Батьки президента України Володимира Зеленського — Олександр Семенович та Римма Володимирівна — вже багато років обирають життя в рідному Кривому Розі. Їхній дім — це звичайна чотирикімнатна квартира в типовому панельному будинку на території, яку місцеві називають «Мурашник» у Металургійному районі. Попри повномасштабну війну, регулярні обстріли міста та неодноразові пропозиції сина переїхати до Києва, подружжя залишається там, де народилася і сформувалася їхня сім’я.
Цей вибір — не про комфорт чи статус. Це про коріння, звичний ритм промислового міста та тиху стійкість, яку поділяють мільйони українців. У 2026 році перевірені джерела одностайно підтверджують: ніяких переїздів за кордон чи в столицю не відбулося. Родина продовжує жити у звичній оселі, де на полицях стоять книги з гірничої справи, а на стінах — афіші «Кварталу 95» та сімейні фотографії, що нагадують про роки в Монголії.
Саме тут, у Кривому Розі, батьки виховали сина, який став президентом. Саме тут вони залишаються і сьогодні — серед сусідів, які знають їх десятиліттями, і серед викликів, які загартовують місто так само, як залізна руда загартовує сталь.
Місто, яке сформувало родину
Кривий Ріг — це не просто географічна точка на мапі Дніпропетровщини. Це гігантський організм, де ритм задають кар’єри, заводи та залізорудні горизонти. Тут повітря часто пахне металом і пилом, а горизонти прорізані силуетами копалень. Саме в цьому середовищі народилися і виросли Олександр та Римма Зеленські — корінні криворіжці, представники промислової інтелігенції.
Олександр Семенович з’явився на світ 23 грудня 1947 року. Римма Володимирівна — у 1950-му. Обоє пройшли шлях типовий для міста: школи, інститути, робота на підприємствах або в науці, пов’язаній із гірничою справою. Місто виховало в них практичність, витривалість і повагу до праці. Тут не було місця для показної розкоші — тільки реальні справи, дисципліна та турбота про родину.
Кривий Ріг дав Зеленським не лише дах над головою. Він дав характер. Характер, який пізніше передався синові: здатність залишатися собою навіть під тиском, цінувати прості речі та ніколи не забувати, звідки ти родом.
Шлях до Монголії та повернення додому
Наприкінці 1970-х доля на кілька років відірвала молоду родину від рідного міста. Олександр отримав контракт на роботу в Монголії — у місті Ерденет. Там він займався автоматизацією відкритих гірничих робіт на великому комбінаті. У 1978 році, незадовго до поїздки або вже під час неї, народився Володимир.
Чотири роки в суворих умовах монгольського клімату стали випробуванням. Холод, вітер і віддаленість від дому позначилися на здоров’ї Римми Володимирівни. Саме тому родина вирішила повернутися до Кривого Рогу раніше запланованого терміну. Маленький Володимир, який встиг почати знайомство з іншою культурою та мовою, знову опинився в рідному місті.
Повернення стало точкою відліку. Батьки обміняли дві невеликі квартири — одну в центрі, іншу на Південному гірничому окрузі — на просторішу чотирикімнатну в панельному будинку. Саме ця оселя стала їхнім постійним домом на десятиліття. Тут Володимир ходив до школи №95, тут формувалися його перші уявлення про дисципліну, знання та відповідальність.
Сучасна квартира: затишок серед спогадів
Сьогодні квартира батьків Зеленського виглядає так само скромно, як і десятиліття тому. Це типовий панельний будинок радянської забудови — «мурашник», де стіни тонкі, а сусіди знають один одного з дитинства. Чотири кімнати, невелика кухня, балкон з видом на місто. Ніякої охорони, ніяких ознак розкоші.
Інтер’єр наповнений речами, які розповідають історію родини. Сімейні фотографії, книги з технічної тематики, афіші «Кварталу 95», спогади про Монголію. Меблі частково радянські, частково оновлені — все практичне, зручне, без надмірностей. Саме тут Римма Володимирівна пече пироги, а Олександр Семенович може годинами читати або дивитися новини.
У 2019 році журналісти, які побували в квартирі, відзначали її затишок і відсутність показної розкоші. У 2025–2026 роках ситуація не змінилася. Це дім звичайних людей, які просто ніколи не прагнули іншого способу життя.
Науковий доробок Олександра Зеленського
Олександр Семенович — не просто батько президента. Це визнаний фахівець у галузі маркшейдерії та автоматизації гірничих робіт. Він закінчив з відзнакою електротехнічний факультет Криворізького гірничорудного інституту, захистив кандидатську дисертацію в Москві 1983 року, а докторську — 2003 року в Дніпрі.
З 1995 року він очолює кафедру інформатики та інформаційних технологій у Криворізькому національному університеті. Його наукові інтереси — інформаційні системи геолого-маркшейдерського забезпечення, моделювання родовищ, автоматизовані системи управління кар’єрами. Має понад 140 публікацій, чотири монографії, бере участь у міжнародних конференціях.
У 2023 році Олександр Семенович отримав державну стипендію Кабінету Міністрів України за видатні заслуги в освіті та науці — близько 8000 гривень щомісяця. Навіть у 78 років він залишається активним науковцем. Його внесок у розвиток гірничої науки Криворізького басейну важко переоцінити.
Тиха сила Римми Зеленської
Римма Володимирівна — інженерка за освітою, яка понад 40 років працювала у технічній сфері. Після повернення з Монголії вона зосередилася на родині, але ніколи не втрачала внутрішньої сили та організованості. Сьогодні, у 75–76 років, вона на пенсії, веде домашнє господарство, пече улюблені пироги та залишається головною емоційною опорою родини.
Саме вона завжди цікавилася, чи поїв син, як він почувається. Саме вона прищепила Володимиру любов до порядку, турботи про близьких та вміння знаходити радість у простих речах. У родині вона — тиха, але непохитна сила, яка тримає все разом навіть у найскладніші часи.
Випробування війною та вибір залишитися
З перших днів повномасштабного вторгнення 2022 року батьки Зеленського відмовилися від евакуації. Вони залишилися в Кривому Розі — місті, яке регулярно зазнає ракетних ударів та повітряних тривог. Під час блекаутів 2022–2023 років родина, як і багато сусідів, користувалася генераторами, свічками та радіо, щоб бути в курсі подій.
У 2021 році будинок, де вони живуть, навіть «мінували» — на щастя, вибухівки не знайшли. Попри все це подружжя не скаржиться. За словами близького друга родини Євгена Кошового, який ділився спогадами у 2025 році, батьки стежать за новинами, переживають за сина та країну, але зберігають спокій і гідність.
Син неодноразово пропонував їм переїхати до Києва — ближче до себе, в безпечніше та комфортніше місце. Вони відмовилися. Їхній вибір — це вибір мільйонів українців, які залишаються на своїй землі, навіть коли ця земля трясеться від вибухів.
Як батьки вплинули на Володимира Зеленського
Строга дисципліна батька та турботлива підтримка матері стали фундаментом характеру президента. Олександр Семенович вимагав від сина відповідальності та поваги до знань — не випадково Володимир здобув юридичну освіту, хоча й обрав інший шлях. Римма Володимирівна прищепила вміння цінувати родину, гумор та прості радості життя.
Зеленський неодноразово згадував у розмовах, що батьки «все знають» і завжди залишаються поруч — хоча б на відстані телефонного дзвінка. Прості батьківські питання «як ти, чи поїв?» стали для нього нагадуванням про те, що за всіма державними справами стоїть звичайна людська турбота.
Цей зв’язок з корінням допомагає президенту залишатися собою навіть у найскладніші моменти. Квартира в Кривому Розі — не просто адреса. Це точка опори, яка нагадує, звідки він родом і якими цінностями керуватися.
Ключові факти про батьків Зеленського
| Параметр | Олександр Семенович | Римма Володимирівна |
|---|---|---|
| Рік народження | 1947 (78 років у 2026) | 1950 (75–76 років у 2026) |
| Професія | Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики | Інженерка (на пенсії), домогосподарка |
| Місце проживання | Кривий Ріг, панельний будинок | Кривий Ріг, панельний будинок |
| Особливі риси | 140+ публікацій, 4 монографії, державна стипендія | Турбота про родину, домашній затишок, підтримка |
За даними Вікіпедії та біографічних матеріалів Криворізького національного університету, Олександр Зеленський залишається активним науковцем навіть у поважному віці, а родина зберігає вірність рідному місту.
Чутки та реальність
Час від часу в соціальних мережах з’являються чутки про те, що батьки Зеленського нібито отримали громадянство іншої країни та переїхали в розкішний будинок за кордоном. Жодне з цих тверджень не підтверджене офіційними джерелами, журналістськими розслідуваннями чи заявами самої родини. Навпаки, у 2025–2026 роках кілька незалежних українських видань та близькі до родини люди одностайно підтверджують: подружжя продовжує жити у своїй квартирі в Кривому Розі.
Ця стійкість — найкраща відповідь на будь-які спекуляції. Батьки президента роблять те саме, що й мільйони інших українців: залишаються вдома, підтримують один одного та вірять у перемогу.
Спадщина простих речей
Квартира в Кривому Розі, наукові праці батька, турбота матері, спільні спогади про Монголію — все це сформувало не лише особистість Володимира Зеленського, а й його розуміння того, що таке справжня родина та справжня батьківщина. У світі, де багато хто прагне переїхати ближче до влади чи комфорту, Зеленські обрали інший шлях — шлях коріння та відповідальності.
У 2026 році їхній дім залишається таким самим, яким був десятиліттями: скромним, затишним, наповненим історією та любов’ю. І саме це робить його особливим. Бо іноді найбільша сила — це просто залишатися там, де ти є, і робити те, що ти вмієш найкраще: жити своїм життям з гідністю.
Родина Зеленських продовжує писати свою історію в тих самих стінах, де все починалося. І це, мабуть, найважливіший урок для тих, хто шукає відповідь на питання, де живуть батьки Зеленського. Вони живуть там, де завжди жили, — у серці Кривого Рогу, серед людей, які їх знають і поважають.
