В мирний час кожен може вважати себе ким завгодно. Війна ж безжально знімає маски, залишаючи людину сам на сам із собою справжнім. Євген Лешан, журналіст нульових із картатою сорочкою та окулярами, став командиром мінометного взводу. Сьогодні йому 50, і він тричі ходив на війну.
Діяти — значить жити
У 2014-му Лешан пішов добровольцем, писав есеї під псевдонімом «Швейк». Після поранення ноги під Харковом у 2022-му він лікувався в Німеччині, але кульгавість залишилася. Дружина та син підтримували. У 2024-му повернувся до штабної роботи. У січні 2026-му він повідомив про подвійну ампутацію після прильоту: «У майбутнє дивлюсь зі стриманим оптимізмом».
Лешан матеріаліст і не вірить у дива. «Діяти — значить жити. Ти не живеш, поки боїшся», — каже він. Війна не зробила його кращим, але навчила ухвалювати жорсткі рішення та цінувати побратимів. Смерть друзів — найбільша травма, а втрата зв’язку з групою руйнує найбільше.
