Гроші ЄС замість активів Росії: чому рішення про 90 млрд є втраченою можливістю для Європи

Після перемоги в Угорщині партії “Тиса” Європейський Союз розблокував кредит у 90 млрд євро на підтримку України, завершивши місяці політичного глухого кута.

Брюссель обрав швидке рішення, віддавши перевагу кредиту замість амбітнішого плану — репараційного кредиту з використанням заморожених російських активів. Це могло стати ключовим ударом по агресору, але стало прикладом обережності.

У грудні 2025 року ЄС погодив пакет для покриття нагальних потреб України на 135 млрд євро у 2026–2027 роках. Рішення заблокувала Угорщина, але 23 квітня 2026-го, після завершення ери Віктора Орбана, бар’єр зник.

90 мільярдів плюс невизначеність

Регламент Ради ЄС передбачає 23 млрд євро на оборонно-промисловий потенціал України та 16,7 млрд на економіку у 2026 році. Аналогічний пакет очікується у 2027-му.

Це найбільший фінансовий інструмент ЄС для України, що компенсує скорочення допомоги від США за Трампа та нормалізує спільний борг для третьої країни. Проте довгострокова стабільність крихка: Болгарія під Руменом Радевим схиляється до “прагматизму” з Кремлем, Словаччина та Чехія сумніваються в підтримці.

Ідею репараційного кредиту висунула Урсула фон дер Ляєн у вересні 2025-го. Він би перевершив нинішній удвічі, закривши дефіцит військового фінансування на 20 млрд євро.

Переваги репараційного кредиту та перспективи

ЄС контролює 210 млрд євро російських активів у G7 (80%), переважно в Euroclear та Clearstream. Досі використовують лише 3 млрд надприбутків щороку.

Репараційний кредит робив би активи РФ заставою, погашаючи кредит майбутніми репараціями без конфіскації — зберігаючи юридичне право власності Росії. Ухвалення можливе кваліфікованою більшістю за ст. 212 ТФЄС, без одностайності чи змін MFF.

Це уникнуло б винятків для Угорщини, Словаччини, Чехії, посилило позиції на переговорах і чинило тиск на Москву.

Дискусія не зникне: відбудова України коштуватиме понад 500 млрд євро. Модель репараційного кредиту лишається справедливою та прагматичною.

Україна може стати основою європейської безпеки, але потребує стратегічного бачення, якого ЄС поки не показав.

Автор: Давіде Дженіні, кандидат наук з права та політики ЄС у Дублінському міському університеті, Центр ім. Жана Моне з європейських студій Києво-Могилянської академії.