Українські переговори про вступ до ЄС переходять від політичних рішень до технічної роботи — виконання взятих зобов’язань. На цьому етапі визначиться швидкість просування України до членства.
Важливим кроком є досягнення проміжних цільових індикаторів (interim benchmarks) у главах 23 «Судова влада та основоположні права» і 24 «Правосуддя, свобода та безпека» кластеру «Основи». Країна-кандидат повинна не лише ухвалити норми ЄС, а й реально застосовувати їх у роботі інституцій або створити нові.
Урок Албанії та Чорногорії
Поки Україна не виконає ці індикатори, жодну іншу главу не можна тимчасово закрити. Підтвердження дасть звіт Європейської Комісії (IBAR), після чого держави-члени ЄС ухвалять політичне рішення.
Чорногорія отримала індикатори у 2013 році й дочекалася позитивного висновку лише у 2024-му — понад десять років. Албанія відкрила кластер «Основи» у жовтні 2024-го, а у травні 2026-го Рада ЄС підтвердила виконання індикаторів менш ніж за два роки. Україна прагне повторити албанський темп або навіть випередити його.
Для цього потрібні реформи у судовій системі (стабільна робота ВРП та ВККС), антикорупційній сфері (незалежність НАБУ і САП), захисті прав людини, міграції та управлінні кордонами, а також реформі правоохоронних органів. Парламент має ухвалити від 25 до 70 % необхідних законів залежно від сектору.
Ризики включають політичну чутливість антикорупційних змін, брак міжвідомчої координації та обмеження воєнного стану. Громадянське суспільство та Верховна Рада мають системно працювати, щоб уникнути уповільнення процесу. Виконання індикаторів стане політичним доказом спроможності України рухуватися до членства в ЄС.
