилер. MOL — транзакційний, експлуатує лазівки. Orlen — європейський лібералізм, поважає правила ЄС.
Відмінності видно в економіках. У 2025 році Польща зросла понад 3%, з інвестиціями та зниженням інфляції. Угорщина на межі рецесії, Росія — інфляція, падіння інвестицій, відтік мізків.
Росіяни без вибору. Угорці, як поляки три роки тому, вирішать, чи хочуть такого майбутнього.
Leave a Reply