В Євросоюзі активно розглядають кандидатури ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі та президента Фінляндії Александра Стубба на роль спеціального перемовника від ЄС у переговорах щодо російсько-української війни.
Ключові кандидати та їхні шанси
Джерело також називає главу дипломатії ЄС Каю Каллас очевидним кандидатом. Вона довго виступала проти прямих переговорів з Росією, але згодом відкрила двері для призначення посланника. Міністри закордонних справ ЄС обговорять це питання наприкінці місяця. Каллас навіть сама висунула свою кандидатуру, заявивши журналістам: «Думаю, я зможу розпізнати пастки, які розставляє Росія».
Однак троє дипломатів ЄС попереджають, що жорстка антиросійська позиція Каллас викличе різке «ні» від кремлівського правителя Владіміра Путіна. «На жаль, вона сама виключила себе з числа кандидатів на цю посаду», — сказав один із дипломатів.
Щодо Меркель зазначають, що вона зараз доступна і мала справу безпосередньо з Володимиром Зеленським та Путіним. Водночас багато європейців вважають її минулі невдалі спроби посередництва причиною для відмови від кандидатури.
Стубб має досвід посередництва у своїй країні та раніше висловлював зацікавленість. Йому потрібна широка підтримка ЄС, а членство Фінляндії в НАТО може знизити привабливість у Москві.
Драгі користується широкою повагою в Європі, не вважається надмірно войовничим чи прихильником Кремля. Однак публічних сигналів про те, що він хоче цю роль, не було.
Люди, обізнані з позицією Києва, наголошують: посланник повинен мати сильну підтримку ЄС, але не бути представником блоку, якому Путін глибоко не довіряє. Це може вказувати на таких фігур, як міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде чи міністр закордонних справ Індії Джайшанкар.
Найбільшою перешкодою для вибору переговірника є не Путін чи Зеленський, а нездатність європейців домовитися між собою.
Тим часом у Німеччині планують обговорити кандидатуру чинного президента Франка-Вальтера Штайнмаєра. Берлін не сприймає пропозицію Путіна щодо Герхарда Шредера як перемовника і вбачає в цьому спробу посіяти розкол у Європі та серед німецьких політиків.
Leave a Reply