Нещодавно на зустрічі у форматі Chatham House виникла дискусія про перспективи України у війні. “Ми програємо війну”, – заявив один учасник. Ім’я та посада його не розголошуються через правила формату. На запитання про підстави такої думки співрозмовник відповів: “Ми втрачаємо території”.
Спочатку з’ясуємо, що означає “програємо”. Цей термін передбачає, що динаміка війни веде до поразки на полі бою – у коротко- чи довгостроковій перспективі. Тобто Росія невпинно нарощує сили – людські та технологічні, – а Україна втрачає спроможності або стоїть на місці.
Спогади з Покровського напрямку
Порівняймо динаміку сил за два роки наступу ворога. Аналіз базується на емпіричному досвіді автора – командира піхотної роти, який весною 2024 року повернувся до війська після реабілітації. Нині він керує роботизацією батальйону. Ці спостереження підтверджуються відкритими даними.
Літо-осінь 2024-го батальйон вів бої на Покровському напрямку. Росіяни наступали хвилями. Окремі позиції штурмували десятки піхотинців. Втрати ворога нагадували “дорогу життя” під Бахмутом. Та на відміну від 2023-го, фронт тріщав: позиції падали під Красногорівкою, Шевченковим, Селідовим.
Щоденник того періоду сповнений напруги на межі відчаю. Сили оборони відступали. Криза загострилася під час втрати Селідового. Згодом фронт стабілізували на підступах до Покровська. У 2025-му відкочування тривало, але стрімких проривів не було.
У зоні батальйону ворог за рік – від квітня 2025-го до квітня 2026-го – не просунувся. Його втрати сягнули 10 тис. особового складу.
Висновок з досвіду: наступальні спроможності росіян росли до кінця 2025-го, але потім знизилися. Україна наростило опір. Ворог зупинився.
Динаміка статистики
Перейдімо до даних. Ключові параметри: просування ворога, його втрати та поповнення.
- Темп окупації: 2024 – 300 км²/місяць, 2025 – 375 км², 2026 – 154 км². Спроможність ворога падає, наш спротив зростає.
- Втрати росіян: стабільно 30 тис. (вбиті + поранені) на місяць, з тенденцією до зростання на початку 2026-го.
- Поповнення РФ: 2024–2025 – в середньому 35 тис./місяць. У 2026-му – 25 тис.
Україна наблизилася до паритету в deep strike: зрівнялася за частотою, дальністю, ефективністю ударів. Росія відстає в перехопленні через розмір території. Наша ППО ефективніша. Балістика в перспективі посилить перевагу.
Спроможність росії окуповувати землі та відновлювати сили слабшає. Наші удари посилюються.
Автор не стверджує, що ми виграємо. Та аргументує: ми не програємо.
Олександр Ябчанка
Leave a Reply