Володимир Гройсман сьогодні базується у рідній Вінниці, де з березня 2022 року очолює Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб. Ця структура стала його головним фронтом під час повномасштабної війни — щомісяця тисячі FPV-дронів, автомобілі, мобільні лазні та буржуйки прямують до бійців на передовій. Він не зникав, а просто змінив костюм на жилетку, бороду на сиву, а парламентські зали на складські ангари, де особисто перевіряє кожен вантаж.
Екс-прем’єр-міністр 2016–2019 років, колишній спікер Верховної Ради та мер, який перетворив Вінницю на один з найкомфортніших міст України, сьогодні продовжує діяти з тією ж енергією, але на практичному рівні. Його штаб у 2025 році передав понад 14 тисяч дронів, сотні машин і обладнання, яке рятує життя. Гройсман регулярно буває в Києві на міжнародних форумах, веде активні сторінки в соцмережах і не полишає Україну, попри чутки та російський розшук.
Його шлях від молодого бізнесмена до національного лідера, а потім до волонтера з конкретними результатами, показує, як один політик може поєднувати амбіції з реальною допомогою країні в найскладніші часи.
Від слюсаря до мера: коріння успіху у Вінниці
Народжений 20 січня 1978 року у Вінниці, Володимир Гройсман з 14 років уже працював слюсарем на місцевому підприємстві «Школяр». Батько Борис Ісакович, майстер радіолампового заводу, а згодом підприємець і депутат міськради, передав сину не лише бізнес-жилку, а й віру в те, що зміни починаються з рідного міста. Мати Жанна Ізраїлівна, вчителька, рано пішла з життя, але родинна підтримка стала фундаментом.
Закінчивши Вінницький інститут регіональної економіки та управління, а потім магістратуру Національної академії державного управління, Гройсман у 2002 році став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. Через три роки — секретар міськради, а з 2006-го — міський голова. Переобрання у 2010-му з понад 77% голосів стало підтвердженням довіри.
Під його керівництвом Вінниця отримала нове дихання: модернізоване освітлення, відремонтовані дороги, трамваї з Цюриха, безкоштовний Wi-Fi у парках і «Прозорі офіси», які стали моделлю для всієї країни. Інвестиції потекли рікою — понад 736 мільйонів гривень, а місто визнали найкращим обласним центром для життя. Ці роки заклали основу його реформаторського стилю: поєднання локальних рішень з системними змінами.
Національний рівень: віце-прем’єр, спікер і прем’єр-міністр
Революція Гідності 2014 року винесла Гройсмана на вершину. Він став віце-прем’єр-міністром і міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Саме тоді стартувала реформа децентралізації — одна з найуспішніших в історії незалежної України. Потім — голова Верховної Ради з листопада 2014-го, де він ініціював план законодавчого забезпечення реформ і меморандум з Європарламентом.
14 квітня 2016 року парламент 257 голосами обрав його 16-м прем’єр-міністром. Уряд Гройсмана взявся за кризу: єдина ціна на газ для населення, ремонт тисяч кілометрів доріг, зростання місцевих бюджетів на 60%. Пенсійна реформа торкнулася дев’яти мільйонів людей, медична — запустила «Доступні ліки» та Національну службу здоров’я. Інфраструктура ожила, ВВП стабільно ріс, а резерви Нацбанку сягнули рекордних 20 мільярдів доларів.
Ці реформи не були ідеальними, але вони дали країні інструменти для розвитку. Гройсман завжди наголошував: «Нова якість послуг — нова якість життя». Його уряд залишив спадок, який досі працює в громадах по всій Україні.
Реформи уряду Гройсмана: ключові досягнення в цифрах
Ось як виглядали головні зміни, які досі впливають на щоденне життя українців:
| Сфера | Ключова реформа | Результат |
|---|---|---|
| Інфраструктура | Фінансування ремонту доріг | З 4 до 19 млрд грн на рік, 3800 км відремонтованих шляхів |
| Соціальна політика | Пенсійна реформа та монетизація субсидій | Підвищення пенсій для 9 млн, мінімальна — 1452 грн |
| Медицина | «Доступні ліки» та медреформа | Зростання зарплат лікарів, створення НСЗУ |
| Децентралізація | Зростання місцевих бюджетів | +60%, 184 нові ОТГ, доходи — 262 млрд грн |
| Економіка | Дерегуляція та електронні торги | Скасовано 1200 актів, ВВП +3,2% |
Дані базуються на офіційних звітах уряду та парламентських документах. Ці цифри не просто статистика — це реальні дороги, ліки та зарплати, які українці відчули на собі.
Після 2019-го: пауза в великій політиці та нова реальність
Після поразки «Української стратегії Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року політик відійшов від гучних ток-шоу. Партія здобула більшість у Вінницькій міській та обласній радах у 2020-му, але сам Гройсман зосередився на локальному рівні. Він не шукав повернення в центр, а готувався до нових викликів.
Повномасштабне вторгнення 2022 року стало поворотним моментом. Замість політичних амбіцій — конкретна допомога. Гройсман не виїхав з країни, як дехто передбачав, а залишився і взявся за справу, яку знав найкраще: логістику і координацію.
Гуманітарний штаб: фронт у тилу
З березня 2022 року Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб під керівництвом Гройсмана став потужним тиловим хабом. Три напрямки — підтримка ЗСУ, допомога внутрішньо переміщеним особам і економічна стійкість громад. Штаб координує подільські громади, донорів і волонтерів, щоб жоден вантаж не загубився.
У 2025 році передали понад 14 тисяч FPV-дронів, сотні автомобілів, ретранслятори, тепловізори. Лише в лютому 2026-го — 120 авто, мобільні лазні, багі та 100 буржуйок для окопів. Дрони б’ють по ворогу, машини везуть бійців, а печі гріють у холодних траншеях. Гройсман особисто зустрічає військових, перевіряє вантажі й ділиться звітами в соцмережах.
Штаб також запустив платформу My Help для ветеранів і підтримує дітей захисників. Це не просто волонтерство — це системна робота з досвідом прем’єрського рівня, де кожен дрон чи авто рятує життя.
- FPV-дрони: понад 14 000 штук у 2025 році, тисячі щомісяця — точна зброя для наших бійців.
- Транспорт: понад 120 автомобілів і спеціальних засобів — від пікапів до багі.
- Побут для фронту: мобільні лазні, буржуйки, генератори — комфорт у найважчих умовах.
- Допомога цивільним: підтримка ВПО, сімей військових і ветеранів через спеціальні програми.
Ці цифри не з повітря — їх підтверджують звіти штабу та фото з Facebook Гройсмана. Кожна одиниця техніки має адресу на передовій.
Зовнішній вигляд Гройсмана сьогодні: символ змін
Той самий Володимир Гройсман, якого пам’ятають у строгих костюмах, тепер виглядає інакше. Він скинув близько 20 кг, відростив акуратну сиву борідку і перейшов на casual-стиль: джинси, пуловери, жилетки. Це не піар — це відображення воєнного ритму життя. У соцмережах він сам жартує, що «сила волі працює», і ділиться фото зі складів, а не з кабінетів.
Зміна зовнішності підкреслює внутрішній трансформ: від високих посад до щоденної праці, де результат вимірюється не голосами в парламенті, а дронами, які летять на ворога.
Сім’я Гройсмана: підтримка в тилу
Родина завжди була для нього опорою. Дружина Олена Іванівна разом з наймолодшим сином Давидом залишається у Вінниці. Старші доньки Христина та Юлія живуть за кордоном, але родинні зв’язки міцні. Батько Борис Ісакович пішов з життя 6 січня 2025 року у віці 78 років — ця втрата стала особистою трагедією, яка лише посилила рішучість допомагати країні.
Гройсман рідко говорить про приватне, але в постах іноді згадує, як сім’я мотивує його продовжувати. Єврейське коріння він пишається і підтримує культурні проєкти у Вінниці — це частина його ідентичності.
Міжнародна діяльність і позиція щодо війни
Навіть у тиловій роботі Гройсман не забуває про глобальний контекст. Він проводить зустрічі в Києві та Вінниці, виступає на Ялтинській європейській стратегії (YES) і Київському форумі безпеки. Його голос лунає на міжнародних майданчиках, де він говорить про реформи, які Україна вже пройшла, і про те, що ще потрібно зробити.
Росія оголосила його в розшук у 2024 році разом з іншими українськими посадовцями — за «застосування заборонених засобів ведення війни». Це абсурдне звинувачення лише підкреслює, наскільки Гройсман став частиною української боротьби. Він залишається в країні і працює на перемогу.
Спадщина Гройсмана: уроки для майбутнього
Його шлях показує, що справжній лідер не зникає — він адаптується. Від мера, який зробив Вінницю сучасним містом, до прем’єра, який запустив реформи, і до керівника штабу, який щодня відправляє допомогу на фронт. Гройсман досі критикує повільні зміни в енергетиці та економіці, пропонує альтернативи, але завжди з позиції практиків.
У 2026 році його робота нагадує, що політика — це не тільки трибуни, а й складські полиці з дронами та теплі печі для солдатів. Він продовжує впливати на країну не через посади, а через конкретні дії, які об’єднують громади навколо перемоги.
Leave a Reply