Конституція як зброя: чому в Польщі хочуть змінити основний закон і які наслідки це матиме

3 травня Польща відзначила 235-річчя Конституції Речі Посполитої 1791 року. Цього ж дня президент Кароль Навроцький оголосив про створення Ради з питань зміни державного устрою. Її завдання — розробити проект нової редакції основного закону до 2030 року.

За словами президента, чинна конституція 1997 року спричиняє політичні кризи через обмежені, але впливові повноваження глави держави. “Польща перебуває в конституційному моменті. Конституцію 1997 року я поважаю і дякую її творцям. Вона була потрібна. Я є і буду її охоронцем до самого кінця — мого або її. Але сьогодні нам потрібна конституція нового покоління 2030 року”, — заявив Навроцький.

Він прагне розширити президентські повноваження, перетворивши посаду на центр влади. План передбачає завершення роботи до 2030-го, коли президент може балотуватися на другий термін з новими повноваженнями.

Конституційний баг

Ідею зміни конституції Навроцький озвучив ще торік після обрання. Чинний основний закон 1997 року замінив соціалістичну конституцію та “Малу конституцію” 1992-го. З того часу внесено лише дві правки — 2006 та 2009 років — для відповідності нормам ЄС.

Конституція ефективна, коли президент і уряд з одного табору, як за Анджея Дуди. Але з грудня 2023-го, після призначення уряду Дональда Туска, почався конфлікт. Перемога Навроцького у 2025-му загострила протистояння “палаців” — президента та уряду.

Суперечки стосуються судової системи, призначень, зовнішньої політики та вето. Наприклад, уряд не може замінити послів у кількох країнах, включно з Україною. Президент відмовився приймати присягу від нових суддів Конституційного трибуналу, тож присягу склали в Сеймі.

Ідею змін спершу просувала “Конфедерація”, але нині вона не маргінальна через підтримку президента.

“Більш відповідальна” влада

“Ми повинні вирішити, чи хочемо, щоб народом керували обрані демократично, з волі народу. Чи уряд через партійні домовленості”, — сказав Навроцький на Замковій площі. Він наголосив на потребі уряду, відповідального за безпеку.

Прем’єр Туск відповів іронічно: спочатку дотримуватися чинної конституції. Роботу Ради зупинити неможливо, і тема вплине на вибори 2027-го.

До Ради увійшли Юзеф Зих, Ришард Пйотровський, Ришард Легутко, Барбара Півнік, Анна Лабно, Марек Юрек та Юлія Пшилембська. Її участь критикують як політичний сигнал.

Депутат “Лівиці” Томаш Трела назвав це “цирком”. Ексдепутат “ПіС” Януш Ковальський похвалив склад, пропонуючи посилити контроль Сейму.