Степан Іванович Кубів — український політик, банкір і громадський діяч, який пройшов шлях від сільського школяра на Тернопільщині до ключових державних посад, де його рішення безпосередньо впливали на стабільність гривні, прозорість закупівель і зростання експорту. Народжений у 1962 році, він поєднав точність математика з практичним економічним мисленням, ставши комендантом Штабу національного спротиву під час Революції Гідності та головою Національного банку в розпал кризи 2014-го. Його робота як першого віце-прем’єр-міністра та міністра економічного розвитку і торгівлі в уряді Володимира Гройсмана (2016–2019) запустила реформи, що зекономили мільярди бюджету та наблизили Україну до європейських стандартів торгівлі.
Сьогодні народний депутат IX скликання від «Європейської солідарності» та член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку продовжує впливати на законодавство, балансуючи між досвідом банкіра і гострою потребою в реформах під час війни. Кубів не просто обіймав посади — він створював умови для зростання банківської системи, очищення ринку від тіньових схем і переходу до ринкового курсоутворення, що врятувало економіку в найважчі моменти новітньої історії.
Його історія показує, як людина з глибоким регіональним корінням і науковим бекграундом може стати архітектором національних змін, зберігаючи при цьому зв’язок із громадською діяльністю та культурною спадщиною Галичини.
Корені на Тернопільщині: дитинство, школа та перші життєві уроки
19 березня 1962 року в селі Мшанець, що на Тернопільщині, народився Степан Іванович Кубів. Маленьке село, де кожна родина знала одна одну, стало для нього першим університетом життя. Навчання в місцевій школі проходило під знаком традицій: навіть у радянські часи учні одягали вишиванки на Різдво та Великдень, а між уроками грали в футбол просто неба, не звертаючи уваги на дощ. Ці моменти загартовували характер — не здаватися перед перешкодами, цінувати спільність і коріння.
Саме тут сформувалася його дисципліна та прагнення до знань. Математика стала не просто шкільним предметом, а способом мислення: точність розрахунків, логіка і вміння знаходити рішення в хаосі. Ці навички пізніше допомогли йому в банківській справі, де кожна цифра в балансі могла вирішити долю тисяч клієнтів. Переїзд до Львова для вступу до університету став природним продовженням — юнак уже знав, що освіта відкриває двері до реальних змін.
Освіта, яка сформувала професіонала: математика, економіка та науковий ступінь
У 1984 році Степан Кубів закінчив математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Математика навчила його системного аналізу — якості, яка стала основою для кар’єри в банках. Пізніше, у 2002-му, він отримав другу вищу освіту за спеціальністю «економіка та менеджмент» у Національному університеті «Львівська політехніка». У 2006 році захистив дисертацію і став кандидатом економічних наук.
З 2008 року Кубів працює доцентом кафедри маркетингу та логістики у «Львівській політехніці». Автор близько 50 наукових праць, серед яких дослідження комерційних банків, прямого маркетингу та управління диференціацією послуг. Ці роботи не залишилися на папері — вони допомогли йому впроваджувати реальні зміни в банківському секторі та державній політиці. Науковий підхід дозволяв йому бачити економіку не як абстрактні цифри, а як живий організм, де кожна реформа впливає на долі людей.
Банківська кар’єра: від спеціаліста до голови правління Кредобанку
У 1994 році Степан Іванович прийшов у АТ «Західно-Український Комерційний банк» простим спеціалістом планово-економічного відділу. Швидко піднявся: начальник відділу планування, управління фінансів, заступник голови правління. Під його керівництвом статутний капітал банку зріс, з’явилися міжнародні партнери, а банк увійшов до групи «великих» за класифікацією Національного банку.
З 2000 по 2008 рік він очолював ВАТ «Кредобанк» (пізніше перейменований). Це був період стрімкого розвитку: розширення філій, впровадження сучасних платіжних систем, зростання довіри клієнтів. Кубів умів поєднувати регіональний патріотизм зі стратегічним баченням — банк ставав опорою західноукраїнського бізнесу. Пізніше, з 2010 по 2012 рік, він входив до наглядової ради банку «Львів». Цей досвід став фундаментом для державних посад, де потрібно було рятувати всю банківську систему країни.
Входження в політику: обласна рада, вибори та Революція Гідності
Політична кар’єра почалася в 2006 році — депутат Львівської обласної ради від блоку «Наша Україна». У 2010-му переобрався від «Фронту Змін», очолив фракцію та балотувався на посаду міського голови Львова. Хоча посів п’яте місце, голоси тисяч львів’ян показали підтримку його економічних ідей.
У 2012 році став народним депутатом VII скликання від ВО «Батьківщина» (№23 у списку). Активно працював у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, ініціював законопроєкти про ліцензування та державно-приватне партнерство. Під час Революції Гідності 2013–2014 років Степан Кубів став комендантом Штабу національного спротиву та Будинку профспілок на Майдані в Києві. Він організовував логістику, координував тисячі людей, забезпечував порядок у хаосі протестів. Ця роль перетворила його з регіонального політика на національного лідера — людина, яка ризикувала всім заради гідності країни.
Голова Національного банку у часи кризи: стабілізація 2014 року
24 лютого 2014 року, одразу після Революції Гідності, Степан Кубів очолив Національний банк України. Країна переживала втечу Януковича, початок війни на Донбасі та фінансову катастрофу. За кілька місяців він ініціював ключові зміни: перехід до політики інфляційного таргетування, відмову від фіксованого курсу гривні та очищення банківської системи від токсичних активів.
Офіційний курс почав визначатися як середньозважений на міжбанку — рішення, яке врятувало резерви, хоч і призвело до девальвації. Кубів працював у РНБО, стабілізував платіжну систему і заклав основу для майбутніх реформ. Його коротка каденція (до 19 червня 2014-го) стала мостом між хаосом і новою банківською реальністю.
На чолі економічного блоку уряду: реформи 2016–2019 років
14 квітня 2016 року Верховна Рада призначила Степана Кубіва першим віце-прем’єр-міністром і міністром економічного розвитку та торгівлі в уряді Гройсмана. Це був період активних реформ: розвиток системи ProZorro, яка зекономила мільярди на державних закупівлях, просування Угоди про вільну торгівлю з ЄС (частка експорту в ЄС зросла з 26,5% у 2013-му до 42,6% у 2018-му) та робота над Цілями сталого розвитку ООН.
Кубів презентував звіти про гідну працю та економічне зростання, впроваджував приватизацію і підтримку бізнесу. Його команда працювала над регуляторикою, залученням інвестицій і захистом інтелектуальної власності. Ці кроки допомогли Україні встояти в умовах зовнішніх викликів і заклали фундамент для подальшого зростання.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1994–2008 | Спеціаліст до голови правління Кредобанку | Зростання капіталу банку, міжнародні рейтинги, Visa |
| 2014 (лют–черв) | Голова Національного банку України | Інфляційне таргетування, плаваючий курс, очищення системи |
| 2016–2019 | Перший віце-прем’єр-міністр та міністр економрозвитку | ProZorro, ріст експорту в ЄС, реформи торгівлі |
| 2012–дотепер | Народний депутат VII–IX скликань | Законопроєкти з фінансів, член Комітету економічного розвитку |
Дані таблиці базуються на офіційних біографічних матеріалах Верховної Ради України та Вікіпедії.
Сучасна діяльність: народний депутат і громадська робота
З 2019 року Степан Кубів — народний депутат IX скликання від «Європейської солідарності» (№12 у списку). Як член Комітету з питань економічного розвитку він продовжує працювати над законодавством, що стимулює бізнес і захищає національні інтереси. У 2024 році його оголосили в розшук у РФ — ще один доказ принципової проукраїнської позиції.
Громадська діяльність не менш важлива: голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, засновник мистецьких фондів, член Ротарі-клубу «Львів» і наглядових рад університетів. Він підтримує культурні проєкти, відбудову храмів і збереження історичної пам’яті.
Нагороди, сім’я та особисте життя
За заслуги Кубів отримав Орден «За заслуги» III та II ступенів, Золотий Хрест Заслуги Польщі, Почесну грамоту Верховної Ради та багато інших відзнак. Вони підкреслюють його внесок у державотворення, економіку та міжнародне партнерство.
Одружений зі Світланою Кубів, має двох доньок і двох онуків. Родина — надійний тил, а нерухомість у Львові, Києві та на Львівщині свідчить про успішну кар’єру. Кубів залишається людиною, яка поєднує державну службу з простим людським теплом: любить рідний край і завжди готовий допомогти.
Його шлях — приклад того, як наполегливість, знання та громадянська позиція можуть змінити країну. Від математичних формул у львівській аудиторії до рішень, що формують економіку мільйонів українців, Степан Іванович Кубів продовжує працювати для майбутнього, де стабільність і розвиток ідуть пліч-о-пліч.
Leave a Reply