Наразі президентські вибори в Україні відкладені на невизначений термін через діючий воєнний стан, який продовжено до 4 травня 2026 року. Володимир Зеленський 3 березня 2026 року в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera чітко заявив: голосування відбудеться лише після повного завершення війни, а не під час будь-якого тимчасового перемир’я. Це рішення випливає не з примхи, а з потреби зберегти єдність і стабільність країни, коли кожна дільниця може стати мішенню.
Чинний президент виконує повноваження до вступу на посаду нового обранця, як прямо передбачено статтею 108 Конституції України. Підготовка до виборів розпочнеться не раніше ніж через шість місяців після скасування воєнного стану, а сам процес триватиме щонайменше 90 днів. Такий підхід захищає демократію від ризиків, але водночас тримає суспільство в напрузі очікування.
Обговорення можливих змін до законодавства для проведення голосування навіть під час війни спалахнули наприкінці 2025 року через зовнішній тиск, проте остаточна позиція влади однозначна — чекати справжнього миру. Суспільство підтримує цей курс: за даними Київського міжнародного інституту соціології станом на січень-березень 2026 року, близько 69% українців вважають, що вибори мають відбутися виключно після завершення війни, а довіра до Зеленського тримається на рівні 61%.
Юридичні засади: чому закон блокує вибори під час воєнного стану
Конституція України в статті 103 встановлює, що президента обирають на п’ять років у останню неділю березня. Але стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення будь-яких виборів, включно з президентськими, поки діє особливий режим. Це не випадкова норма — вона народилася з досвіду, коли війна перетворює країну на поле бою, а не на виборчий майданчик.
Стаття 64 Основного Закону дозволяє обмежувати окремі права, зокрема виборче, для захисту суверенітету. Верховний Суд у березні 2026 року підтвердив: парламент не зобов’язаний призначати вибори під час воєнного стану, і відсутність такого рішення не є бездіяльністю. Ця позиція захищає від хаосу, коли ракети літають, а люди ховаються в укриттях замість того, щоб стояти в чергах на дільницях.
Для початківців важливо зрозуміти: закон не скасовує демократію, а заморожує її на час загрози. Після скасування воєнного стану ЦВК має місяць на призначення виборів, а потім ще пів року на підготовку. Це дає час відновити логістику, захистити учасників і гарантувати чесність процесу. Без таких гарантій будь-яке голосування ризикує перетворитися на фарс.
Історичний контекст: як Україна вже проходила подібні випробування
Воєнний стан ввели 24 лютого 2022 року, і з того часу його продовжували понад десять разів. Чергові вибори, заплановані на березень 2024 року, скасували автоматично. Це нагадує ситуацію в інших країнах під час великих війн: Британія в 1940-х роках відклала загальні вибори до перемоги над нацизмом, а Ізраїль у 1967 і 1973 роках проводив голосування лише після коротких перерв у бойових діях.
В Україні норма про заборону виборів під час воєнного стану з’явилася ще в 2015 році, коли досвід АТО показав: голосування під обстрілами — це не свобода, а ризик для життя. Стаття 83 Конституції продовжує повноваження парламенту, а для президента діє стаття 108 — безперервність влади. Цей механізм працює як надійний якір у штормі, не дозволяючи країні дрейфувати в політичну нестабільність.
Історія вчить: передчасні вибори в умовах війни часто призводять до розколу. Саме тому українське законодавство зробило вибір на користь стабільності, а не швидкого оновлення влади.
Еволюція позиції Зеленського: від готовності до чіткого «лише після перемоги»
У грудні 2025 року, після заяв Дональда Трампа про необхідність виборів, Зеленський оголосив готовність провести голосування за умови гарантій безпеки від партнерів. Він навіть доручив парламенту створити робочу групу для напрацювання змін до закону. Тоді з’явилися ідеї про гібридне голосування через «Дію» та електронні системи.
У лютому 2026 року позиція пом’якшилася: президент говорив про можливість виборів за двомісячного перемир’я. Однак уже 3 березня 2026 року тон змінився кардинально — вибори тільки після завершення війни. «Я не впевнений, чи балотуватимуся, — додав він, — подивлюся, чого захочуть українці». Ця еволюція відображає реальність фронту: тимчасове затишшя не означає безпеку для мільйонів виборців.
Опозиція, зокрема Дмитро Разумков і «Європейська солідарність», застерігала від електронних виборів через ризики хакерських атак. Робоча група в Раді розглянула десятки варіантів, але дійшла висновку: без повного миру проводити голосування небезпечно.
Міжнародний тиск і порівняння з досвідом інших демократій
Заяви Трампа в грудні 2025 року про те, що «Україна використовує війну, щоб уникнути виборів», стали каталізатором дискусій. США та Європа вимагали демонстрації демократії, пропонуючи фінансову й технічну допомогу. Однак українська влада наполягала: безпека понад усе.
Порівняймо з іншими країнами. Ізраїль під час воєн проводив вибори, бо мав короткі конфлікти й сильну логістику. США в 1944 році провели президентські вибори посеред Другої світової, але на своїй території без прямого вторгнення. Україна ж воює на своїй землі, де кожне місто — потенційна мішень. Тому наш підхід жорсткіший і обґрунтованіший.
Партнери зрозуміли: легітимність Зеленського не під сумнівом, бо Конституція дозволяє продовжувати повноваження. Це зняло частину тиску, залишивши фокус на повоєнному відновленні.
Громадська думка: що думають українці про вибори
Опитування Київського міжнародного інституту соціології в січні 2026 року показало стабільну довіру до Зеленського на рівні 61%. SOCIS у грудні 2025-го зафіксував: у гіпотетичному першому турі він лідирує з 28%, випереджаючи потенційних конкурентів. Найголовніше — 69% респондентів вважають, що вибори можливі лише після повної перемоги.
Люди втомилися від війни, але не від стабільності. На сході та півдні підтримка нижча через близькість фронту, на заході й у центрі — вища. Громадяни розуміють: передчасні вибори можуть розколоти суспільство саме тоді, коли потрібна єдність.
Молодь і діаспора особливо цікавляться електронним голосуванням, але старше покоління скептично ставиться до ризиків фальсифікацій. Ці настрої формують тиск на владу: не поспішати, але готуватися.
Сценарії майбутнього: коли реально чекати виборів
Найімовірніший сценарій — після підписання мирної угоди або повного скасування воєнного стану. ЦВК уже напрацювала пропозиції: місяць на призначення, пів року на підготовку, 90 днів на кампанію. Вибори президента можуть пройти швидше, ніж парламентські, бо вимагають менше ресурсів.
Якщо з’явиться стійке перемир’я з міжнародними гарантіями, робоча група в Раді може запропонувати зміни до закону. Однак Зеленський чітко сказав: тільки після війни. Гіпотетично — перші вибори можливі восени 2026 або навесні 2027 року, залежно від розвитку подій.
Потенційні кандидати вже обговорюються: сам Зеленський (з невизначеністю), Петро Порошенко, Валерій Залужний, Юлія Тимошенко. Рейтинги показують жорстку конкуренцію, але остаточний список сформується ближче до дати.
| Параметр | Звичайний мирний режим | Після скасування воєнного стану |
|---|---|---|
| Призначення виборів | За 90 днів до дати | Через 1 місяць після скасування |
| Підготовка | Автоматична | Мінімум 6 місяців |
| Тривалість кампанії | 90 днів | 90 днів |
| Голосування | Традиційне + «Дія» | Гібридне з акцентом на безпеку |
Дані базуються на пропозиціях Центральної виборчої комісії та Конституції України. Така структура дозволяє уникнути хаосу й забезпечити максимальну явку.
Технічні виклики: як голосуватимуть мільйони в нових умовах
«Дія» вже довела ефективність під час війни — мільйони українців голосували онлайн за іншими питаннями. Однак нардеп Дмитро Разумков попереджає: електронні вибори вразливі до кібератак з боку Росії. Тому планують гібридну систему — онлайн для діаспори та безпечних регіонів, традиційні дільниці з посиленою охороною.
Голосування військових на фронті — окрема головоломка. Планують мобільні дільниці та електронні бюлетені з верифікацією. Українці за кордоном зможуть голосувати в посольствах або через додаток. Все це вимагає місяців тестування й міжнародного нагляду.
Безпека стане головним пріоритетом: кожна дільниця — потенційна ціль. Тому вибори після війни стануть справжнім святом демократії, а не ризиком.
Наслідки для демократії: легітимність влади та майбутнє України
Відкладення виборів не скасовує легітимність Зеленського — Конституція прямо це гарантує. Однак тривале перебування при владі без оновлення може викликати питання в суспільстві. Саме тому влада активно готує законодавчу базу для швидкого повернення до нормального циклу після перемоги.
Повоєнні вибори стануть моментом перезавантаження. Нові лідери, нові ідеї, відновлення країни. Суспільство, загартоване війною, вимагатиме чесності, прозорості й реальних змін. Демократія в Україні не зникла — вона просто переживає зиму, щоб розквітнути навесні миру.
Кожен українець може вже зараз готуватися: вивчати програми потенційних кандидатів, слідкувати за роботою ЦВК і брати участь у місцевих ініціативах. Коли настане час, голос кожного стане вирішальним для майбутнього. Війна закінчиться, а демократія залишиться назавжди.
Leave a Reply