Представники громадянського суспільства України, Польщі та Франції закликали Київ і Варшаву не дозволити історичній пам’яті завадити спільній боротьбі проти російської агресії. У колективному зверненні вони наголосили на необхідності відкритого діалогу попри болісні сторінки минулого.
Суперечливі рішення та реакція в Європі
Участь президента Володимира Зеленського в перепохованні Андрія Мельника та присвоєння назви «Герої УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій викликали сильні емоції в Польщі та інших європейських країнах. В Україні ці кроки часто сприймають як частину національної пам’яті про боротьбу за незалежність. Лех Валенса навіть зняв український прапор зі свого одягу, який носив з лютого 2022 року.
Для польського суспільства УПА асоціюється насамперед з масовими вбивствами на Волині 1943 року. В Україні ставлення неоднозначне: для одних — символ спротиву, для інших — пов’язаний з насильством і співпрацею з окупантами. Після повномасштабного вторгнення друге бачення посилилося.
Заклик до лідерства та продовження домовленостей
Автори звернення очікують від Зеленського пояснень і жесту, який знизить напругу. Вони нагадали про домовленість від 15 січня 2025 року з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском щодо ексгумації жертв Волинської трагедії та успішні перші етапи роботи. Також згадано спільний польсько-український конгрес істориків у травні.
Водночас польська влада, зокрема президент Кароль Навроцький, має утриматися від використання теми у внутрішній політиці. Підписанти підкреслили: жоден народ не може вважати себе бездоганним, а дружба не будується на запереченні страждань іншої сторони. Вони підтримують членство України в ЄС як проєкт примирення народів.
Звернення підписали: Філіп Кере (редактор журналу Cahiers Personnes), Дарія Руденко (керівниця з комунікацій асоціації Notre Espoir pour l’Ukraine), Адріанна Жуковська (редакторка Cahiers Personnes), Патрік Пюж (член правління асоціації Pour l’Ukraine), Владислав Яценко (журналіст Slava TV), Кароль Грабяс (філософ, редактор Więź).
