Санкційний список РНБО, або Державний реєстр санкцій, являє собою єдину публічну базу даних, де зібрано інформацію про фізичних та юридичних осіб, щодо яких Україна застосувала спеціальні обмежувальні заходи. Станом на середину 2026 року в реєстрі обліковано 24 059 суб’єктів із 77 країн світу, і ця цифра продовжує зростати щомісяця. Реєстр створює прозорий механізм, завдяки якому будь-який громадянин чи підприємець може оперативно перевірити контрагента та уникнути ризиків, пов’язаних із фінансуванням загроз національній безпеці.
Цей інструмент став логічним продовженням політики захисту суверенітету, яку Україна послідовно впроваджує з 2014 року. Після анексії Криму та розгортання конфлікту на сході держава вперше почала системно фіксувати імена та компанії, що становили загрозу. Сьогодні реєстр об’єднує рішення Ради національної безпеки і оборони, укази Президента та окремі судові акти в одну зручну систему, доступну безкоштовно на офіційному ресурсі.
Для бізнесу перевірка в реєстрі перетворилася на обов’язковий елемент комплаєнсу, а для звичайних громадян — на спосіб переконатися, що їхні партнери чи клієнти не пов’язані з підтримкою агресії. Ігнорування цього етапу може обернутися блокуванням рахунків, зривом контрактів і навіть кримінальною відповідальністю.
Історія формування санкційного списку РНБО
У 2014 році перші санкційні рішення стосувалися переважно посадовців часів Януковича, російських чиновників та лідерів сепаратистських угруповань. Списки були відносно невеликими — кілька десятків імен. З 2018 року кількість суб’єктів перевалила за дві тисячі, а після повномасштабного вторгнення 2022 року темпи зростання стали експоненційними.
Кожне нове рішення РНБО фіксувало не лише імена, а й конкретні обмеження — від блокування активів до заборони транзиту. У січні 2024 року Президент підписав указ, який затвердив Положення про Державний реєстр санкцій. Уже за кілька місяців цифра перевищила 17 тисяч, а до середини 2026 року досягла 24 059 записів.
Сьогодні акцент змістився з «першого ешелону» російської еліти на другий і третій рівні: постачальників мікроелектроніки, компонентів для систем радіоелектронної боротьби, власників суден тіньового флоту та навіть окремих фізичних осіб-підприємців, які допомагають обходити обмеження.
Правова основа та процедура накладання санкцій
Усе регулює Закон України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № 1644-VII. Саме стаття 4 цього закону містить вичерпний перелік з 25 видів обмежувальних заходів. Рішення про застосування санкцій приймає РНБО на підставі пропозицій Служби безпеки, Міністерства закордонних справ, Кабінету Міністрів та інших органів.
Кожне рішення детально прописує конкретну особу чи компанію та перелік обмежень, які до неї застосовуються. Після затвердження указом Президента документ набуває юридичної сили та публікується. З цього моменту банки, нотаріуси, митниця та державні реєстри зобов’язані враховувати інформацію.
Дані автоматично потрапляють до Державного реєстру санкцій, який веде Апарат РНБО. Окремі записи можуть з’являтися також на підставі судових рішень про застосування санкцій. Така багаторівнева система виключає випадковість і забезпечує оперативність оновлень.
Які обмеження включає санкційний список РНБО: розбір ключових видів
Закон передбачає 25 видів санкцій. Найчастіше застосовують комбінації з кількох заходів одночасно, щоб ефект був максимально відчутним. Ось найпоширеніші з них у практиці 2025–2026 років.
| Вид санкції | Короткий опис | Практичний вплив |
| Блокування активів | Тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися майном, рахунками, частками в компаніях | Банки заморожують рахунки, нотаріуси відмовляють у реєстрації угод з нерухомістю, дивіденди не виплачуються, майно не можна продати чи передати |
| Стягнення активів у дохід держави | Конфіскація майна, яке належить підсанкційній особі або контролюється нею опосередковано | Активи передаються державі для потреб оборони або відшкодування збитків, завданих агресією |
| Обмеження торговельних операцій | Заборона або обмеження імпорту/експорту товарів і послуг | Митниця блокує вантажі, банки відмовляють у валютних платежах, контракти зриваються |
| Обмеження транзиту, польотів та перевезень | Заборона використовувати територію України для транзиту ресурсів, польотів і судноплавства | Судна та літаки не можуть заходити в українські порти та повітряний простір, вантажі застрягають на кордоні |
| Заборона участі у приватизації та оборонних закупівлях | Відсікання від державних тендерів і приватизаційних процесів | Компанія не може брати участь у закупівлях для ЗСУ, не отримує доступ до державного майна |
| Анулювання ліцензій та дозволів | Припинення дії спеціальних дозволів на надра, експорт, зв’язок | Бізнес втрачає право працювати в певній сфері, проекти зупиняються |
Ці заходи часто накладають у комплексі. Наприклад, російському виробнику мікроелектроніки можуть одночасно заблокувати активи в Україні, заборонити торгівлю та анулювати дозвіл на постачання. Такий підхід значно посилює тиск і ускладнює спроби обходу обмежень через підставні компанії.
Практичне значення для бізнесу та громадян
Підприємці, які працюють з іноземними контрагентами, щодня стикаються з необхідністю перевірки. Один пропущений запис у реєстрі може призвести до того, що банк заблокує платіж, а податкові органи почнуть додаткову перевірку. У моїй практиці були випадки, коли вчасна перевірка врятувала компанії від багатомільйонних збитків і репутаційних втрат.
Для фізичних осіб-підприємців та звичайних громадян реєстр важливий не менше. Людина, яка планує купити квартиру чи оформити спадщину, може зіткнутися з відмовою нотаріуса, якщо продавець або спадкодавець опинився під санкціями. ФОПи, які надають послуги підсанкційним особам, ризикують отримати штрафи та кримінальні провадження.
Особливо чутливо це відчувається в прикордонних регіонах та в секторах, де працюють з логістикою й експортом. Реєстр дає чіткий сигнал: держава бачить усі зв’язки і не дозволить використовувати українську юрисдикцію для обходу обмежень.
Як перевірити особу чи компанію в Державному реєстрі санкцій
Офіційний ресурс — drs.nsdc.gov.ua. Достатньо ввести ПІБ українською, назву компанії або код ЄДРПОУ. Система видає повну інформацію: дату внесення запису, номер рішення РНБО та указу Президента, перелік застосованих обмежень і строк їх дії.
Витяг з реєстру має юридичну силу і може бути збережений як доказ добросовісності. Для швидкої роботи багато компаній використовують інтеграцію через API сервісів типу Opendatabot або YouControl. Ці платформи не лише показують наявність у списку, а й аналізують зв’язки бенефіціарів та структуру власності.
Важливо перевіряти не лише пряму назву, а й транслітерацію, попередні назви компанії та пов’язаних осіб. Санкції часто застосовують до бенефіціарів, які контролюють компанію опосередковано через ланцюжок офшорів.
Актуальні тенденції 2025–2026 років
У 2025–2026 роках РНБО активно розширює списки за рахунок «другого ешелону» — компаній, що постачають компоненти для російського військово-промислового комплексу. З’явилися записи щодо власників суден, які перевозять нафту в обхід європейських обмежень, та повітряних суден, що використовуються для логістики агресора.
Окремий напрям — санкції проти фізичних осіб-підприємців, у тому числі молодих людей, народжених після 2000 року, які брали участь у схемах обходу. У травні 2026 року один указ додав майже 500 нових записів.
Ці кроки демонструють, що механізм постійно вдосконалюється і стає точнішим. Водночас реєстр залишається відкритим: будь-яка зміна статусу одразу відображається публічно.
Міжнародний контекст та відмінності від західних санкцій
Український реєстр не дублює європейські чи американські списки, хоча часто перетинається з ними. Україна має унікальний інструмент — стягнення активів у дохід держави, який дозволяє не просто заморожувати, а передавати майно на потреби оборони.
Іноземні банки та компанії дедалі частіше враховують українські санкції у своїй комплаєнс-політиці. Для бізнесу, що працює на кількох ринках, це означає необхідність перевіряти особу одночасно в кількох юрисдикціях. Така багатошарова перевірка стає новою нормою ділової етики воєнного часу.
Практичні рекомендації щодо роботи з реєстром
Інтегруйте перевірку в усі бізнес-процеси: перед укладанням договору, переказом коштів, прийняттям застави чи участю в тендері. Зберігайте скріншоти та офіційні витяги — вони стануть доказом вашої добросовісності у разі перевірок.
Для компаній з великою кількістю контрагентів доцільно налаштувати автоматичний моніторинг через API. Якщо перевірка виявила збіг — негайно зупиніть операції, зверніться до юриста та зафіксуйте дату виявлення. У складних випадках, коли йдеться про опосередкований контроль або давні зв’язки, варто замовити поглиблений комплаєнс-аудит.
Державний реєстр санкцій — це живий інструмент, який продовжує еволюціонувати разом із викликами, що постають перед Україною. Його прозорість і доступність роблять захист національних інтересів справою не лише державних органів, а й кожного відповідального громадянина та підприємця.
