Євген Хмара СБУ: біографія генерал-майора, спецоперації «Альфи» та шлях до керівництва обороною України

Євген Леонідович Хмара — генерал-майор Служби безпеки України, який понад п’ятнадцять років присвятив службі в елітному спецпідрозділі «Альфа». Саме він керував визволенням острова Зміїний у 2022 році, очолював Центр спеціальних операцій «А» і в січні 2026-го став тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ. У липні 2026 року президент доручив йому виконувати обов’язки міністра оборони України.

За час керівництва ЦСО «А» підрозділ завдавав противнику збитків на мільярди доларів техніки. Хмара особисто координував технологічні ударні операції, включно з підготовкою до «Павутини». Його досвід у контртерористичних і далекобійних діях став ключовим аргументом для призначення на одну з найвідповідальніших посад у системі оборони держави.

Сьогодні, наприкінці липня 2026-го, Євген Хмара залишається одним із найвпливовіших військових управлінців, чия робота безпосередньо впливає на стратегію Сил оборони та асиметричний тиск на агресора.

Від служби в «Альфі» до перших бойових завдань

Євген Леонідович Хмара розпочав військову службу в системі державної безпеки у 2011 році. Більшу частину кар’єри він провів саме в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ — підрозділі, який у професійному середовищі називають просто «Альфою». Відбір до нього завжди був жорсткішим, ніж до багатьох інших елітних структур. За моїм досвідом спостереження за кадровими процесами в силових відомствах, саме такий відбір формує офіцерів, здатних приймати рішення в умовах повної невизначеності.

До 2022 року Хмара набував досвіду в контртерористичних операціях, захисті учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів. Він отримав профільну вищу освіту в навчальних закладах системи безпеки та оборони, пройшов спеціалізовану підготовку для спецпідрозділів. У відкритих джерелах відсутні дані про дату і місце народження, сімейний стан — типова практика для діючих офіцерів такого рівня.

На початку повномасштабного вторгнення 2022 року Хмара брав безпосередню участь у боях за визволення Київщини. Після деокупації столичного регіону його перевели на Донеччину, де він виконував завдання в районі Сєвєродонецька та Лисичанська. Ці епізоди сформували його як командира, здатного поєднувати класичну розвідку з сучасними технологіями.

У нашій практиці аналізу кадрових призначень часто бачимо, що саме офіцери з бойовим досвідом 2022 року згодом очолюють ключові напрями. Хмара став одним із таких прикладів. Він не просто виконував накази — він учився керувати людьми в умовах постійної загрози і дефіциту ресурсів.

Ця хронологія показує стабільне зростання відповідальності. Кожен новий етап супроводжувався розширенням повноважень і підвищенням ризику. Типова помилка багатьох аналітиків — розглядати такі призначення лише як політичні. У випадку Хмари це був логічний результат багаторічної роботи в найскладніших умовах.

Операція на Зміїному та формування командирського стилю

Однією з найбільш відомих операцій під керівництвом Євгена Хмари стало визволення острова Зміїний улітку 2022 року. Після невдалої першої спроби через дії російської авіації спецпризначенці «Альфи» змогли висадитися з гелікоптерів і виконати завдання. Сам Хмара пізніше називав цю операцію однією зі знакових перемог — військовою, економічною і психологічною.

Підготовка включала збір розвідданих, створення макета острова, індивідуальні тренування і похвилинне планування дій кожного бійця. Саме тут проявився стиль Хмари: увага до деталей, максимальна автономія виконавців і чітке розуміння стратегічного ефекту. Острів контролював судноплавство в північно-західній частині Чорного моря. Його звільнення відкрило можливості для експорту українського зерна і знизило загрозу для цивільного флоту.

У 2023–2024 роках під його керівництвом підрозділ активно застосовував безпілотні технології. Оператори дронів ЦСО «А» знищували техніку противника на суму, що до 2026 року перевищила 5,5 мільярда доларів. Це переважно танки, бойові машини, системи ППО та комплекси радіоелектронної боротьби. Такі цифри не з’являються випадково. Вони результат системної роботи з розвідкою, підготовкою операторів і логістикою.

Практичний нюанс, який часто недооцінюють: успіх таких операцій залежить не лише від техніки, а від здатності командира приймати рішення без постійного зв’язку з вищим керівництвом. Хмара формував саме таку культуру в підрозділі. За відгуками колег, він умів делегувати і водночас зберігати контроль над стратегічним задумом.

Керівництво ЦСО «А» і технологічні удари

25 серпня 2025 року президент Володимир Зеленський призначив Євгена Хмару начальником Центру спеціальних операцій «А» СБУ. На той момент підрозділ уже мав репутацію одного з найрезультативніших у Силах оборони. Під керівництвом Хмари «Альфа» поглибила роботу з далекобійними ударами і застосуванням FPV-дронів.

У 2025 році Хмара входив до групи, яка координувала операцію «Павутина». До віддалених російських авіабаз у контейнерах доправили понад сотню безпілотників. Результат — ураження 41 стратегічного літака, зокрема Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та А-50. Збитки перевищили 7 мільярдів доларів. Операція тривала понад півтора року підготовки і стала прикладом асиметричної війни нового покоління.

Крім «Павутини», підрозділ проводив удари по арсеналах, нафтопереробних заводах і логістичних об’єктах. Один із відомих епізодів — удар по 107-му арсеналу ГРАУ в Торопці, де було знищено близько десяти тисяч тонн боєприпасів. Такі дії змушували противника розпорошувати ресурси на захист тилу і зменшували можливості для наступальних операцій.

Ці цифри важливі не самі по собі. Вони показують, що сучасна війна все більше залежить від здатності завдавати точкові, технологічно складні удари. Хмара розумів це раніше за багатьох. Він інвестував у підготовку операторів і розвиток власних засобів ураження, а не чекав лише на зовнішню допомогу.

Тимчасове керівництво Службою безпеки України

5 січня 2026 року після відставки Василя Малюка президент призначив Євгена Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ. Це рішення викликало значний резонанс. Багато хто очікував політичного призначення, а отримав кадрового спецпризначенця з бойовим досвідом.

На цій посаді Хмара пробув до середини липня 2026 року. Він зберігав пріоритет на асиметричних операціях і далекобійних ударах. Під його керівництвом СБУ продовжувала тиснути на логістику і виробничі потужності противника. Водночас служба зберігала фокус на внутрішній безпеці та контррозвідці.

Практичний виклик полягав у тому, щоб не втратити темп спеціальних операцій під час кадрових змін. Хмара впорався з цим завданням. Колеги відзначали, що він швидко налагодив взаємодію з іншими структурами Сил оборони і не допустив просідання результативності.

У нашій практиці ми бачили, як зміна керівництва спецслужби іноді призводила до паузи в операціях. У випадку з Хмарою такої паузи не сталося. Він прийшов не як сторонній менеджер, а як людина, яка сама пройшла шлях від оперативника до командира.

Перехід до Міністерства оборони у 2026 році

16–17 липня 2026 року президент звільнив Хмару від виконання обов’язків голови СБУ та з посади начальника ЦСО «А». Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра оборони і тимчасово поклав на нього обов’язки міністра. Офіційно він приступив до виконання обов’язків з 20 липня 2026 року.

Президент публічно пояснив вибір: Хмара має великий, багато в чому безпрецедентний досвід у проведенні технологічних ударних операцій. Саме на цьому, за словами глави держави, має зосереджуватися оборона України. Завданнями нового керівника стали продовження реформ у сфері оборони, розширення далекобійних ударів і забезпечення армії необхідними ресурсами.

На момент написання статті (кінець липня 2026) Хмара працює як виконувач обов’язків міністра оборони. Його призначення розглядається як сигнал: система обирає людей з реальним бойовим і технологічним досвідом, а не лише політичних фігур.

Цей епізод показав, наскільки закритою залишається інформація про кадрових офіцерів спецслужб. Навіть після років війни суспільство мало що знає про людей, які приймають найскладніші рішення.

Нагороди, визнання та місце в системі оборони

Євген Хмара — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького (I, II і III ступенів). Серед інших відзнак — орден «За мужність» III ступеня, «Хрест бойових заслуг», медаль «За військову службу Україні», відзнака Президента «За участь в антитерористичній операції» та орден Данила Галицького (2019 рік, указ Петра Порошенка).

Ці нагороди відображають не лише особисту мужність, а й системний внесок у розбудову сучасних спеціальних операцій. Він пройшов шлях від оперативника до керівника одного з найефективніших підрозділів Сил оборони, а згодом — до тимчасового очільника СБУ і виконувача обов’язків міністра оборони.

У 2026 році Україна потребує саме таких керівників. Війна перейшла в фазу, де перемагає не кількість, а точність, швидкість і здатність діяти в тилу ворога. Хмара вже довів, що володіє цими якостями. Тепер перед ним стоїть завдання масштабувати цей досвід на всю систему Міністерства оборони.

Його історія — це історія людини, яка пройшла війну з перших днів і залишилася в системі, коли багато хто шукав спокійніших місць. Саме такі офіцери сьогодні визначають, якою буде оборона України завтра.