Перезавантаження Угорщини. Що змінить для України поразка Орбана та чого чекати від Мадяра

“Ruszkik haza! Ruszkik haza! Hajrá Tisza!” (“Росіяни, додому! Тиса, вперед!”). Це скандування наповнило у неділю ввечері метро Будапешта, і щоразу, коли якась група молоді починала раунд цих “кричалок”, їх завжди підтримували інші.

Фраза “Ruszkik haza!” походить з часів угорської революції 1956 року, коли вона стала таким собі неформальним символом опору радянській окупації Угорщини.

За останні тижні цей вислів знову набув особливого значення: він перетворився на символ спротиву режиму Віктора Орбана. Адже після того, як до угорських та світових медіа потрапили записи розмов Орбана з Путіним та орбанівського міністра закордонних справ Петера Сійярто з російським колегою Лавровим, навіть скептики переконалися в тому, що уряд Угорщини відстоює інтереси Москви та системно “зливає” Кремлю європейські таємниці.

Ці “прослушки” стали одним з ключових факторів, що створили головну сенсацію виборів. Завдяки цьому опозиційна партія “Тиса” не просто перемогла, а отримала конституційну більшість, ще й із запасом.

Це надзвичайно важливо, бо дає лідеру “Тиси” Петеру Мадяру юридичну можливість “перезавантаження Угорщини”, і Мадяр вже заявив, що готує саме такий сценарій.

Та чи означає це також перезавантаження відносин з Україною?

Що робити з тим фактом, що від Мадяра також звучали доволі скептичні заяви щодо України та її членства в ЄС? Майбутній прем’єр також напряму заявляв, що виступає проти будь-якої схеми прискореного членства України в ЄС.

Чи буде Мадяр готовий відмовитися від своїх слів, коли прийде на посаду?

І найголовніше: чи може на це вплинути Україна? Чи можливо щось зробити (і що саме), щоб Мадяр “забув” про свої попередні заяви і змінив позицію Угорщини?

“Європейська правда” пояснює, що буде після зміни влади в Будапешті та чи зніме Угорщина своє вето на шляху України до ЄС.

Супербільшість як необхідність

“ЄвроПравда” вже понад два тижні пише про те, що шанси Віктора Орбана зберегти владу після виборів є украй низькими і прямують до нуля (читайте, зокрема, статтю “Орбан йде до поразки”).

Переможець виборів також не викликав сумнівів