Таємниці знищення "Москви": як "Нептун" потопив флагман

13 квітня 2022 року видався найгіршим днем для атаки на крейсер “Москва” через жахливу погоду.

З ранку небо над Чорним морем уздовж українського узбережжя затягнули важкі дощові хмари. Вони висіли низько, на висоті кількох кілометрів, і з неба годі було розгледіти цілі. Літаки, безпілотники “Байрактар” та оптичні супутники виявилися марними.

Загоризонтний радар міг би допомогти, але в операторів комплексу “Нептун” в Одеській області були лише звичайні радари з дальністю до 18 км. Команда “Москви” почувалася у безпеці.

“Вони розуміли, що з неба їх не видно, з берега – теж. Плюс у них дуже серйозні комплекси ППО на борту й інші системи захисту. Тому вони підплили на 120 кілометрів до українського берега. І ця самовпевненість їх і згубила”, – розповів один із українських ракетників, причетний до “Нептуна”.

Природа несподівано допомогла Україні. Звичайний радар зафіксував ціль. Після вагань оператор віддав команду: дві ракети вилетіли з інтервалом. Час підльоту – понад 6 хвилин. Результат не знав ніхто.

Джерело провело десятки інтерв’ю з військовими, зібрало фото пуску й реконструювало подію.

Бойове хрещення “Нептуна”

Перше застосування “Нептунів” сталося не в квітні, а на початку вторгнення. Три російські десантні кораблі рушили з Криму до Миколаївщини. Для них випустили три ракети.

“Перші пуски були з півдня Одеської області, а стріляли в напрямку Миколаєва. Тому ракети мусили пройти над Одесою і, щоб це було безпечно для міста, їх пустили не на висоті 5-6 метрів над водою, як це має бути, а десь на 120 метрах. Очевидно, що росіяни їх засікли і швидше за все знищили. Там цікаво, що вони навіть збили свій же літак, який в тому районі полював на “Нептуни””, – розповів співрозмовник у військових колах.

Це сталося не пізніше 26 лютого. Кораблі відступили, хоч ракет не влучили. “Нептунів” формально не мало бути на озброєнні. Після випробувань 2020-го проєкт паузували, але наприкінці року знайшли кошти. Перший комплекс зібрали до параду 2021-го. Ракети прибули в Одесу за кілька днів до вторгнення.

Крах “Москви”: природа і ракети

Березневі пуски виявили несправність у ракетах: деталь не детонувала. Специ з КБ “Луч” полагодили. Деякі джерела припускають диверсію.

“Така історія і справді була. Виявилось, що на всіх ракетах однакова несправність, і вона явно спеціально зроблена. Це був єдиний раз за всю війну, коли б я міг сказати, що це схоже на зраду. Але все виправили, і “Москви” більше немає”, – зізнався співрозмовник у розвідці.

13 квітня о 16:00 радар зафіксував “Москву” за 120 км. Хмари відіграли роль: сигнал відбивався між ними та водою. ППО росіян, ймовірно, не активували. “Нептун” летить низько, непомітно.

Дві ракети вилетіли. “Байрактари” не верифікували через хмари. “Москва” рвонула до “вишки Бойка”. До неї кинулися чотири кораблі, але шторм ускладнив рятування. Буксир з Криму став сигналом: кінець.

Наступного дня крейсер тримався на воді, завалений на борт. Шторм і ракети відправили флагман на дно, як побажали захисники Зміїного 24 лютого.