Сергій Притула виховує чотирьох дітей — двох синів і двох доньок — від двох різних шлюбів, і кожна дитина стала частиною його історії перетворення з телеведучого на одного з найвідоміших волонтерів України. Старший син Дмитро народився 2008 року в першому шлюбі, а в другому, з Катериною Сопельник, з’явилися Соломія 2017-го, Стефанія 2021-го та Марко 2025-го. Ця велика родина живе в Києві, де щоденні тривоги чергуються з моментами тепла, а діти не просто ростуть — вони стають для батька джерелом сил у найтемніші дні війни.
Притула ніколи не приховував, що перші роки батьківства з Дмитром пропустив через кар’єру, але з часом повністю переосмислив підхід: від фізичних покарань перейшов до діалогу і щирої похвали. Молодші діти ростуть у атмосфері, де патріотизм і доброта не нав’язуються, а живуть у щоденних розмовах. Соломія вже допомагає збирати кошти для ЗСУ, Стефанія під час тривог питає про ракети і мріє «купити дядям у пікселі зброю», а маленький Марко народився саме того дня, коли Київ оплакував загиблих від чергової атаки — і став символом, що життя продовжується.
Родина Притули — це не ідеальна картинка з Instagram, а справжній приклад, як серед хаосу війни зберігати любов, баланс і надію. Діти надихають батька не зупинятися, а він навчає їх бути сильними, вдячними і завжди готовими допомагати іншим.
Від софітів до волонтерства: як сім’я змінила Сергія Притулу
Сергій Притула прийшов у велике життя з Тернопільщини, де ще в студентські роки починав на радіо й телебаченні. Шоу, КВК, популярні програми — усе це приносило славу, але не завжди залишало час для близьких. Перший шлюб з Юлією Андрійчук дав йому первістка Дмитра 2008 року, проте кар’єра забирала занадто багато сил. Розлучення 2013-го стало точкою, де Притула чесно визнав: «Дітям пофіг, що ти думаєш про перспективу. Дитина тебе хоче тут і зараз».
Другий шлюб з Катериною Сопельник з Донецька 2015 року приніс нове дихання. Катерина прийняла Дмитра як рідного, а спільні доньки й син заповнили дім сміхом. Волонтерство, яке почалося 2014-го, стало справою життя: фонд Притули збирає мільйони на армію, а діти бачать, як тато працює ночами, щоб хтось на фронті отримав дрон чи машину. Саме сім’я стала тим якорем, що не дає втопитися в рутині війни.
Дмитро — старший син, який навчив батька бути кращим
Дмитро Притула, народжений 2008 року, вже майже дорослий — у 2025-му закінчив київську школу й готується до вступу в університет. Він живе переважно з мамою на заході України, але регулярно приїжджає до Києва, де тепло спілкується з мачухою Катериною і зводними сестрами. Сергій відкрито розповідає, що в ранні роки сина часто підвищував голос і навіть вдавався до фізичних покарань — сьогодні він називає це своєю найбільшою помилкою.
«Я мав великий клопіт, бо баланс сім’я — робота не витримував», — зізнається Притула. Тепер стосунки будуються на діалозі. Дмитро став на військовий облік у ТЦК, вагається між українськими й закордонними вишами, але головне — він бачить приклад батька, який не ховається від відповідальності. Цей хлопець став для Сергія дзеркалом: через нього волонтер зрозумів, що справжня сила — у вмінні визнавати помилки й виправляти їх щодня.
Соломія — енергійна восьмирічка з помаранчевим поясом і серцем патріотки
Соломія народилася 27 липня 2017 року й уже встигла стати справжньою зіркою родини. Дівчинка грає на фортепіано й ударних, майстерно грає в шахи, займається фехтуванням і верховою їздою, а в дзюдо має помаранчевий пояс. Її енергія — як весняний вітер: невичерпна, яскрава, надихаюча. Батько називає її «джерелом натхнення й невичерпної жаги до життя».
Соломія не просто грається — вона вже долучається до справ фонду, допомагає збирати кошти для військових і з дитинства розуміє, чому тато часто відсутній. Її патріотизм природний: вона пишається Україною так само щиро, як пишається своїми досягненнями. Для Притули ці моменти — нагадування, що діти ростуть не попри війну, а завдяки силі, яку батьки передають їм щодня.
Стефанія — чотирирічна мудрість, що лікує татові стрес
Стефанія з’явилася на світ 25 травня 2021 року й одразу стала «найкращою терапією від стресу», як каже сам Притула. Маленька дівчинка з великими очима вже має чітку проукраїнську позицію: під час повітряних тривог питає «Тату, ракети летять?» і серйозно пропонує «купити дядям зброю, щоб вони всіх перемогли». Ці дитячі слова б’ють у саме серце, але водночас дають батькові сили продовжувати.
Стефанія — втілення ніжності в родині. Її щоденна присутність розслаблює Сергія до «атома»: він може просто полежати з дітьми й відключитися від новин і звітів фонду. Ця маленька принцеса навчає дорослих, що іноді найглибша мудрість ховається в найпростіших обіймах.
Марко — немовля, народжене в день жалоби, але принесло надію
1 серпня 2025 року, коли Київ оплакував понад тридцять загиблих від російської атаки (серед них п’ятеро дітей), у родині Притули народився син Марко. Вагітність Катерини тримали в таємниці, а перше фото — Сергій тримає немовля на грудях — стало символом: життя сильніше за смерть. «Марко здійснив нашу мрію — відновив баланс хлопчиків і дівчаток у сім’ї», — написав щасливий батько.
Малюк ще зовсім крихітний, але вже став центром уваги: старші сестри допомагають мамі, Дмитро приїжджає знайомитися. Народження в день національної скорботи підкреслило для Притули головне — українці були, є і будуть, попри все.
Сергій Притула неодноразово повторює: «Діти — це найбільша радість у житті. Спостерігати кожен їх крок, кожну посмішку — крутіше за будь-які кар’єрні звершення».
Таблиця дітей Сергія Притули
| Ім’я | Рік народження | Вік станом на березень 2026 | Особливості та інтереси |
|---|---|---|---|
| Дмитро | 2008 | 17 років | Готується до університету, військовий облік, теплі стосунки з мачухою та сестрами |
| Соломія | 2017 | 8 років | Музика (фортепіано, ударні), шахи, фехтування, дзюдо (помаранчевий пояс), допомога фонду |
| Стефанія | 2021 | 4 роки | Ніжність і природний патріотизм, «терапія від стресу» для тата |
| Марко | 2025 | 7 місяців | Нове диво родини, символ стійкості українців |
(Дані зібрано з відкритих джерел, зокрема Вікіпедії та інтерв’ю Притули.)
Катерина Сопельник — жінка, яка зібрала родину воєдино
Катерина з Донецька стала для Сергія не просто дружиною, а справжньою опорою. Вона прийняла старшого сина як рідного, народила трьох спільних дітей і тримає дім у рівновазі, навіть коли чоловік цілими днями займається фондом. Їхня сім’я — приклад, як після змін у житті можна побудувати нову гармонію. Катерина рідко з’являється на фото, але її присутність відчувається в кожному теплому пості Сергія.
Батьківство під час війни: діти як джерело сили
Війна змусила Притулу відправляти родину в безпечніші місця, але діти завжди залишалися його головною мотивацією. Соломія й Стефанія ростуть із розумінням, що тато працює для перемоги. Марко народився в день жалоби, а Дмитро вже думає про свій внесок у майбутнє країни. Притула повторює: головне завдання батька — виховати дітей так, щоб вони ніколи не мали справ з росіянами в жодному аспекті життя. Це не просто слова — це щоденна робота над собою.
Що Притула радить іншим батькам: чесні інсайти без повчань
Сергій не любить давати універсальні поради, але його досвід говорить сам за себе. Найпотужніший мотиватор — щира похвала: «Діти квітнуть, коли чують «молодець», «пишаюсь тобою»». Замість покарань — діалог, навіть якщо іноді зривається голос. Головне — бути присутнім «тут і зараз». «Я щасливий, коли стаю шматком пластиліну, з якого діти ліплять усе, що хочуть», — каже він. Ці прості істини працюють сильніше за будь-які книжки з психології.
Майбутнє родини Притули: мрії, які вже збуваються
Сьогодні в домі Притули лунає сміх чотирьох дітей, а Сергій продовжує свою місію. Дмитро обирає шлях, Соломія завойовує нові вершини, Стефанія дарує ніжність, Марко росте в любові. Родина не ідеальна, але справжня — з помилками, прощенням і неймовірною силою. Саме такі історії роблять нас сильнішими: коли один батько може поєднувати волонтерство, громадську діяльність і щире батьківство, це означає, що Україна тримається. І тримається не просто так — а заради цих маленьких, але вже таких важливих українців.
Leave a Reply