Небезпека міфу "війна дронів"

Кожна епоха вважає свою війну унікальною. Новою. Безпрецедентною. Технологічні детерміністи стверджують: черговий винахід радикально змінює сутність конфлікту. Сьогодні безпілотники в центрі уваги. Війна Росії проти України дедалі частіше називається “війною дронів” – часом з нотками захоплення.

Експерт, який 12 років перебуває в епіцентрі подій, робить висновок: нічого нового під сонцем. Окремі винаходи справді впливали на війну. Деякі стали “військовими революціями”. Та історія показує: технологія сама по собі не змінює природу конфлікту. Людина лишається константою. Вона створює доктрини, керує зброєю, навчає, мотивує, тримає фронт.

Зводити сучасну війну до однієї технології – небезпечна помилка. Особливо коли йдеться про протистояння з Росією.

Уроки історії “військових революцій”

Винахід не трансформує війну без інновацій у доктринах та організації. Спис печерної людини – базовий приклад. Він започаткував низку революцій, де технології поєднувалися з оперативними концепціями.

Порох і гармати поширювалися повільно через брак інфраструктури. Неправильні доктрини призводили до провалів, як у США проти Німеччини на початку Другої світової.

Що важливіше: технологія чи інші фактори?

Сер Фредерік Моріс, британський генерал, наголошував: зміни в війні спричиняють не сила зброї, а трансформації суспільства й армії. Техніка породжує “протиотруту”.

Історія підтверджує. Македонська фаланга з сарисами перемагала завдяки дисципліні й тренуванням селян. Фламандці в битві Золотих шпор (1302) стримали кінноту пікою та витримкою. Англійський довгий лук у Столітній війні (Креси 1346, Пуатьє 1356, Азенкур 1415) домінував через системну підготовку поколінь.

Фіскально-військова трансформація в Європі створила професійні армії, фінансування, логістику. “Порохова революція” XIV століття еволюціонувала століттями, з фортифікаційними відповідями. На морі вітрила й гармати замінили абордаж; пар, торпеди – панцерники.

XIX століття принесло залізниці, телеграф, тотальну мобілізацію. Перша світова війна показала: війна – суспільне явище. Навчання, дисципліна, організація – ключові константи.

Людина в центрі поля бою

Ракети, дрони, роїння, мережецентрична війна прискорили цикли “виявлення-ураження”. Маневр ускладнився.

Та дрони не воюють самі. Вони залежать від операторів, морального духу, організації.

Технологія не будує довіру чи витривалість. Центр поля бою – організована людина.

Ейзенхауер попереджав про військово-промисловий комплекс, що диктує стратегію. Для Європи й НАТО ризик: фокус на виробництві замість сержантів, мотивації, реабілітації, суспільної оборони.

Росія веде гібридну війну, щоб зламати волю до опору. Без суспільної готовності технології – сміття.

Це війна з Росією – втіленням насилля, що ігнорує право. Не “майбутнє”, а повернення до дикунства новими інструментами. Норми від Санкт-Петербурзької декларації 1868 до Женевського протоколу 1925 формували межі. Росія їх ламає.

Міф про “війну дронів” уникає головного: солдата. Армія без солдатоцентричності робить бійця ресурсом, як дрон.

Арсен “Лемко” Дмитрик