Питання, яке ставлять собі бухгалтери, кадровики й самі працівники щоразу, коли наближається відпустка: чи входить матеріальна допомога на оздоровлення в розрахунок відпускних, чи її треба тримати окремо від середньої зарплати. Звучить буденно, та помилка на цьому етапі коштує підприємству штрафів, а працівнику — недоплачених або переплачених сум.
Відповідь у законодавстві станом на 2026 рік однозначна: ні, не входить. І не має значення, чи це бюджетна установа, чи приватна фірма, чи нараховували на цю виплату ЄСВ, чи виплачували її разово, чи систематично. Норма одна для всіх, і вона жорстка.
Матеріальна допомога на оздоровлення повністю виключається з розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних — це пряма вимога підпункту «б» пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Що таке матеріальна допомога на оздоровлення і навіщо вона взагалі існує
Матеріальна допомога на оздоровлення (її ще лагідно називають «оздоровчі») — це окрема грошова виплата, яка прив’язана до моменту виходу працівника у щорічну основну відпустку. По суті, це фінансова добавка, щоб людина мала з чим поїхати на море, у санаторій або просто закрити побутові витрати перед відпочинком. Виплачується вона раз на рік і обов’язково — до початку відпустки, а не після.
У бюджетній сфері така допомога — це не примха роботодавця, а прямий обов’язок, закріплений профільним законодавством. Педагогічні, науково-педагогічні, медичні працівники, державні службовці та посадовці органів місцевого самоврядування отримують її в розмірі посадового окладу або середньомісячної заробітної плати. У приватному секторі ситуація гнучкіша: тут усе залежить від колективного договору, положення про оплату праці або одноосібного рішення керівника. Закон не зобов’язує приватного роботодавця її виплачувати, але й не забороняє.
На цю виплату нараховуються ПДФО 18%, військовий збір 5% та ЄСВ 22% (якщо допомога має систематичний характер і входить до фонду оплати праці). У податковій звітності вона відображається з ознакою доходу «101» — тобто як звичайна заробітна плата. Здавалося б, якщо це частина зарплати, то й до середньої вона мала би потрапляти. Та законодавець прописав окреме правило, яке працює інакше.
Чому оздоровчі не враховують при обчисленні середньої зарплати
Уся логіка криється в Порядку №100 — основному документі, який регулює розрахунок середньої заробітної плати для відпускних, компенсацій за невикористану відпустку, відрядних та інших схожих виплат. У пункті 4 цього Порядку є чіткий перелік виплат, які виключаються з розрахункової бази. І серед них під підпунктом «б» прямо названо: одноразові виплати, до яких належать компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога.
Ключове слово тут — «матеріальна допомога». Без уточнень про вид, мету чи характер виплати. Тобто законодавець не розділяє: оздоровча це, на лікування, на поховання, на вирішення соціально-побутових питань чи у зв’язку з сімейними обставинами. Будь-яка виплата, яка кваліфікується як матеріальна допомога, автоматично випадає з розрахунку.
І ось тут починається найцікавіше. Багато бухгалтерів плутаються, тому що оздоровча допомога часто має систематичний характер — її виплачують щороку всім працівникам згідно з колективним договором. На неї нараховується ЄСВ, вона входить до фонду оплати праці. Логіка підказує: якщо це частина зарплати, то й у середню має йти. Але правова норма каже інше — статус виплати як «матеріальної допомоги» переважає над її класифікацією у складі ФОП. Це підтверджують і експерти видання «Оплата праці» від видавничого дому Factor, і консультації порталу «Дебет-Кредит».
Як розрахувати відпускні без матеріальної допомоги: покрокова логіка
Щоб не заплутатися, давайте розберемо механіку розрахунку від А до Я. Середня зарплата для нарахування відпускних обчислюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. Це базовий розрахунковий період, який встановлено пунктом 2 Порядку №100.
Послідовність дій така:
- Визначаєте розрахунковий період — 12 календарних місяців перед місяцем початку відпустки.
- Збираєте всі виплати працівника за цей період, на які за законом нараховується ЄСВ.
- Виключаєте з суми все, що зазначено у пункті 4 Порядку №100, — і саме сюди потрапляє матеріальна допомога на оздоровлення.
- Ділите отриману суму на кількість календарних днів розрахункового періоду (без святкових і неробочих, які не оплачуються; у період воєнного стану ці дні не виключаються — їх фактично немає).
- Множите середньоденну зарплату на кількість календарних днів відпустки.
Цей алгоритм означає, що навіть якщо торік працівник отримав солідну оздоровчу допомогу у розмірі двох окладів, ця сума не «розтягне» його відпускні в поточному році. Розрахунок іде виключно з «чистої» зарплати — окладу, надбавок, доплат, премій (з певними нюансами щодо квартальних і річних) та виплат за фактично відпрацьований час.
Порівняльна таблиця: коли матдопомога враховується, а коли ні
Найбільша плутанина виникає тому, що для різних видів соціальних виплат правила розрахунку середньої зарплати — різні. Для відпускних діє Порядок №100, для лікарняних і декретних — Порядок №1266 (постанова Кабміну від 26.09.2001). І якщо у першому випадку матеріальна допомога суворо виключається, то у другому — може враховуватися, якщо на неї нараховувався ЄСВ.
| Вид виплати | Чи входить матдопомога на оздоровлення | Нормативна підстава | Розрахунковий період |
| Відпускні (щорічна відпустка) | Ні, виключається | Порядок №100, п.п. «б» п. 4 | 12 календарних місяців |
| Компенсація за невикористану відпустку | Ні, виключається | Порядок №100, п.п. «б» п. 4 | 12 календарних місяців |
| Оплата днів відрядження | Ні, виключається | Порядок №100, п. 4 | 2 календарні місяці |
| Лікарняні | Так, якщо нараховано ЄСВ | Порядок №1266 | 12 календарних місяців |
| Декретні | Так, якщо нараховано ЄСВ | Порядок №1266 | 12 календарних місяців |
Джерела даних: офіційний портал «Дебет-Кредит» та роз’яснення Державної служби України з питань праці.
Ця подвійність часто збиває з пантелику. Особливо коли в одному й тому ж місяці працівнику нараховують і відпускні, і лікарняні — бухгалтер мусить тримати в голові, що та сама оздоровча допомога буде в одному розрахунку участь брати, а в іншому — ні.
Бюджетна сфера: особливості розрахунку для держслужбовців і педагогів
У бюджетників ситуація з оздоровчими має свої гострі кути. Для державних службовців грошова допомога до відпустки врегульована статтею 57 Закону України «Про державну службу» №889-VIII. Виплачується вона у розмірі середньомісячної заробітної плати — і саме тут виникає цікавий парадокс. Розмір самої допомоги розраховується через середню зарплату за 12 місяців за окремою методикою (з виключенням лікарняних, відпускних та інших періодів збереження середнього). А от коли потім настає час відпустки, ця сама допомога з розрахунку відпускних випадає.
Парадокс системи: оздоровча допомога рахується через середню зарплату, але сама в розрахунок наступної середньої не потрапляє. Це не помилка законодавця, а свідоме розмежування одноразових і регулярних виплат.
Для педагогічних і науково-педагогічних працівників діє стаття 57 Закону «Про освіту» — допомога надається у розмірі посадового окладу разом із щорічною відпусткою, незалежно від обсягу навчального навантаження. Медичні працівники отримують аналогічну виплату згідно з постановою Кабміну №524. Для службовців органів місцевого самоврядування — постанова №268 регулює оздоровчі у розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати. У всіх цих випадках виплата йде понад мінімальну зарплату, бо це виплата за невідпрацьований час.
Практичний приклад: рахуємо відпускні працівника бюджетної установи
Уявімо ситуацію. Працівниця бюджетної установи з окладом 12 000 грн іде у відпустку з 1 червня 2026 року на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді з червня 2025 по травень 2026 вона отримала: загальну суму нарахованої зарплати 144 000 грн (по 12 000 щомісяця), а також у липні 2025 — оздоровчу допомогу 12 000 грн перед минулорічною відпусткою.
Помилкова логіка: 144 000 + 12 000 = 156 000 грн → ділимо на дні → отримуємо завищену середньоденну. Правильна логіка: 12 000 грн оздоровчої викидаємо з розрахункової бази. Беремо 144 000 грн і ділимо на 365 календарних днів (періоду воєнного стану святкові не виключаються): 144 000 ÷ 365 = 394,52 грн середньоденна. Відпускні: 394,52 × 24 = 9 468,48 грн.
Різниця може здаватися дрібницею, але на масштабі підприємства з сотнями працівників навіть копійчана помилка швидко перетворюється на десятки тисяч гривень неправильно нарахованих сум. А це вже привід для зауважень з боку Держпраці чи донарахувань під час перевірки.
Поширені помилки бухгалтерів і як їх уникнути
За практикою консультацій останніх років, у роботі з оздоровчою допомогою найчастіше повторюються кілька типових промахів:
- Включення оздоровчої в базу для відпускних на тій підставі, що вона має ознаку доходу «101» і нараховується ЄСВ — формально логічно, та юридично невірно.
- Спроба виплатити оздоровчу заднім числом, після завершення відпустки — закон цього не дозволяє, виплата прив’язана саме до моменту виходу у відпустку.
- Подвійна виплата оздоровчої за один календарний рік, якщо людина бере відпустку частинами, — допомога надається один раз на рік, незалежно від кількості частин основної відпустки.
- Некоректне включення оздоровчої в розрахунок середньої для лікарняних — навпаки, для лікарняних вона якраз береться, якщо нараховано ЄСВ.
Щоб мінімізувати ризики, варто закріпити порядок виплати оздоровчої у внутрішніх документах підприємства — колективному договорі або положенні про оплату праці. Це дає юридичну ясність і захищає від необґрунтованих претензій з обох сторін. Перевірені бухгалтерські програми, такі як M.E.Doc чи 1С-сумісні рішення, зазвичай автоматично виключають оздоровчі з розрахункової бази для відпускних — та сліпо довіряти автоматиці не варто, бо налаштування іноді збиваються.
Що буде, якщо помилитися: ризики і санкції
Помилкове включення матеріальної допомоги на оздоровлення в розрахунок відпускних формально призводить до завищення суми відпускних і, відповідно, до завищення податкових зобов’язань з ПДФО, військового збору та ЄСВ. На перший погляд — ну, переплатили, працівник радий, бюджет наповнився. Та насправді переплачена сума відпускних — це необґрунтовані витрати з фонду оплати праці, які податкова під час перевірки може кваліфікувати як порушення.
У зворотній ситуації — коли через помилку відпускні виявилися заниженими — працівник має право вимагати донарахування. У бюджетній сфері такі суперечки доходять до Держпраці, а в окремих випадках і до суду. Строк для трудового спору — один місяць з моменту, коли працівник дізнався про порушення своїх прав (стаття 233 КЗпП). Тож акуратність у цьому розрахунку — це не педантизм, а елементарна професійна гігієна.
Запам’ятайте просту формулу: матеріальна допомога на оздоровлення — це самостійна виплата, яка живе своїм життям. Вона не входить у розрахунок відпускних, відрядних чи компенсацій. Вона входить лише в розрахунок лікарняних і декретних — і то лише за умови нарахування ЄСВ.
Логіка, закладена в Порядок №100 ще тридцять років тому, продовжує діяти і у 2026 році, попри численні редакції та постанови, що вносили правки. Принцип незмінний: одноразові виплати — за бортом середньої. І це не дивна примха законодавця, а спосіб відокремити стабільну, регулярну частину доходу від ситуативних надбавок, які не повинні штучно роздувати базу для подальших розрахунків. Розуміння цієї логіки знімає більшість запитань — а ще економить нерви бухгалтеру і захищає права працівника.
Leave a Reply