Волонтери в Україні часто стають справжніми героями тилу, особливо під час повномасштабного вторгнення, коли тисячі людей безкоштовно збирають допомогу, возять гуманітарку, доглядають за пораненими чи підтримують переселенців. Однак навколо їхньої діяльності постійно кружляють чутки: хтось шепоче про «зарплату 20 тисяч на місяць», хтось звинувачує в наживі на донатах. Реальність жорсткіша і чіткіша, ніж здається.
За українським законодавством волонтери не отримують зарплату. Волонтерська діяльність — це добровільна, безкорислива, неприбуткова робота. Закон прямо забороняє будь-яку грошову винагороду за саму допомогу. Але волонтери можуть отримувати відшкодування витрат, а в деяких організаціях працюють оплачувані співробітники, яких плутають з волонтерами. Ця межа часто розмивається, що породжує міфи та недовіру.
Основні тези статті:
Волонтерство в Україні — це безоплатна діяльність за законом, де зарплата неможлива, але реальні витрати компенсуються. Багато «волонтерів» насправді працюють у фондах на зарплаті або займаються сумнівними схемами. Реєстрація в податковому реєстрі дає податкові пільги, але вимагає прозорості. Розуміння цих правил допомагає відрізняти справжніх помічників від тих, хто використовує тему для заробітку.
Що каже закон: основи волонтерської діяльності
Закон України «Про волонтерську діяльність» від 2011 року (з змінами) чітко визначає: волонтерська діяльність — це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова робота. Волонтерська допомога надається безоплатно. Ні гонорарів, ні премій, ні фіксованої оплати за години чи задачі.
Цей принцип діє й у 2026 році. Держава підтримує волонтерство через програми розвитку до 2030 року, але зберігає основну суть — безкорисливість. Волонтери можуть укладати договори з організаціями, отримувати посвідчення, але не зарплатну відомість.
Чому так строго? Волонтерство — форма благодійництва. Якщо з’являється оплата за роботу, це вже не волонтерство, а звичайна праця за трудовим договором. Такий підхід захищає чистоту руху і запобігає зловживанням.
Компенсація витрат: що можна, а що ні
Волонтери часто витрачають власні гроші на бензин, пакування посилок, дзвінки чи їжу під час поїздок. Закон дозволяє повне або часткове відшкодування цих витрат. Це не зарплата, а просто повернення того, що людина вже витратила.
Приклади допустимих компенсацій:
- Проїзд (паливо, квитки).
- Харчування під час волонтерських поїздок.
- Зв’язок і комунікації.
- Матеріали для допомоги (пакети, коробки).
Організація або фонд фіксує ці витрати чеками чи актами. Гроші не йдуть як «плата за роботу», а саме як відшкодування. Якщо волонтер отримує більше — це вже порушення, яке може зацікавити податкову.
Міфи про «зарплату волонтерів» і реальні приклади
Багато хто чув історії про 20% від зборів як «зарплату». Такі чутки поширюються, особливо щодо зборів на ЗСУ. Насправді справжні волонтери не беруть відсотків за свою діяльність. Вони можуть мати окремі рахунки для донатів, але кошти йдуть на допомогу, а не в кишеню.
У деяких випадках «псевдоволонтери» справді заробляють: організовують промо-акції, ставлять скриньки і беруть комісію. Це не волонтерство, а комерція під гарною вивіскою. Справжні активісти часто працюють на ентузіазмі, поєднуючи з основною роботою, і навіть донатять зі своєї кишені.
Історія з практики: Один волонтерський штаб у прифронтовому місті возив допомогу щотижня. Координатор витрачав на пальне 5-7 тисяч гривень на місяць — фонд відшкодував повністю за чеками. Ні копійки зверху. Інший «волонтер» збирав на картку і купував собі техніку — такі випадки швидко стають відомими і руйнують довіру.
Відмінність між волонтером і працівником фонду
Часта плутанина виникає тут. Громадські організації та благодійні фонди можуть мати штатних співробітників з зарплатою — бухгалтерів, логістів, менеджерів. Вони працюють за трудовим договором і отримують гроші з грантів чи адміністративних витрат (зазвичай до 20% від надходжень).
Волонтери ж — це люди, які приходять допомагати безкоштовно, часто разово або періодично. Вони не входять у штат.
| Категорія | Зарплата | Компенсація витрат | Договір | Податкові пільги |
|---|---|---|---|---|
| Волонтер (звичайний) | Ні | Так | Договір про волонтерство | При реєстрації — так |
| Штатний працівник фонду | Так | Так | Трудовий договір | Стандартні |
| Псевдоволонтер (з відсотком) | Так (комісія) | Ні | Відсутній або фіктивний | Ризик штрафів |
Джерело даних: Закон «Про волонтерську діяльність», практика ДПС (станом на 2026 рік).
Перший рядок таблиці виділено для акценту на ключових відмінностях.
Реєстр волонтерів: захист і прозорість
Державна податкова служба веде Реєстр волонтерів. Реєстрація дає велику перевагу: кошти, зібрані на благодійність на спеціальний рахунок, не оподатковуються як особистий дохід (18% ПДФО + військовий збір). Без реєстрації донати на особисту картку можуть визнати доходом і нарахувати податки.
Реєстрація — не обов’язкова для разової допомоги, але корисна для регулярних зборів. Потрібно подати заяву через Електронний кабінет ДПС, вести облік доходів і витрат, звітувати.
Переваги реєстрації:
- Захист від податкових претензій.
- Більша довіра донорів.
- Можливість офіційного посвідчення в деяких випадках.
Мінуси: Бюрократія, обов’язковий звітність.
Практичні поради для початківців і досвідчених
Для новачків: почніть з малого — допоможіть у місцевому штабі, перевірте організацію через реєстри. Не соромтеся запитувати про відшкодування витрат заздалегідь.
Досвідченим: реєструйтеся в Реєстрі, якщо збори стали системними. Ведіть прозорий облік — це рятує від підозр. Пам’ятайте, що емоційне вигорання реальне: волонтерство виснажує, тому чергуйте з відпочинком і основною роботою.
Якщо ви хочете поєднати волонтерство з доходом — розгляньте роботу в фонді як штатного працівника. Багато організацій шукають фахівців саме на зарплату.
Ризики та як уникнути шахрайства
Деякі «волонтери» збирають мільйони і зникають. Перевіряйте через відкриті реєстри, запитуйте звіти. Справжня діяльність завжди прозора: фото, відео, чеки, бенефіціари.
Держава в 2026 році продовжує розвивати волонтерство через національні програми, але акцент на етиці та контролі. Волонтери, які отримали поранення під час допомоги ЗСУ, можуть претендувати на одноразову допомогу від держави.
Волонтерство залишається потужною силою, яка тримає суспільство в складні часах. Воно не про гроші, а про бажання бути корисним. Коли людина віддає час і сили без очікування оплати — це і є справжня цінність, яка надихає інших. Якщо ви думаєте долучитися — робіть це свідомо, з розумінням правил. Тоді ваша допомога принесе максимум користі і мінімум розчарувань.
Leave a Reply