Скандинавська країна, відома велосипедними доріжками й суворими міграційними правилами, тримає двері відчиненими для українців уже понад чотири роки поспіль. Парламент у Копенгагені продовжив дію спеціального закону Særloven, а імміграційна служба автоматично переоформлює дозволи тим, хто вже отримав прихисток. Жодних черг з документами в МФЦ — система працює тихо, але чітко.
Станом на 2026 рік у Данії офіційно зареєстровано понад 53 тисячі громадян України, які користуються правом на роботу, безкоштовну медицину та шкільну освіту для дітей. Це менше, ніж у Польщі чи Німеччині, проте умови інтеграції — одні з найбільш структурованих у Європі. Розберемо детально, як влаштований данський механізм захисту, кому він доступний і що змінилося за останні місяці.
Спеціальний закон Særloven: основа правового статусу
Данія не пішла шляхом загальноєвропейської Директиви про тимчасовий захист — натомість парламент у березні 2022 року ухвалив окремий нормативний акт під назвою Lov om midlertidig opholdstilladelse til personer, der er fordrevet fra Ukraine. У народі його називають коротко — Særloven, або «спеціальний закон». Документ дає українцям ширші права, ніж стандартний притулок: дозвіл на проживання видається швидше, без бюрократичних перевірок переслідувань, а доступ до ринку праці відкритий з першого дня.
У листопаді 2024 року Фолькетинг продовжив дію закону переважною більшістю голосів — підтримали всі партії, окрім зеленої «Альтернативи», яка утрималася. Спершу строк дії карток продовжили до 17 березня 2026 року, а згодом — автоматично до 17 березня 2027 року. Імміграційна служба сама опрацьовує справи й надсилає нові пластикові картки поштою: ходити на повторні співбесіди не потрібно.
Якщо ваш дозвіл закінчується, а нова картка ще не прийшла — права не зникають. Ви залишаєтеся в Данії з повним пакетом гарантій, доки чиновники не завершать розгляд вашої справи.
Хто може претендувати на статус у 2026 році
Двері Данії відчинені не для всіх підряд — критерії прописані прискіпливо, по-скандинавськи педантично. Право на дозвіл за Særloven мають громадяни України, які виїхали з країни 1 лютого 2022 року або пізніше. Також під дію закону підпадають ті, хто перебував у Данії станом на 1 лютого 2022 року, та особи з іншим видом на проживання, чинним на 24 лютого того ж року. Окремий пункт стосується членів сімей українських громадян — навіть якщо вони мають інше громадянство.
Заявку можна подати онлайн через портал nyidanmark.dk або особисто у відділку поліції чи центрі прийому Сандхольм у Північній Зеландії. Біометричні дані знімають на місці, а перше рішення зазвичай надходить упродовж кількох тижнів. Тим, хто вже отримав інший вид на проживання в Данії та хоче перейти на статус за спеціальним законом, з грудня 2024 року справи про притулок автоматично призупиняють — система не дублює процедури.
| Категорія заявника | Умова виїзду з України | Строк дії дозволу |
|---|---|---|
| Громадяни України | Після 1 лютого 2022 року | До 17 березня 2027 року |
| Сім’ї громадян України | Спільний виїзд після 1 лютого 2022 | До 17 березня 2027 року |
| Особи з іншим ВНЖ у Данії | Перебування на 24 лютого 2022 | До 17 березня 2027 року |
Дані наведено за матеріалами офіційного порталу nyidanmark.dk станом на початок 2026 року.
Які права отримують українські біженці
Картка тимчасового захисту в Данії — це не просто пластик з фото. Вона відкриває доступ до повного пакету соціальних благ, який в інших країнах ЄС часто доводиться вибивати місяцями. Українці отримують CPR-номер (аналог нашого ІПН) практично одразу після реєстрації в муніципалітеті, а це ключ до всієї державної інфраструктури — від поліклініки до банку.
Серед основних прав, які надає Særloven, варто виділити кілька ключових напрямків:
- безкоштовна медична допомога через сімейного лікаря та лікарняну систему
- дозвіл на роботу без обмежень з першого дня перебування
- шкільна освіта для дітей віком від 6 до 16 років
- соціальні виплати від муніципалітету для тих, хто не працює
- безкоштовні мовні курси данської мови
- можливість возз’єднання з найближчими родичами
Кожне з цих прав має свої нюанси. Стоматологічна допомога, наприклад, переважно платна для дорослих — данці звикли платити за лікування зубів самостійно або через приватне страхування. До окуліста чи ЛОР-лікаря можна звертатися без направлення від практикуючого лікаря (egen læge), а от до інших спеціалістів — лише через нього.
Гроші, робота та інтеграційна програма
Данія — країна високих зарплат і ще вищих податків. Середній заробіток українців у промисловості та технологічному секторі тримається на рівні 30–50 тисяч крон на місяць до оподаткування, що відповідає приблизно 4000–6700 євро. Левову частку з’їдає прогресивний податок (від 37% до 52%), але після нього лишається достатньо для комфортного життя в одній із найдорожчих країн Європи.
Якщо роботи поки немає, муніципалітет виплачує соціальну допомогу — selvforsørgelses- og hjemrejseydelse. Розмір залежить від віку, складу сім’ї та наявності дітей: одинокі дорослі без дітей отримують меншу суму, ніж сім’ї з малечею. Втім, у березні 2026 року уряд презентував законопроєкт, який зрівнює вимоги до українців з рештою отримувачів допомоги. Очікується, що нововведення охоплять близько 12 тисяч осіб, а муніципалітети матимуть перехідний період до 1 жовтня 2026 року.
Для продовження дозволу за Særloven Данія планує запровадити мінімум 120 годин роботи на місяць — це жорсткіше, ніж в інших країнах ЄС, але стимулює до швидкої інтеграції в місцеву економіку.
Освіта дітей і дорослих
Данські школи приймають українських дітей у спеціальні modtagelsesklasser — приймальні класи, де перші місяці фокусуються на вивченні мови. Через рік-два діти зазвичай переходять у звичайні класи й продовжують навчання разом з однолітками. Шкільна форма не потрібна, обіди — здебільшого з дому, а між уроками діти граються на свіжому повітрі навіть у дощ.
Дорослим пропонують безкоштовні курси Danskuddannelse — три рівні складності залежно від попередньої освіти. Заняття проводять у мовних школах при муніципалітетах, часто з можливістю онлайн-форматів для тих, хто вже працює. Університети приймають українців на загальних підставах, але плата за навчання для громадян поза ЄС/ЄЕЗ становить від 6 до 16 тисяч євро на рік — для багатьох це непідйомна сума без стипендії.
Порівняння з іншими країнами ЄС
Данія приймає менше українців, ніж сусідні країни, але кожному надає більш індивідуальну підтримку. Загальна картина по Європі виглядає так:
| Країна | Кількість українців | Статус діє до | Особливості |
|---|---|---|---|
| Німеччина | ~1,24 млн | 4 березня 2027 | Bürgergeld, безкоштовна мова |
| Польща | ~968 тис. | 2026 (з обмеженнями) | Допомоги прив’язані до роботи |
| Чехія | ~392 тис. | Березень 2027 | Інтеграція в IT та будівництво |
| Данія | ~53 тис. | 17 березня 2027 | Særloven, високі зарплати |
Статистичні дані зібрано з матеріалів Eurostat та Європейської правди.
Як подати заявку: покроковий алгоритм
Процедура отримання дозволу за спеціальним законом виглядає простіше, ніж у більшості європейських країн. Усі кроки описані данською, англійською та українською мовами на офіційному порталі імміграційної служби. Ось приблизна послідовність дій для тих, хто щойно прибув:
- Заповнити онлайн-форму на сайті nyidanmark.dk або звернутися до поліції особисто
- Здати біометричні дані (відбитки пальців, фото) у поліції чи центрі Сандхольм
- Дочекатися рішення — зазвичай від кількох днів до кількох тижнів
- Отримати картку дозволу на проживання поштою або в офісі
- Зареєструватися в муніципалітеті та отримати CPR-номер
- Відкрити банківський рахунок NemKonto для соціальних виплат і зарплат
- Налаштувати цифровий ідентифікатор MitID для всіх онлайн-сервісів
Останні два кроки часто стають справжнім квестом — без MitID у Данії неможливо записатися до лікаря, оплатити рахунок чи навіть зайти в особистий кабінет податкової. Допомогу пропонують волонтерські групи на кшталт «Українці в Данії» у Facebook та Telegram-чатах, де новачкам пояснюють тонкощі бюрократії.
Що буде після березня 2027 року
ЄС готує перехідний механізм — пропозиція Європейської комісії від червня 2025 року передбачає поступовий вихід зі статусу тимчасового захисту через робочі візи, навчальні програми та родинне возз’єднання. Данія, ймовірно, піде власним шляхом, як завжди: посилить вимоги до самозабезпечення, але збереже спрощений шлях для тих, хто вже інтегрувався в ринок праці.
Опитування показують цікаву динаміку: близько 60% українців у Данії хочуть залишитися навіть після завершення війни. Це найвищий показник серед скандинавських країн і пояснюється поєднанням високих зарплат, стабільної соціальної системи та відносно швидкої інтеграції дітей у школах. Хто планує повернутися додому — може скористатися програмою репатріаційної допомоги до 20 тисяч крон на особу.
Данський механізм захисту українців — це баланс між гуманітарною відповідальністю та прагматичним підходом до інтеграції. Країна не роздає допомогу безкінечно, але дає реальні інструменти для побудови нового життя: безкоштовну мову, відкритий ринок праці, якісну медицину для дітей і дорослих. Спеціальний закон Særloven діє до 17 березня 2027 року, і поки ситуація в Україні залишається складною, Копенгаген не планує закривати двері перед тими, хто шукає тимчасового прихистку на берегах Балтики.
Leave a Reply