Станом на серпень 2026 року міністром освіти і науки України є Андрій Петрович Бутенко. Він обійняв посаду 16 липня 2026 року після формування нового уряду на чолі з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. Бутенко змінив Оксена Лісового, який керував міністерством понад три роки в умовах повномасштабної війни.
Посада міністра освіти і науки — одна з найвідповідальніших у системі державного управління. Вона визначає політику дошкільної, загальної середньої, професійної, вищої освіти та науки. У воєнний час міністр відповідає не лише за якість навчання, а й за безпеку учнів, вчителів і збереження освітньої інфраструктури.
Андрій Бутенко прийшов на посаду з досвідом керівництва Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Його пріоритетами стали продовження реформ Нової української школи, підвищення якості вищої освіти, підтримка педагогів і забезпечення доступу до освіти на прифронтових територіях.
Хто такий Андрій Бутенко: біографія та шлях до міністерства
Андрій Петрович Бутенко народився 11 листопада 1978 року в селищі Гребінки Білоцерківського району Київської області. Здобув дві вищі освіти: у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова за спеціальністю «Історія та правознавство» та в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка за спеціальністю «Правознавство».
У 2001–2004 роках навчався в аспірантурі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. 26 квітня 2006 року захистив кандидатську дисертацію в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на тему «Еволюція поглядів М. Міхновського на українську державність та шляхи їх практичної реалізації». Отримав науковий ступінь кандидата історичних наук і звання доцента.
Професійний шлях Бутенка розпочався зі школи. У 1999–2003 роках він викладав історію та правознавство у Вишнівській загальноосвітній школі №2 Київської області. Потім працював у приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет»: старшим викладачем, доцентом, деканом юридичного факультету та проректором з навчально-методичної роботи. У 2014 році проходив службу в Збройних силах України.
З лютого 2019 року Бутенко став заступником голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). З квітня 2022 року, уже в умовах повномасштабного вторгнення, очолив агентство. Під його керівництвом запроваджено нову процедуру акредитації освітніх програм за європейською моделлю, дистанційну акредитацію під час пандемії та воєнного стану, а також механізми постакредитаційного моніторингу. За моїм досвідом, саме робота в НАЗЯВО сформувала в нього чітке розуміння системних проблем вищої освіти — від академічної доброчесності до якості підготовки фахівців.
16 липня 2026 року Верховна Рада України призначила Андрія Бутенка міністром освіти і науки. За новий склад уряду проголосували 264 народні депутати. На посаді він змінив Оксена Лісового, який керував міністерством з 21 березня 2023 року.
Андрій Бутенко: 47 років, кандидат історичних наук, понад 20 років в освіті. Керував НАЗЯВО з квітня 2022 по липень 2026. Призначений міністром 16 липня 2026 року.
Історія посади міністра освіти України від незалежності до 2026 року
Посада міністра освіти в незалежній Україні бере початок з 1991 року. Першим міністром став Іван Зязюн. Далі посаду обіймали Петро Таланчук, Михайло Згуровський, Валентин Зайчук, Василь Кремень, Станіслав Ніколаєнко, Іван Вакарчук, Дмитро Табачник, Сергій Квіт, Лілія Гриневич, Ганна Новосад, Сергій Шкарлет та Оксен Лісовий.
Кожен міністр залишав свій слід. Василь Кремень у 1999–2005 роках заклав основи сучасної системи. Лілія Гриневич у 2016–2019 роках запустила Нову українську школу. Сергій Шкарлет (2020–2023) працював у перші роки повномасштабної війни. Оксен Лісовий (2023–2026) зосередився на безпеці освіти, підвищенні зарплат педагогів і розвитку науки.
Оксен Лісовий прийшов у міністерство після служби в 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Під його керівництвом підвищено доходи педагогів більш ніж на 30%, створено механізм фінансування укриттів у дитячих садках на 1 млрд грн, розширено програму безоплатного харчування. На момент його відставки програма охоплювала понад 1,5 млн учнів, а з вересня 2026 року планувалося поширити її на 2,7 млн дітей.
Зміна міністрів у липні 2026 року відбулася після відставки уряду Юлії Свириденко. Новий прем’єр Сергій Корецький запропонував кандидатуру Бутенка як фахівця з якості вищої освіти. У нашій практиці такі кадрові рішення часто відображають акцент на конкретних напрямах — цього разу на якості та академічній доброчесності.
Роль міністра освіти в умовах війни 2022–2026 років
Повномасштабне вторгнення радикально змінило роботу міністерства. Міністр освіти став відповідальним не лише за навчальні програми, а й за захист дітей. Сотні шкіл зруйновано або пошкоджено. Тисячі учнів навчаються онлайн або в укриттях. Понад 200 тисяч дітей станом на середину 2026 року продовжували дистанційне навчання, переважно з прифронтових регіонів.
Під керівництвом Оксена Лісового збудовано та введено в експлуатацію понад 100 підземних шкіл, ще 113 перебували на різних етапах будівництва. Держава прагнула забезпечити офлайн-навчання для близько 100 тисяч дітей на небезпечних територіях. Предмет «Захист України» охопив понад 400 тисяч учнів старших класів. Створено майже тисячу осередків, підготовлено понад 4,3 тисячі вчителів. На 1 вересня 2026 року планувалося охопити 80% старшокласників.
Практичні нюанси виявилися складними. Батьки часто обирали онлайн через страх, навіть коли школа мала укриття. Вчителі стикалися з вигоранням і дефіцитом кадрів. Типова помилка — спроби швидко повернути всіх до офлайн без урахування місцевої безпеки. У 2026 році міністерство продовжує балансувати між якістю освіти та фізичною безпекою.
Андрій Бутенко успадкував ці виклики. У перші тижні роботи він обговорив з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком підготовку бюджету на наступний рік, перегляд оплати праці освітян, підтримку молодих учителів і доступ до освіти для учнів із прифронтових територій.
Березень 2023 — призначення Оксена Лісового.
2023–2025 — запуск і розширення Нової української школи, будівництво укриттів.
2025 — підвищення зарплат педагогів понад 30%.
Липень 2026 — призначення Андрія Бутенка.
Серпень 2026 — підготовка до навчального року 2026/2027.
Основні функції та повноваження міністра освіти і науки
Міністр освіти і науки формує та реалізує державну політику у сферах освіти, науки, інноваційної діяльності та трансферу технологій. Він затверджує стандарти освіти, визначає порядок атестації педагогічних працівників, координує роботу закладів вищої освіти та наукових установ.
Конкретні повноваження включають: затвердження типових освітніх програм, визначення порядку проведення національного мультипредметного тесту (НМТ), розподіл освітньої субвенції, контроль за якістю вищої освіти через НАЗЯВО, розвиток професійної освіти та підтримку наукової діяльності Національної академії наук.
Приклад 2026 року — рекомендації щодо першого уроку навчального року 2026/2027 на тему «Мова гідності». Міністерство підкреслює важливість поваги до людської гідності, різноманіття та безбар’єрної мови. Інший приклад — встановлення термінів навчального року: старт 1 вересня, завершення до 30 червня 2027 року з правом закладів самостійно визначати фактичні дати.
Типові підводні камені: надмірна централізація рішень без урахування регіональних особливостей і затримки з фінансуванням. У нашій практиці ефективні міністри завжди поєднують стратегічне бачення з увагою до деталей на місцях — від опалення шкіл до забезпечення підручниками.
Виклики вищої освіти та роль НАЗЯВО у 2026 році
Андрій Бутенко прийшов у міністерство з глибоким розумінням проблем вищої освіти. НАЗЯВО під його керівництвом запровадило європейські стандарти ESG, нову модель акредитації та моніторинг після акредитації. Це дозволило підвищити прозорість і зменшити кількість формальних програм.
Серед актуальних викликів 2026 року — оптимізація мережі університетів, підвищення якості підготовки докторів філософії, боротьба з академічною недоброчесністю та адаптація до ринку праці. Багато вишів мають низьку конкурентоспроможність, а кількість студентів зменшується через демографію та еміграцію.
Практичний приклад: під час війни НАЗЯВО розробило дистанційну акредитацію, що дозволило не зупиняти процес оцінки програм. Інший кейс — посилення вимог до академічної доброчесності, що безпосередньо впливає на репутацію українських дипломів у Європі. Типова помилка університетів — формальне ставлення до внутрішніх систем забезпечення якості. Бутенко неодноразово наголошував, що якість має бути не зовнішньою вимогою, а внутрішньою культурою закладу.
У 2026 році міністерство продовжує роботу над критеріями формування мережі закладів освіти та вдосконаленням НМТ, включно з можливістю зимової сесії. Зв’язок із сучасністю очевидний: без якісної вищої освіти неможливе відновлення економіки та інтеграція в європейський простір.
Міф: Міністр освіти може швидко вирішити всі проблеми галузі одним рішенням.
Реальність: Освітні зміни займають роки. Вони залежать від фінансування, кадрів, безпеки та готовності суспільства. Бутенко підкреслює, що реформи мають зростати знизу, а не нав’язуватися зверху.
Пріоритети міністерства на навчальний рік 2026/2027
Навчальний рік 2026/2027 розпочнеться 1 вересня. Міністерство вже визначило ключові акценти: продовження реформи Нової української школи, розвиток цифрової платформи «Освіта для життя», модернізація освітніх просторів і підтримка вчителів.
Окрему увагу приділено безоплатному харчуванню, будівництву укриттів і програмі «Захист України». Зміни 2026 року включають пілотування оновленого змісту в кількох освітніх галузях і підготовку нових підручників. Для старшої школи триває реформа профільного навчання.
Практичні нюанси: школи в тилових регіонах можуть працювати майже у звичайному режимі, тоді як прифронтові залишаються в змішаному або дистанційному форматі. Вчителі отримують підвищення кваліфікації з безпеки та психологічної підтримки учнів. У нашій практиці саме психологічна стійкість педагогів часто стає вирішальним фактором успіху навчального процесу.
Андрій Бутенко у перших заявах акцентував увагу на тому, що зміни мають бути зрозумілими для людей на місцях. Реформи не можна проводити кабінетно — вони повинні відповідати реальним потребам учнів, батьків і вчителів.
Посада міністра освіти підходить тим, хто готовий до постійного балансування між стратегією і оперативними кризами. Не підходить тим, хто шукає швидких політичних дивідендів без довгострокової роботи з системою.
Як міністр впливає на долю кожного учня та вчителя
Рішення міністра освіти безпосередньо торкаються мільйонів людей. Підвищення зарплат педагогів, яке відбулося за попереднього керівництва, змінило мотивацію тисяч учителів. Розширення безоплатного харчування зняло фінансовий тягар з багатьох сімей. Будівництво укриттів дозволило частині дітей повернутися до офлайн-навчання.
Приклад з життя: у 2025–2026 роках багато шкіл у Харківській і Запорізькій областях отримали можливість проводити уроки в захищених просторах. Учні, які раніше сиділи вдома біля екранів, знову відчули живе спілкування. Водночас онлайн-формат залишився важливим інструментом для дітей з родин внутрішньо переміщених осіб.
Типові помилки батьків — ігнорування можливостей офлайн, коли безпека дозволяє, або навпаки, надмірний тиск на дітей у дистанційному режимі. Міністерство у 2026 році продовжує розробляти методичні рекомендації для освітніх осередків за кордоном, щоб українські діти зберігали зв’язок з національною системою освіти.
За моїм досвідом, найуспішніші освітні рішення — ті, що поєднують державну політику з ініціативою громад і педагогів на місцях. Міністр задає рамки, але реалізація залежить від директорів шкіл, учителів і батьківських спільнот.
Україна в 2026 році вперше увійшла до Керівного комітету ЮНЕСКО з якості освіти. Це визнання зусиль міністерства навіть в умовах війни і посилення голосу країни у формуванні глобальної освітньої політики.
Посада міністра освіти і науки України у 2026 році залишається ключовою для майбутнього країни. Андрій Бутенко успадкував складну, але вже частково реформовану систему. Його досвід у сфері якості вищої освіти дає шанс зміцнити саме ті ланки, які найбільше впливають на конкурентоспроможність випускників. Водночас війна продовжує диктувати свої умови: безпека дітей, збереження кадрів і підтримка прифронтових територій залишаються пріоритетами номер один. Від рішень міністра залежить не лише якість підручників чи формат НМТ, а й те, яким буде наступне покоління українців — освіченим, стійким і готовим відбудовувати країну.
