В Україні під час воєнного стану, який триває з 2022 року і продовжений у 2026-му, зйомка військових — це не просто питання свободи слова, а справжня ходьба по лезу, де один необережний кадр може коштувати років життя. Для звичайних громадян фіксація дій працівників ТЦК чи поліції в громадських місцях залишається законною, якщо не заважає роботі і не розкриває таємниць. Водночас будь-яке зображення позицій ЗСУ, переміщень техніки чи роботи ППО загрожує кримінальною відповідальністю за статтею 114-2 Кримінального кодексу. Цей матеріал розбирає всі грані теми — від простих правил для початківців до глибоких юридичних нюансів для досвідчених блогерів і журналістів.
Практика показує: більшість конфліктів виникає через непорозуміння, коли люди намагаються зняти “для історії” колону техніки чи блокпост. Насправді ж такі дії часто допомагають ворогу коригувати удари, а суди вже винесли десятки вироків за подібні публікації. Розуміння меж дозволяє не тільки уникнути проблем, але й реально захистити свої права, коли вони порушуються.
Сьогодні правила еволюціонували завдяки судовій практиці 2024–2025 років: акцент на умислі та можливості ідентифікації локації. Для новачків це шанс навчитися знімати безпечно, а для профі — можливість отримати акредитацію і працювати легально навіть у зонах бойових дій.
Правова основа: від Конституції до спеціальних законів
Конституція України в статті 34 гарантує кожному право вільно збирати й поширювати інформацію, але воєнний стан вносить корективи. З 24 березня 2022 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон № 2160-IX, з’явилася стаття 114-2 Кримінального кодексу, яка стала головним “стоп-сигналом” для зйомки. Вона карає за поширення даних про рух зброї, переміщення ЗСУ чи їх розташування, якщо це дозволяє визначити місце на карті і не взято з офіційних джерел Генштабу чи Міноборони.
Додатково діє Закон “Про державну таємницю”, стаття 8 якого прямо забороняє фіксацію військових операцій, дислокації військ і роботи ППО. Цивільний кодекс у статті 307 дозволяє знімати публічних осіб (поліцейських, ТЦК) у громадських місцях без згоди, бо вони діють від імені держави. Саме тут ховається ключова відмінність: ТЦК — це військові, але в цивільному контексті їхні дії фіксувати можна. Судова практика 2025–2026 років, включаючи рішення Верховного Суду, підкреслює: важливо не просто зняти, а чи потрапило в кадр щось секретне.
Коли зйомка ТЦК і поліції — законна і навіть потрібна
На вулиці, в приміщенні ТЦК чи в транспорті ви маєте повне право ввімкнути камеру, якщо бачите перевірку документів чи вручення повістки. Представники влади зобов’язані представитися, показати посвідчення — і ваша зйомка стає доказом, якщо права порушують. З липня 2024 року ТЦК мусять використовувати боді-камери, а з вересня 2025-го — обов’язково фіксувати всі рейди. Якщо працівник вимагає вимкнути телефон, посилаючись на “воєнний стан”, це незаконно — рішення Конституційного Суду 1-9/2012 захищає таке право.
Реальні історії вражають: люди, які зняли незаконне затримання, вигравали суди завдяки відео. Головне — не заважати роботі і стежити, щоб у кадр не потрапили військові об’єкти поруч. Початківцям радимо тримати телефон відкрито, коментувати вголос: “Фіксую ваші дії для захисту своїх прав”. Це знімає напругу і робить запис доказовим.
Суворі заборони: що категорично не можна знімати
Будь-яке зображення бойових позицій, колон техніки, роботи ППО чи наслідків ударів — це пряма загроза. Ворог використовує навіть випадкові stories в Instagram, щоб коригувати дрони. Наказ Головнокомандувача № 73 від 2022 року (з оновленнями) чітко розділяє зони: у червоній — робота журналістів заборонена без супроводу. Для цивільних — повна заборона.
Навіть якщо ви просто проїжджаєте повз блокпост і знімаєте “для себе”, публікація може стати підставою для обшуку. Судова практика 2024–2025 років показує: вироки виносили за фото з підписом “їдуть наші” в TikTok чи пересилання в Viber. Один клік — і людина отримує реальний термін.
Кримінальна відповідальність: що загрожує на практиці
Стаття 114-2 Кримінального кодексу має три частини, і суди застосовують їх жорстко. Перша — 3–5 років за інформацію про зброю. Друга — 5–8 років, якщо видно переміщення ЗСУ з прив’язкою до місцевості. Третя — 8–12 років за групу, користь чи тяжкі наслідки.
Ось порівняльна таблиця покарань:
| Частина статті 114-2 | Що саме заборонено | Покарання |
|---|---|---|
| Частина 1 | Переміщення зброї та боєприпасів | 3–5 років позбавлення волі |
| Частина 2 | Розташування чи рух ЗСУ (ідентифікація місцевості) | 5–8 років позбавлення волі |
| Частина 3 | Група, користь, допомога агресору чи тяжкі наслідки | 8–12 років позбавлення волі |
За даними судової статистики, до 2026 року винесено сотні вироків саме за цю статтю. Важливо: навіть “для друзів” у месенджерах — це поширення.
Практичні поради для цивільних: як знімати і не наразитися
Почніть з простого — тримайте телефон горизонтально, але завжди озирайтеся: чи немає в кадрі техніки чи позицій? Краще перемістити розмову в безпечне місце. Якщо конфлікт з ТЦК, увімкніть запис і голосно назвіть дату, місце, прізвища. Збережіть оригінал відео на хмарі — це захистить у суді.
Для новачків: використовуйте додатки, які автоматично розмивають обличчя чи координати. Профі радять знімати тільки дії людини, а не фон. І ніколи не стрімте в реальному часі — це найнебезпечніше. Реальна історія: хлопець у Києві зняв колону, опублікував — через два дні СБУ прийшла з обшуком. Краще подумати двічі.
Особливості для журналістів і блогерів: акредитація та зони
Якщо ви працюєте в медіа, обов’язково отримайте електронну прескарту через Міноборони — надішліть анкету на newsmodu@gmail.com з документами. Акредитація діє до 6–12 місяців. Зони: зелена — вільно, жовта — з супроводом, червона — тільки з особливим дозволом.
Блогери, які ігнорують це, ризикують не тільки акредитацією, а й свободою. Порівняйте з міжнародним досвідом: в Ізраїлі військовим заборонено соцмережі під час операцій через OSINT-загрози. В Україні аналогічно — один необережний пост може стати подарунком для ворога.
Як правила еволюціонували з 2022 року
На початку вторгнення заборона була загальною, водіям навіть радали вимикати реєстратори. Потім з’явилася стаття 114-2, а в 2024–2025 роках суди уточнили: потрібен умисел і реальна ідентифікація. Сьогодні акцент на боді-камерах ТЦК і відповідальності за поширення в соцмережах. Це зробило правила жорсткішими, але зрозумілішими.
Ризики публікації в соцмережах та як їх уникнути
Instagram, TikTok, Viber — все моніториться. Навіть видалене відео зберігається в кеші. Порада: перевіряйте, чи інформація вже була в офіційних джерелах. Якщо сумніваєтеся — не публікуйте. Краще розповісти текстом без фото. Це не цензура, а турбота про тих, хто зараз на нулі.
Пам’ятайте: кожен кадр — це не просто пікселі, а реальна безпека наших захисників. Дотримуйтеся правил, і ваша зйомка стане не загрозою, а інструментом справедливості. А якщо щось незрозуміло — звертайтеся до юристів заздалегідь. Безпека понад усе.
Leave a Reply