Трибунал для Путіна: як Україна домовилася про Гаазький суд

Історичний день у Кишиневі та шлях до угоди

15 травня 2026 року 36 держав та Європейський Союз офіційно приєдналися до угоди, яка створює Спеціальний трибунал за злочин агресії проти України. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга отримав юридичне підтвердження від генсека Ради Європи Алена Берсе під час церемонії в Кишиневі.

У своїй промові Сибіга наголосив, що моральний фундамент Європи та світу буде відновлено лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покарано. Він прямо назвав імена: «Путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, Лукашенко та інші — сьогодні всі вони отримали свій квиток до Гааги».

Політичний запуск майбутнього трибуналу відбувся ще 9 травня 2025 року у Львові. Саме там британський правник Філіп Сендс уперше запропонував ідею створення Спеціального трибуналу — у статті для Financial Times у лютому 2022 року. Тоді ця пропозиція здавалася «крейзі», однак швидко набула підтримки.

Як долали опір і імунітети

Ідею активно просував тодішній міністр Дмитро Кулеба. Разом із Гордоном Брауном та аналітичним центром Chatham House він зібрав широку неформальну коаліцію. До роботи долучилися юридичні радники з країн Балтії, Польщі, Нідерландів, а також юристи з Австралії, Британії, Німеччини та США.

У перші роки в успіх майже ніхто не вірив. Лише кілька країн Балтії та найближчих союзників підтримували заклики України. Проте поступово Core Group набрала десятки держав. Опір чинили ті, хто вбачав у трибуналі загрозу Міжнародному кримінальному суду, а згодом — деякі великі країни, які побоювалися прецеденту.

Завдяки наполегливості української команди та підтримці Ради Європи вдалося подолати імунітети та узгодити модальності. Генеральний секретар Ален Берсе взяв на себе сміливість реалізувати трибунал на базі РЄ. Важливу роль відіграли також Ірина Венедіктова, Андрій Костін та постійні представники України при Раді Європи.

Сьогодні процес уже незворотний. Трибунал діятиме в Гаазі. Якщо обвинувачені будуть доступні — їх судитимуть очно; якщо ні — вироки ухвалять заочно. Рішення суду матимуть силу на території всіх держав-учасниць. Наразі це 36 країн і ЄС, серед яких — Коста-Рика та Австралія. Робота над розширенням географії триває.