Кількість шахедів в одній групі не є фіксованою величиною і залежить від тактичних завдань, виробничих можливостей агресора та особливостей конкретної атаки. Станом на 2026 рік типова група в масованих нічних ударах налічує 20–40 дронів-камікадзе типу Shahed-136 (Герань-2), хоча окремі хвилі можуть сягати 50–80 одиниць, а в пікових випадках — до 150. Загальна атака часто складається з кількох таких груп, що рухаються з різних напрямків з інтервалами 10–30 хвилин, аби максимально навантажити систему протиповітряної оборони.
Ця тактика еволюціонувала від невеликих пробних запусків по 5–7 дронів у 2023 році до масштабних «роїв», де одна нічна операція може включати 100–400+ шахедів, розділених на 4–6 груп. Мета — створити ефект насичення, коли українські мобільні вогневі групи, засоби РЕБ та перехоплювачі не встигають реагувати на всі цілі одночасно. За даними зведень Повітряних Сил ЗСУ, ефективність перехоплення тримається на рівні 85–95 %, але кожна група вимагає точної координації сил оборони.
Розуміння структури груп дозволяє краще оцінювати ризики та особливості протидії. Далі розберемо, як формується кількість дронів, які фактори на неї впливають і як змінювалася практика застосування з 2022 по 2026 рік.
Що означає поняття «група шахедів» у військовому контексті
Термін «група шахедів» позначає тактичну одиницю — координовану хвилю або рій ударних безпілотників, запущених майже одночасно з певного району (наприклад, Приморсько-Ахтарськ чи Чауда). Дрони в групі летять на низьких висотах 100–500 метрів, часто на різних ешелонах, щоб ускладнити виявлення радарами. Вони не просто летять паралельно: застосовується принцип «вовчої зграї» — окремі апарати маневрують, змінюють курс і імітують атаки на різні об’єкти.
Група не обов’язково є єдиним формуванням. У сучасних атаках вона може ділитися на підгрупи: перша — декої (дешевші імітатори типу «Гербера»), друга — справжні Shahed-136 з бойовою частиною 40–50 кг. Інтервал між групами дозволяє ППО витрачати ресурси на першу хвилю, поки друга наближається до цілі. Такий підхід суттєво відрізняється від одиночних запусків, які використовувалися раніше лише для психологічного тиску.
Технічно кожен шахед важить близько 200 кг, має розмах крил 2,5 м і розвиває швидкість до 185 км/год (а реактивні модифікації — до 600 км/год). У групі вони працюють як єдина система: спільне навігаційне поле, оновлені антени для стійкості до РЕБ та іноді AI-корекція курсу. Це перетворює групу на ефективний інструмент перевантаження оборони.
Еволюція кількості дронів у групі з 2022 по 2026 рік
На початковому етапі застосування в 2022–2023 роках групи були невеликими. Типовий запуск становив 5–7 шахедів, а в деяких випадках — навіть 2–4. Така тактика мала на меті розвідку та тестування ППО. Бували поодинокі приклади з 10+ дронами, але вони залишалися винятком. Зафіксовані 11 груп по 2–4 шахеди в одній ночі демонстрували низьку ефективність через швидке перехоплення.
З 2024 року ситуація змінилася через зростання виробництва. Росія наростили випуск до 100–180 дронів на добу, що дозволило формувати групи по 10–20 одиниць. Атаки стали частішими, а загальна кількість за ніч сягала 50–100 дронів, розділених на 3–5 груп. У 2025 році середній розмір групи стабілізувався на рівні 20–40, з піками до 50–60. Приклад — ніч на 22 грудня 2025 року: 86 дронів, з яких понад 50 шахедів поділені на групи по 20–30.
У 2026 році тенденція до збільшення збереглася. Виробничі потужності дозволяють накопичувати запаси понад 2000 одиниць, що дає змогу запускати групи по 50–80 і навіть 100+ у пікові дні. Повні атаки сягають 300–900+ дронів за 24 години, розподілених на кілька хвиль. Реактивні варіанти (Герань-3) формують менші, але швидші групи для прориву.
Фактори, що визначають розмір групи шахедів
Головний фактор — тактична мета. Розвідувальні групи зазвичай налічують 5–10 дронів, тоді як ударні масовані — 30–80 для створення перевантаження. Погодні умови також впливають: при температурах нижче –5 °C росіяни частіше запускають більші формації, оскільки холод ускладнює роботу двигунів і перехоплення.
Виробничі можливості відіграють ключову роль. У 2025 році щомісячний випуск сягнув 3000+ одиниць, що дозволило перейти від епізодичних атак до майже щоденних. Додаткові елементи, як дрони-імітатори, збільшують загальну кількість у групі без значного зростання вартості. Технічні вдосконалення — нові антени, бронювання моторного відсіку та суббоєприпаси — роблять великі групи стійкішими до РЕБ.
Стратегія агресора передбачає комбінацію: одна група відволікає на півдні, інша б’є по центру. Інтервали 10–30 хвилин змушують українські підрозділи постійно маневрувати. Усе це робить розмір групи динамічним параметром, який адаптується під поточну ситуацію.
Приклади реальних атак та статистика
У першій половині 2025 року атаки стали майже щоденними. 23 лютого — 267 дронів з 10 влучаннями, 26 травня — 355 дронів, 1 червня — 472 дрони. Кожна така операція складалася з кількох груп по 20–60 шахедів, запущених з різних напрямків. У червні 2025 року вперше з’явився реактивний Герань-3 у складі менших, але швидших формацій.
Наприкінці 2025 року рекорди зросли: окремі ночі фіксували 80–109 дронів, розділених на 4–5 груп. У 2026 році тенденція продовжилася — атаки по 300–500+ за добу стали нормою в періоди накопичення. Загальна кількість шахедів, випущених по Україні за 2025 рік, перевищила 43 тисячі, а ефективність збиття трималася на високому рівні завдяки еволюції української ППО.
Нижче наведено структуроване порівняння еволюції розмірів груп за періодами (дані узагальнені з відкритих зведень та аналітики).
| Період | Середній розмір групи | Максимальний розмір групи | Загальна кількість в атаці | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| 2022–2023 | 5–7 | 10+ | 10–50 | Пробні атаки, низька координація |
| 2024 | 10–20 | 30–40 | 50–150 | Зростання виробництва, перші «вовчі зграї» |
| 2025 | 20–40 | 50–80 (до 150) | 80–400+ | Декої, реактивні модифікації, щоденні атаки |
| 2026 (станом на червень) | 30–60 | 100+ | 200–900+ | Комбіновані удари з балістикою, AI-елементи |
Таблиця відображає загальні тенденції на основі узагальнених даних Повітряних Сил ЗСУ та відкритої аналітики. Конкретні цифри можуть відрізнятися залежно від регіону та мети.
Технічні особливості координації дронів у групі
Кожен шахед оснащений поршневим двигуном, GPS/інерційною навігацією та камерою для фінального наведення. У групі дрони обмінюються даними через покращені антени, що підвищує стійкість до глушіння. Реактивні версії додають швидкість і маневреність, роблячи перехоплення складнішим.
Запуск відбувається з мобільних контейнерів на вантажівках — це дозволяє формувати групи швидко й непомітно. Дрони в рої летять на різних висотах і курсах, створюючи складну картину для радарів. Декої імітують сигнатуру справжніх шахедів, змушуючи ППО реагувати на фальшиві цілі.
Такі технічні рішення перетворюють групу на високоефективний інструмент. Вартість одного шахеда — 20–30 тисяч доларів, що робить масовані атаки економічно виправданими для агресора порівняно з витратами на оборону.
Українська система протидії груповим атакам шахедів
Мобільні вогневі групи, оснащені кулеметами, зенітними установками та перехоплювачами-дронами, стали основою захисту. Вони навчилися збивати дрони «пачками», особливо вночі. Електронна боротьба (РЕБ) глушить навігацію, а нові перехоплювачі з AI-допомогою автоматично знаходять цілі.
За 2025 рік українські сили знищили понад 27 тисяч шахедів. Ефективність сягає 90 % у сприятливих умовах завдяки постійному вдосконаленню — від дистанційно керованих зенітних дронів до морських платформ. Кожна група вимагає розподілу ресурсів по регіонах, тому раннє попередження та координація між підрозділами критичні.
Цивільне населення також бере участь: волонтерські проєкти постачають обладнання, а моніторинг повітряної обстановки допомагає оперативно реагувати. Загалом система протидії постійно адаптується до змін у тактиці противника.
Перспективи застосування груп шахедів у 2026 році та далі
Виробництво дозволяє агресору підтримувати високий темп атак, але накопичення запасів має межі. У 2026 році очікується подальше збільшення розмірів груп у періоди інтенсивних обстрілів, особливо взимку. Комбінація з балістичними ракетами та крилатими ракетами стане ще поширенішою.
Українська сторона продовжує нарощувати виробництво перехоплювачів і вдосконалювати РЕБ. Нові технології, такі як зенітні дрони-носії та автоматизовані системи, можуть знизити ефективність великих груп. Загальна динаміка свідчить, що хоча кількість дронів у групі зростає, ефективність ударів падає через посилення оборони.
Розуміння цих процесів допомагає як військовим, так і цивільним краще готуватися до можливих загроз. Тактика залишається динамічною, тому актуальна інформація з офіційних зведень Повітряних Сил ЗСУ залишається найкращим джерелом для оцінки ситуації в реальному часі.
Leave a Reply