5 червня Україна повернула з російського полону 186 своїх громадян — 185 військовослужбовців і лише одного цивільного. Кожен такий обмін означає врятовані життя та довгоочікувані обійми для родин.
Однак за цими цифрами стоїть масштабна проблема. Росія незаконно утримує близько двадцяти тисяч українських цивільних на своїй території та на тимчасово окупованих землях. Лише один цивільний у свіжому обміні на тлі десятків тисяч родин, які щодня чекають звістки.
Цивільні в’язні: забуті жертви війни
Поруч із військовополоненими є ще одна категорія жертв — цивільні в’язні. Це журналісти, волонтери, священники, лікарі, вчителі, підприємці, місцеві депутати та пенсіонери. Їх викрадають під час фільтраційних заходів, за підозрою в нелояльності або через доноси. Багатьох утримують з 2022 року без зв’язку із зовнішнім світом і без жодних законних звинувачень.
Вдалося встановити місцезнаходження лише 2114 осіб — 10 відсотків від загальної кількості викрадених цивільних. Проти решти фабрикують кримінальні справи, а самих людей катують і тримають у неволі.
Аналогічна ситуація з військовополоненими. Їх також катують, фабрикують справи, а доступ з’являється лише після суду. Найбільш вразливими залишаються військовослужбовці полку «Азов».
Дві нові доповіді джерела підтверджують: Росія створила цілісну систему, де людей використовують як інструмент війни. Пропаганда, катівні та псевдосуди працюють разом, перетворюючи полонених на символи для внутрішньої пропаганди.
Питання полонених і цивільних в’язнів не може бути другорядним на переговорах. Воно має стати ключовою передумовою будь-яких домовленостей. З цією метою створено міжнародну коаліцію «Люди понад усе», яка об’єднала десятки українських та міжнародних правозахисних організацій.
Коаліція працює з лідерами держав, урядами та міжнародними інституціями. Найефективнішими посередниками з гуманітарних питань вважають Туреччину та багаті арабські країни, а також планують залучати держави глобального Півдня.
Для десятків тисяч родин мир почнеться з простого повідомлення: близька людина жива і повертається додому.
Борис Захаров, директор Благодійного фонду «Людина і право»
