“Я незадоволений Великою Британією… Нам знадобилося три чи чотири дні, щоб з’ясувати, де ми можемо приземлитися. Було б набагато зручніше приземлитися там, ніж летіти багато додаткових годин. Тож ми дуже здивовані. Ми маємо справу не з Вінстоном Черчиллем”.
Такими словами президент Дональд Трамп відреагував на те, що Британія – ключовий військовий союзник Вашингтона – не одразу надала Сполученим Штатам доступ до своїх баз для обмежених ударів по Ірану.
Попри всі зусилля, Європі не вдалося уникнути залучення до війни з Іраном. Ідеться не лише про тиск з боку Вашингтона. Ракетні та дронові удари Ірану по військових базах Британії та Франції не залишили цим країнам вибору.
Втім, багато держав ЄС досі воліють дистанціюватися від цієї війни, посилаючись на її сумнівну правову базу. Таким чином поглиблюється криза у відносинах Європи та нинішнього керівництва США.
Одночасно Іран посилює погрози, обіцяючи відповісти атаками навіть на безпекові заходи європейських країн. Це звужує можливості для країн ЄС залишитися осторонь конфлікту.
Війна очікувана, але несподівана
Нова війна на Близькому Сході не була несподіванкою для Європи. Протягом останніх тижнів європейські лідери стежили за нарощуванням військової присутності США в регіоні та жорсткою риторикою Вашингтона щодо іранської ядерної програми.
Однак швидкість і масштаб подій захопили столиці зненацька. Наприклад, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто застряг у Дубаї, але повернувся військовим літаком; подібна ситуація склалася з естонським колегою Ханно Певкуром.
ЄС не зміг узгодити спільну позицію щодо правомірності американсько-ізраїльських ударів. Частина країн підтримала право на самооборону, інші застерігають від дестабілізації регіону.
З початку операції чотири дні тому Європа виглядає розгубленою. Брюссель намагається сформувати єдину лінію, але національні інтереси ускладнюють процес. Уряди зосередилися на евакуації громадян з Близького Сходу.
Економічні наслідки викликають тривогу: ціни на газ зросли до рівнів 2022 року, коли Росія вторглася в Україну. Удари Ірану по базах ускладнили ситуацію, а Кіпр опинився під загрозою вперше.
Яструби, голуби та середземноморський фронт
Франція, Німеччина та Велика Британія погодили спільну заяву, попередивши Іран про готовність до обoronних заходів. Однак позиції різняться: Британія надала бази США, хоч і не відразу, що роздратувало Трампа. “Стармер занадто довго змінював думку”, – сказав президент.
Франція посилила присутність після ударів по своїх об’єктах, висловивши критику щодо відсутності консультацій в ООН. Німеччина обмежилася політичною підтримкою через брак можливостей. Жодна не поставила під сумнів законність ударів.
Висока представниця ЄС Каї Каллас уникає критики США, наголошуючи на стабілізації. Іспанія ж відмовила в базах, викликавши погрозу Трампа припинити торгівлю.
Італія стримано реагує через зв’язки Мелоні з Трампом, але стикається з проханнями про ППО, пріоритет – Україна.
Удари по британській базі Акротирі на Кіпрі (заморська територія Британії) загострили ситуацію. Британія направила есмінець, Греція – фрегати та F-16, Франція – фрегат і ракети. Італія з партнерами готується надіслати сили.
Іран називає це “актом війни”. Удари по Азербайджану та загрози Туреччині – попередження Європі.
* * *
Конфлікт – тест для ЄС на єдність і автономію. Чи заговорить Євросоюз одним голосом, чи залишиться розділеним? Це вплине на допомогу Україні.
Автор: Уляна Кричковська,
журналістка “Європейської правди”
Leave a Reply