Минулого місяця в Кишиневі 36 держав та Європейський Союз ухвалили Розширену часткову угоду. Вона визначає засади управління Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії проти України. Документ став одним із трьох ключових поряд з угодою між Україною та Радою Європи та статутом трибуналу.
Наступні кроки та виклики
Тепер потрібна ратифікація угоди на національному рівні. Після набрання чинності відкриється шлях до формування Керівного комітету. Потім трибунал перейде до стадії формування операційної структури в Гаазі.
Ідея механізму виникла 2022 року невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії. Основне завдання — закрити прогалину в міжнародному праві та притягнути до відповідальності вище керівництво РФ за злочин агресії, яку Міжнародний кримінальний суд не може повноцінно розглядати.
Шлях до створення трибуналу супроводжувався дебатами. Ключові виклики стосуються визначення злочину агресії, правового статусу, імунітету «трійки» посадовців, судових процесів за відсутності обвинувачених та співвідношення з МКС. Деякі країни G7 ставляться обережно через можливе застосування механізму до власних операцій. Юрисдикція МКС щодо агресії залишається обмеженою принаймні до 2029 року.
Тепер 36 держав, які підтримали угоду, мають ратифікувати її, забезпечити фінансування та сталу політичну підтримку. Україна продовжує працювати з країнами світу, щоб посилити легітимність трибуналу. Зокрема, вона виступила за розширення повноважень МКС під час спеціальної сесії Асамблеї держав-учасниць влітку 2025 року.
Поки триває підготовча робота, потребують уваги питання участі постраждалих, роботи зі свідками та розподілу справ між національними провадженнями та трибуналом. Експерти наголошують на необхідності предметної розмови за участю громадянського суспільства вже зараз. Це дозволить врахувати досвід, уникнути помилок і зміцнити довіру до майбутньої інституції.
Громадські організації можуть відіграти ключову роль, як це відбувається в МКС. Вони документують злочини, представляють постраждалих і можуть адвокатувати фінансову стабільність та співпрацю трибуналу. Консультації з громадянським суспільством варто закласти в правила роботи Керівного комітету.
