110 бригада ЗСУ — це 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка, в/ч А4007, що стала легендою оборони Донеччини й Запоріжжя. З моменту формування 8 березня 2022 року підрозділ перетворився на злагоджений механізм, який щодня нищить ворожу техніку та живу силу, поєднуючи класичну механізовану тактику з сучасними дронами й наземними роботизованими комплексами. Бригада входить до складу 17-го армійського корпусу й продовжує утримувати ключові рубежі, розширюючи зону відповідальності аж до Дніпропетровської області.
За понад чотири роки боїв воїни 110-ї бригади ЗСУ пройшли пекло Авдіївки, зупинили просування ворога під Покровськом і Великою Новосілкою, звільняли території на Сумщині та адаптувалися до нових реалій Запорізького напрямку. Їхній шлях — це не лише хроніка перемог і втрат, а й приклад, як звичайні люди стають непереможними, коли за спиною — історія УНР і майбутнє незалежної України.
Сьогодні бригада активно впроваджує інновації: від FPV-дронів, що точково знищують колони, до роти наземних безпілотних систем, які рятують життя під обстрілами. Для початківців це приклад, як швидко освоювати професію, а для просунутих — урок ефективної сучасної війни, де техніка й дух працюють у єдиному ритмі.
Історія створення: народження в полум’ї вторгнення
Наприкінці березня 2022 року, коли російське вторгнення вже розгорілося по всій лінії фронту, на базі кадрових підрозділів Сухопутних військ ЗСУ постала 110-та окрема механізована бригада. Військовослужбовці, які ще вчора працювали на заводах, у школах чи на полях, за лічені тижні перетворилися на єдиний кулак. Вони посіли позиції на Авдіївському напрямку й одразу відчули на собі всю лють ворожих штурмів.
Формування відбувалося в умовах тотального дефіциту часу й ресурсів. Перші бійці збирали техніку буквально з коліс, адаптували старі БМП-1 і Т-64 до реалій сучасного бою. Уже тоді стало зрозуміло: 110 бригада ЗСУ не просто заповнювала прогалину на карті — вона створювала нову якість оборони, де кожна лісосмуга перетворювалася на фортецю.
24 серпня 2022 року, у День незалежності, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння бригаді почесного найменування імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Ця дата стала символічною — бригада, сформована на Запоріжжі за походженням свого патрона, отримала ім’я воїна, який століття тому боровся за те саме.
Марко Безручко: історичний зв’язок, що надихає
Марко Данилович Безручко народився 31 жовтня 1883 року в Токмаку Запорізької області — саме там, де сьогодні 110 бригада ЗСУ тримає рубежі. Генерал-хорунжий Армії УНР став одним із творців «Дива на Віслі» 1920 року. Його 6-та стрілецька дивізія разом із польськими союзниками зупинила більшовицький наступ під Варшавою, врятувавши не лише Польщу, а й Європу від червоної хвилі.
Безручко не просто командував — він мислив стратегічно, поєднуючи відчайдушну хоробрість із холодним розрахунком. Його підрозділи брали участь у Київській операції, просувалися до Боярки. Сьогодні воїни 110-ї бригади ЗСУ відчувають цей зв’язок особливо гостро: той самий регіон, ті самі цінності свободи й незалежності. Ім’я патрона — не формальність. Воно нагадує, що українська армія має глибокі корені, а сучасні бої — продовження боротьби, яка триває понад століття.
Бригада пишається цим спадком. На емблемах і в розмовах бійців звучить: «За свободу» — Pro Libertate. Ці слова лунають у кожному штурмі й у кожній успішній евакуації поранених.
Бойовий шлях: від Авдіївки до Запорізького напрямку
З березня 2022-го по лютий 2024-го 110 бригада ЗСУ тримала Авдіївку — один із найгарячіших котлів війни. Два роки безперервних боїв, 16 штурмів на добу, напівоточення з листопада 2023-го. Бійці відбивали атаки на коксохімічному заводі, позиції «Зеніт», лісосмугах. Земля тремтіла від артилерії, а вони стояли, бо знали: за спиною — вся Україна.
13 лютого 2024 року частина підрозділів пішла на першу ротацію. Вихід з Авдіївки 16–17 лютого став важким, але організованим. Росіяни порушили домовленість і розстріляли шістьох поранених бійців, які мали здатися в полон з гарантією обміну. Ця трагедія лише загартувала решту.
Після відновлення в травні 2024-го бригада повернулася на Донеччину. Покровський напрямок — зупинка просування ворога біля Новоолександрівки й Воздвиженки. Курахівський напрямок — дрон плюс артилерія нищили колони. Грудень 2024 – лютий 2025: Велика Новосілка, бої в напівоточенні, логістика через дрони після зруйнованої переправи. Березень–липень 2025: батальйонно-тактична група перекинута на Сумщину, звільнення Андріївки, відкидання окупантів.
З серпня 2025-го 110-та окрема механізована бригада ЗСУ — у складі 17-го армійського корпусу на Запорізькому напрямку. Зона відповідальності розширилася на Дніпропетровщину. Нове командування налагодило систему, запустило роту наземних роботизованих комплексів. Станом на 2026 рік бригада впевнено утримує рубежі, використовуючи кожну технологію, щоб зберегти життя й знищити ворога дистанційно.
Структура бригади: як працює сучасна механізована машина
110 бригада ЗСУ — це не просто піхота. Це самодостатнє з’єднання, де кожен елемент працює на загальний успіх. Три механізовані батальйони становлять основу, танковий батальйон додає броньований удар, артилерійська група — вогневу міць.
Перед списком коротке пояснення: структура еволюціонувала разом із війною, додаючи дрони й роботи для мінімізації втрат.
- Механізовані батальйони — основа оборони й проривів, близько тисячі бійців у кожному, оснащені БМП-1/2 та бронетранспортерами.
- Танковий батальйон — 30–40 танків Т-64 різних модифікацій, що працюють у складі бронетанкових груп.
- Бригадна артилерійська група — самохідні установки DANA, M109, РСЗВ RM-70, гаубиці Д-30 для контрбатарейної боротьби.
- Рота безпілотних наземних систем — новинка 2025 року, забезпечує логістику, евакуацію поранених і розвідку без ризику для людей.
- Розвідка та БПЛА — сотні квадрокоптерів і FPV-дронів для точного коригування й ударів.
- Медична рота та батальйон забезпечення — тил, який тримає фронт живим.
Після списку варто додати: така структура робить бригаду гнучкою. У 2026 році акцент на дистанційному знищенні — дрони й роботи беруть на себе те, що раніше коштувало людських життів.
| Підрозділ | Основні завдання | Ключове озброєння |
|---|---|---|
| Механізовані батальйони | Оборона, штурми, утримання позицій | БМП-1/2, YPR-765 |
| Артилерійська група | Вогнева підтримка, контрбатарея | DANA, M109, RM-70 |
| Рота НРК | Логістика, евакуація, розвідка | Наземні роботизовані комплекси |
| Танковий батальйон | Броньовані удари | Т-64БВ/Б1В |
Дані таблиці базуються на відкритих джерелах офіційного сайту бригади та військових аналітиків.
Озброєння та технології: від радянської спадщини до дронів-убивць
Бригада поєднує перевірене з інноваційним. Танки Т-64, БМП-2, західні бронетранспортери M1117 і YPR-765 дають мобільність. Артилерія — від «Гіацинтів» до HIMARS-подібних систем — вражає на десятки кілометрів.
Але справжня революція — у повітрі й на землі. Сотні FPV-дронів, «Лелеки» для коригування, РЕБ-системи проти ворожих «Шахедів». У 2025–2026 роках рота наземних роботизованих комплексів взяла на себе евакуацію й доставку боєприпасів під обстрілами. Бійці кажуть: «Техніка рятує життя, а дух — перемогу».
Така еволюція робить 110 бригаду ЗСУ однією з найсучасніших. Кожен новий дрон — це збережений боєць, кожна успішна операція — крок до перемоги.
Герої бригади: люди, які творять історію
Серед воїнів — справжні професіонали. Полковник Микола Чумак, перший командир, став Героєм України. Молодший сержант Віталій Онопрієнко, лейтенант Ігор Тимощук, капітан Володимир Голядинець (посмертно) — кожен з них уособлює відвагу.
Є й цивільні, які стали легендою. Кандидат філологічних наук Леонід Закалюжний — командир взводу коригування артилерії, автор дитячих книжок. Вчора викладав — сьогодні точно наводить вогонь. Такі історії показують: 110 бригада ЗСУ — це не лише військо, а й спільнота, де талант і мужність йдуть пліч-о-пліч.
Як приєднатися: для новачків і досвідчених
Бригада відкрита для мотивованих. Через центри рекрутингу Сухопутних військ можна подати заявку. Після вступу — повне забезпечення: грошове до 120 тисяч гривень на місяць, форма, харчування. Навчання починається з базової загальновійськової підготовки, потім внутрішня практика.
Незалежно від цивільної професії — тракторист стане механіком БМП, вчитель — діловодом, медик — бойовим рятувальником. Головне — бажання й готовність вчитися. Бригада обіцяє: нікого не кинуть у бій без підготовки.
Для просунутих — можливість долучитися до дронових підрозділів чи розвідки. Тут швидко ростуть і швидко стають частиною легенди.
Виклики, перемоги та сьогодення
Були й важкі моменти: нестача особового складу в січні 2025-го, розслідування ДБР щодо корупційних схем у тилу. Командування реагувало жорстко — звільнення, оновлення. Але фронт завжди залишався на висоті. Бійці продовжували нищити ворога, навіть коли тилові проблеми намагалися похитнути довіру.
Сьогодні, у 2026 році, 110 бригада ЗСУ — це стабільна, боєздатна сила. Вона тримає Запорізький напрямок, впроваджує роботи, навчає нових. Кожна перемога — спільна. Кожна втрата — нагадування про ціну свободи.
І поки лунає «За свободу», поки дрони й артилерія працюють синхронно, 110-та окрема механізована бригада ЗСУ продовжує писати нову сторінку української історії — сторінку, де мужність перемагає кількість, а дух сильніший за броню.
Leave a Reply