Сирени над містом, вимкнене світло, евакуйовані офіси — і раптом дзвінок від кадровика з холодним «зайдіть, треба поговорити». Тисячі українців опинялися в цій точці з лютого 2022 року, тримаючи телефон тремтячою рукою і гарячково шукаючи відповідь: чи має право роботодавець звільнити під час воєнного стану взагалі. Коротка відповідь — так, але далеко не завжди, не всіх і не як заманеться.
Воєнне трудове законодавство — це не «дикий захід», де керівник може росчерком ручки викинути людину на вулицю. Закон №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року спростив частину процедур, але водночас залишив залізні запобіжники для найвразливіших категорій. Сюди ж додалися свіжі правки 2025–2026 років, які істотно змінили правила гри.
Розбираємо все по поличках — від класичних підстав звільнення за КЗпП до драконівських 90 днів призупинення, від компенсацій до судової практики, яка стає на бік працівника частіше, ніж думають роботодавці.
Що змінив воєнний стан у процедурі звільнення
До 24 лютого 2022 року трудові відносини в Україні регулював переважно Кодекс законів про працю — документ, написаний так, ніби кожне звільнення відбувається в ідеальному офісі з кавоваркою і профспілкою на сусідньому поверсі. Війна цю реальність перекреслила. Підприємства опинялися під обстрілами, працівники тікали за кордон, цілі цехи знищувалися ракетами за одну ніч. Закон №2136-IX став відповіддю на цю катастрофічну реальність.
Головна логіка нового регулювання — баланс між виживанням бізнесу й захистом людей. Спрощення для роботодавця торкнулися процедурних дрібниць: тепер можна звільнити працівника під час лікарняного або відпустки (з перенесенням дати), не потрібно отримувати згоду профспілки в більшості випадків, а строки попередження про скорочення можуть бути іншими. Водночас підстави звільнення з ініціативи власника залишилися тими ж, що й у статті 40 КЗпП — їх ніхто не «дописував» у воєнну редакцію.
Закон №2136-IX не дає роботодавцю права звільняти «за бажанням лівої п’ятки». Звільнення без законної підстави під час воєнного стану — це таке ж порушення, як і в мирний час, і суди це послідовно підтверджують.
Підстави, на яких роботодавець може звільнити законно
Будь-яке звільнення з ініціативи власника має спиратися на конкретну норму закону. Імпровізації тут не працюють — кожен наказ оскаржується, якщо в ньому немає чіткого посилання на статтю КЗпП або Закону №2136. Розглянемо основні підстави, які реально застосовуються у воєнний час.
Ліквідація підприємства через бойові дії
Найпоширеніша підстава для звільнень у прифронтових регіонах — це знищення майна або повна неможливість продовжувати діяльність. Стаття 5 Закону №2136-IX прямо дозволяє розривати трудовий договір у разі ліквідації підприємства, спричиненої бойовими діями. Якщо завод у Харкові отримав пряме влучання, а цех у Херсоні опинився під окупацією — формальне «закриття» дозволяє звільнити персонал з виплатою всіх передбачених компенсацій.
Скорочення штату або чисельності
Війна вдарила по економіці нерівномірно: одні галузі вибухнули зростанням (оборонка, IT для ЗСУ), інші просіли або зникли (туризм, частина роздрібу). Тому скорочення стало масовим явищем, і закон його не забороняє. Однак процедура залишається жорсткою — попередження за два місяці, врахування переважного права залишення на роботі, виплата вихідної допомоги. Згоду профспілки тепер не вимагають, крім випадків зі скороченням членів виборних органів профспілок.
Прогул та інші порушення
Звільнення за прогул (відсутність на роботі більше трьох годин без поважних причин), систематичне невиконання обов’язків, появу на роботі у нетверезому стані — все це залишається в силі. Війна не дає індульгенції тим, хто свідомо нехтує дисципліною. Але обережно: відсутність через тимчасове переміщення, обстріли або поранення поважною причиною визнається, і суди це підтверджують.
Відсутність понад чотири місяці
Окрема свіжа підстава — нова стаття дозволяє розірвати договір, якщо працівник відсутній на роботі понад чотири місяці поспіль і немає інформації про причини. Це створили для ситуацій, коли люди виїхали за кордон, потрапили в окупацію або просто зникли — а роботодавцю треба закрити «висяк» у штаті. Норма діє і після воєнного стану.
Кого звільнити не можна навіть під час війни
Попри спрощення, закон зберіг бронежилет для найбільш вразливих. Ці категорії захищені настільки міцно, що звільнення стає практично неможливим — а порушення тягне серйозну відповідальність аж до кримінальної.
| Категорія працівника | Захист від звільнення | Винятки |
|---|---|---|
| Вагітні жінки | Повна заборона звільнення з ініціативи роботодавця | Лише повна ліквідація підприємства |
| Матері (батьки) з дітьми до 3 років | Заборонено звільняти під час відпустки по догляду | Лише ліквідація |
| Мобілізовані та призвані | Робоче місце і середній заробіток зберігаються | Тільки ліквідація підприємства |
| Одинокі матері з дитиною до 14 років | Звільнення з ініціативи роботодавця заборонено | Ліквідація, грубі порушення трудових обов’язків |
| Працівники з інвалідністю внаслідок війни | Особливий захист, переважне право залишення | Ліквідація, систематичні порушення |
Дані наведено за нормами КЗпП України та Закону №2136-IX (джерело: офіційний портал Верховної Ради України zakon.rada.gov.ua). Звільнення мобілізованого працівника — це не просто порушення Кодексу законів про працю, а кримінал за статтею 172 Кримінального кодексу України: грубе порушення законодавства про працю карається штрафом від 34 до 51 тисячі гривень або позбавленням права обіймати посади на строк до трьох років.
Призупинення трудового договору: пастка з 90 днями
Окрема історія — призупинення дії трудового договору. Це не звільнення, а тимчасова «заморозка»: роботодавець не дає роботи, працівник не виконує обов’язків, зарплата не нараховується, але трудові відносини формально живі. Інструмент створили для випадків, коли об’єктивно неможливо ні працювати, ні платити — наприклад, офіс у Бахмуті більше не існує.
До 14 березня 2026 року роботодавці зловживали цією нормою як заманеться: оформляли призупинення на весь воєнний стан і фактично тримали людей у підвішеному стані роками. Закон №4412-IX від 1 травня 2025 року поклав цьому край. Тепер призупинення за ініціативою однієї сторони — не більше 90 календарних днів сукупно за весь воєнний стан, включно з усіма його продовженнями.
Уважно: 90 днів — це не «за одним наказом», а граничний загальний строк за весь період воєнного стану. Якщо роботодавець уже використав ліміт у 2023–2024 роках, новий період призупинення з 14 березня 2026 — заборонений в односторонньому порядку.
Що буде після 90-го дня? Роботодавець мусить або відновити роботу і платити зарплату, або застосувати інший правовий механізм — простій, неоплачувану відпустку, скорочення. Подальше «забуття» працівника на призупиненні автоматично втрачає юридичну силу, і людина може вимагати оплати за весь подальший період через суд. Деякі юристи рекомендують у такій ситуації оформити окремий наказ про автоматичне припинення призупинення — для чистоти документообігу.
Звільнення під час лікарняного та відпустки: тепер можна
У мирний час правило було простим: під час хвороби або відпустки звільняти заборонено. Війна цей принцип розхитала. Стаття 5 Закону №2136-IX прямо допускає звільнення з ініціативи роботодавця у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Дата звільнення зсувається на перший робочий день після закінчення лікарняного або відпустки — це єдине обмеження.
Винятки залишилися для відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами та відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Тут роботодавець залишається безсилим — звільнити можна тільки якщо підприємство ліквідується повністю. Цей залізний бар’єр Конституційний Суд України ще жодного разу не послаблював, і Верховний Суд послідовно підтримує позицію працівниць у спірних справах.
Виплати при звільненні: на що розраховувати
Виплати — це часто питання виживання, особливо коли робочого місця більше не буде. Закон передбачає мінімальний пакет, який не можна обійти жодними формулюваннями в наказі.
| Підстава звільнення | Вихідна допомога | Інші виплати |
|---|---|---|
| Скорочення штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) | Не менше середньомісячного заробітку | Зарплата + компенсація за невикористану відпустку |
| Ліквідація через бойові дії | Не менше середньомісячного заробітку | Зарплата + компенсація за відпустку |
| Розрив за бажанням працівника (ст. 38 КЗпП) | Не передбачена | Зарплата + компенсація за відпустку |
| Звільнення через загрозу життю (ст. 4 ЗУ №2136) | Не передбачена | Зарплата + компенсація за відпустку |
| За порушення дисципліни (п. 3, 4 ст. 40 КЗпП) | Не виплачується | Зарплата за відпрацьоване + відпустка |
Усі виплати мають здійснюватися у день звільнення. Затримка навіть на день — це підстава вимагати середній заробіток за час затримки розрахунку (стаття 117 КЗпП). У судах така позиція досі залізна: невиплата вчасно автоматично включає лічильник на користь працівника.
Право працівника звільнитися без двотижневого попередження
Воєнне законодавство підкинуло й сюрприз для роботодавців: працівник тепер може піти швидше, якщо є об’єктивні обставини. Стаття 4 Закону №2136-IX дозволяє розірвати трудовий договір за власним бажанням без стандартних двох тижнів попередження у таких випадках:
- ведення бойових дій у районі розташування підприємства та існування загрози життю чи здоров’ю
- неможливість виконувати роботу через переміщення або руйнування підприємства
- догляд за хворим членом сім’ї, який потребує постійної допомоги
- переїзд в іншу місцевість, спричинений війною
- систематичне порушення роботодавцем прав працівника, передбачених законом
Це справжній «евакуаційний вихід» для людини, яка опинилася в небезпечній зоні. Раніше потрібно було або писати заяву і чекати два тижні, або домовлятися з керівництвом про швидкий розрахунок. Тепер достатньо заяви — і трудовий договір припиняється в той самий день. Винятки стосуються лише тих, кого залучили до суспільно корисних робіт під час воєнного стану або хто працює на критичній інфраструктурі — там роботодавець має право відмовити в швидкому звільненні.
Як діяти, якщо звільнення здається незаконним
Часто працівник дізнається про звільнення постфактум — побачив запис у Реєстрі застрахованих осіб або отримав повідомлення в «Дії». Перший імпульс — обуритися й кричати. Юристи радять інше: швидко й холоднокровно зібрати документи.
Ось дієвий план, який працював у сотнях судових справ за останні три роки. По-перше, отримати копію наказу про звільнення (роботодавець зобов’язаний видати її протягом одного дня). По-друге, написати скаргу до територіального управління Держпраці — інспектори перевірять документи й можуть видати припис про поновлення. По-третє, в межах одного місяця з моменту вручення копії наказу подати позов до суду про поновлення на роботі.
Місячний строк звернення до суду — критичний. Пропустите — і навіть очевидно незаконне звільнення суд може залишити в силі, посилаючись на пропуск строків. Поважні причини пропуску доведеться доводити окремо.
Якщо суд визнає звільнення незаконним, працівника поновлюють на колишній посаді й виплачують середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. У 2025 році Верховний Суд у кількох постановах підтвердив: формальні порушення процедури (не попередили за два місяці, не запропонували іншу роботу, проігнорували переважне право) — це достатня підстава для скасування звільнення навіть під час воєнного стану.
Підсумкові орієнтири для працівника і роботодавця
Воєнний стан не перетворив трудове законодавство на формальність, яку можна обійти декларацією про «складні обставини». Закон №2136-IX дав роботодавцям маневр для виживання бізнесу, але не індульгенцію на свавілля. Кожне звільнення повинно мати конкретну правову підставу, документальне підтвердження і дотримання процедури — інакше суд поверне працівника на робоче місце з повним розрахунком за вимушений прогул.
Якщо ви роботодавець — фіксуйте все письмово, документуйте кожен крок, не зловживайте призупиненням і пам’ятайте, що нові 90 днів з березня 2026 — це не «за наказом», а сумарно за всю війну. Якщо ви працівник — знайте свої права, тримайте копії всіх документів, не пропускайте місячний строк на оскарження. Воєнний час — це не привід забути закон, а вагома причина знати його твердо й використовувати на свою користь.
Leave a Reply