Олександр Федорович Мамай — один із найяскравіших і водночас суперечливих політиків Полтавщини. Тричі обраний міським головою, він керував містом понад десятиліття, залишивши після себе не лише відремонтовані дороги та нові маршрути транспорту, а й цілу низку гучних скандалів, судових справ і питань про баланс між владою та відповідальністю. Його шлях від успішного аграрного бізнесмена до проросійського політика, засудженого за розтрату, став віддзеркаленням складних часів української політики.
Сьогодні, у 2026 році, Мамай залишається активним у громадському житті Полтави, планує повернення в політику та стикається з новими судовими викликами. Для полтавчан і тих, хто цікавиться регіональною владою, його історія — це не просто біографія, а урок про те, як особисті амбіції переплітаються з долею міста.
У цій статті ми розберемо кожен етап його життя: від дитинства в Решетилівці до останніх подій, з реальними фактами, аналізом досягнень і помилок, які досі впливають на Полтаву.
Ранні роки: від Решетилівки до полтавських вулиць
Олександр Федорович Мамай народився 11 червня 1968 року в Решетилівці Полтавської області. Дитинство хлопця проходило в типовому радянському середовищі: марксистсько-ленінська ідеологія, піонерські галстуки та мрії про стабільність. Родина не була заможною, тому з юних років Олександр звик до праці.
У 1985 році він закінчив полтавську середню школу №19. Саме тоді почалося його знайомство з великим містом. Полтава стала для нього не просто місцем навчання, а простором для перших кроків у самостійному житті. Ті роки сформували в ньому практичний підхід до справ: працювати руками, не боятися важкої праці.
Після школи Мамай спробував вступити до Полтавського інженерно-будівельного інституту на спеціальність «Теплогазопостачання та вентиляція». Однак через академічні борги його відрахували вже в січні 1987 року. Це не зламало молодого чоловіка — навпаки, стало поштовхом до пошуку свого шляху в реальному секторі економіки.
Від дворника до власника агроімперії «Інтер-Агро»
Ранні трудові будні Мамая — це справжня школа життя. З 1985 по 1995 рік він працював збірщиком на Полтавському заводі металовиробів, грузчиком, дворником у дитячому садку №47, маляром-штукатуром. Ці роки навчили його цінувати кожну копійку та розуміти потреби простих людей.
У 1996 році Олександр Федорович запустив власний бізнес. Пік його підприємницької кар’єри припав на 2000–2012 роки, коли він очолив ТОВ «Інтер-Агро». Підприємство обробляло 40 тисяч гектарів землі, утримувало 7 тисяч голів великої рогатої худоби, мало шість елеваторів і майже 5 тисяч працівників. У 2012 році «Інтер-Агро» продали потужному агрохолдингу «Кернел» Андрія Веревського. Ця угода принесла Мамаю не тільки капітал, а й репутацію успішного бізнесмена, який знає сільське господарство зсередини.
Паралельно з бізнесом у 2009 році він створив громадську організацію «Наш дім — Полтава». ГО допомагала соціально незахищеним верствам: пенсіонерам, багатодітним родинам, ветеранам. Саме ця діяльність стала трампліном у велику політику.
Політичний дебют і перша перемога на виборах
Політична кар’єра Мамая стартувала несподівано, але впевнено. У 2006 році він навіть знімав кандидатуру на користь іншого політика, але вже в 2009-му вступив до лав «Совісті України». На місцевих виборах 2010 року Олександр Федорович переміг із вражаючим результатом — 61,64% голосів. 12 листопада 2010 року він офіційно став міським головою Полтави.
Перший термін запам’ятався активною роботою над інфраструктурою. Мамай акцентував увагу на ремонті доріг, оновленні громадського транспорту та створенні нових зелених зон. Полтава почала виглядати сучасніше: нові парки, освітлені вулиці, інвестиції в освіту.
У 2015 році він переобрався вдруге — у другому турі 62,56% голосів. Тоді ж Мамай вступив до Полтавської державної аграрної академії і в 2015 році здобув ступінь бакалавра-агронома, а в 2017-му — магістра. Дипломна робота була присвячена впливу умов вирощування на врожайність озимої пшениці — практичний підхід бізнесмена не зник навіть на посаді мера.
Другий і третій терміни: здобутки та гострі кути
За часи керування Мамаєм Полтава отримала чимало інфраструктурних проєктів. Серед помітних — модернізація транспортних маршрутів, що зменшила затори, ремонт шкіл і дитячих садків, озеленення міста. Полтавчани згадують, як під його керівництвом з’явилися нові парки та оновлені комунальні мережі.
Але не обійшлося без критики. У місті почалася активна забудова історичного центру, встановлення МАФів викликало протести громадськості. Особливо резонансним стало питання будівництва Льодового палацу на зеленій зоні Прирічкового парку. Конфлікти з активістами, фізичні сутички (зокрема в 2014–2015 роках) та заяви про «хаотичну забудову» стали частиною його образу.
У 2020 році Мамай втретє став мером, перемігши в другому турі з 51,48% голосів. Однак уже в 2023 році все змінилося.
Скандали, судові справи та відставка
Політична діяльність Мамая завжди супроводжувалася гучними історіями. У 2013 році він скасував підвищення тарифів після масових протестів. У 2014-му виступав проти знесення пам’ятника Леніну та мав конфлікти з представниками «Правого сектору». Деякі його висловлювання 2017 року про «приклад Росії» додали йому ярлик проросійського політика.
Кульмінацією став вирок Вищого антикорупційного суду в березні 2023 року. Мамая визнали винним у розтраті бюджетних коштів: він влаштував двох жінок-домогосподарок на комунальне підприємство. Вирок — п’ять років умовно з іспитовим терміном один рік. 4 квітня 2023-го приговор набрав чинності, а 12 квітня його звільнили з посади міського голови.
У 2024 році доньку Мамая Наталію Веретеннікову затримали СБУ за колабораційну діяльність — вона нібито володіла рекламним агентством у Санкт-Петербурзі, яке працювало на PR-кампанію «Єдиної Росії». Сам Олександр Федорович намагався поновитися на посаді через суд, але в січні 2025 року відмовився від апеляції.
Сучасний стан: політика, суди та плани на майбутнє
Станом на 2026 рік Мамай не сидить склавши руки. У грудні 2024-го він планував балотуватися на посаду мера від партії «Батьківщина». Активно веде громадську діяльність через благодійний фонд. Водночас триває судова справа за підозрою в «зливі» даних про ЗСУ (підозра датується 2022 роком). Перше засідання у 2026 році призначили на 16 січня в Шевченківському районному суді Полтави.
Його спадщина в Полтаві неоднозначна. З одного боку — реальні інфраструктурні зміни, які полегшили життя тисячам людей. З іншого — питання етики влади, конфлікти інтересів і судові історії, що підірвали довіру.
Ключові етапи кар’єри Олександра Мамая
| Рік | Подія | Результат |
|---|---|---|
| 2010 | Перші вибори мера | Перемога з 61,64% голосів |
| 2015 | Переобрання | 62,56% у другому турі |
| 2020 | Третє обрання | 51,48% у другому турі |
| 2023 | Вирок ВАКС | 5 років умовно, звільнення з посади |
| 2024–2025 | Спроби поновлення | Відмова від апеляції |
| 2026 | Нова судова справа | Засідання 16 січня |
Дані зібрано з відкритих джерел: українська Вікіпедія, офіційні повідомлення Полтавської міської ради та новини регіональних ЗМІ.
Чому Мамай досі цікавий полтавчанам
Його історія — це не тільки про владу. Це про те, як людина з простого середовища змогла побудувати бізнес-імперію, тричі переконати виборців і залишити слід у місті, яке любить. Полтава під його керівництвом змінювалася на очах: десь ставала комфортнішою, десь втрачала історичний шарм через суперечливі рішення.
Для початківців у політиці Мамай — приклад, як поєднувати бізнес-досвід із громадською діяльністю. Для просунутих — урок про межі влади, відповідальність і те, як один вирок може перевернути кар’єру.
Сьогодні Полтава продовжує жити, а Олександр Мамай — шукати нові шляхи. Його історія ще не закінчена, і кожен новий судовий день чи політичний крок додає їй нових барв. Полтава пам’ятає свого мера — зі всіма здобутками, помилками та незгасаючою енергією.
Leave a Reply