Представники громадянського суспільства України, Польщі та Франції закликали зберегти курс на діалог між європейськими пам’ятями. Вони наголосили, що спільна боротьба проти російської агресії вимагає чесного обговорення складних історичних питань.
Історичні суперечки та заклик до лідерства
Рішення президента Володимира Зеленського щодо перепоховання Андрія Мельника та присвоєння назви «Герої УПА» одному з підрозділів спецпризначення викликали емоції в Польщі та Європі. У той же час в Україні ці кроки часто сприймають як частину національної пам’яті про боротьбу за незалежність.
Автори звернення зазначили, що УПА в Польщі асоціюється насамперед із масовими вбивствами на Волині 1943 року. В Україні ставлення неоднозначне: для одних — символ спротиву, для інших — пов’язаний із насильством і співпрацею з окупантами. Після повномасштабного вторгнення друге бачення посилилося.
Звернення нагадало про домовленість від 15 січня 2025 року з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Перші етапи роботи пройшли успішно, а спільний польсько-український конгрес істориків у травні відкрив нові можливості для діалогу.
Автори закликали президента Зеленського надати пояснення та зробити жест для зниження напруги. Водночас польська влада, зокрема президент Кароль Навроцький, повинна утриматися від використання теми у внутрішньополітичній боротьбі.
«Ніхто у Варшаві не може визначати українську історичну пам’ять, так само як ніхто в Києві — польську», — йдеться у зверненні. Європейський Союз, на їхню думку, — це проєкт примирення, який отримав Нобелівську премію миру саме за здатність долати конфлікти минулого.
Підписанти підкреслили міцність зв’язків між народами: Польща прийняла понад мільйон українських біженців і послідовно підтримує спротив агресії. Вони закликали зберігати єдність європейських народів перед загрозами, які несе війна Росії.
Звернення підписали Філіп Кере, Дарія Руденко, Адріанна Жуковська, Патрік Пюж, Владислав Яценко та Кароль Грабяс.
