Це не просто інвестиція — це про те, кому належить країна. Так коротко можна окреслити настрій протестів, що охопили Албанію.
Птах як політичний маркер
Формально приводом став масштабний проєкт люксового курорту на південному узбережжі та на острові Сазан. Керує ним інвестиційна фірма зятя Трампа Джареда Кушнера. План — побудувати комплекс приблизно на 10 тисяч місць у чутливій екологічній зоні Звернец–Піше-Поро–Нарта та на острові Сазан неподалік Вльори. Іванка Трамп називає острів «Сезен», що обурює албанців: навіть назву правильно вимовити не може.
Протести почалися на початку червня й швидко переросли в справжній політичний вибух. Протестувальники вимагають не лише зупинки проєкту, а й відставки прем’єра Еді Рами, а згодом — кримінальної відповідальності для всієї політичної еліти, включно з опозиційним лідером Салі Берішею. Рама назвав акції «фашизмом» і «скандалом», які треба зупинити.
Рожевий фламінго став символом протестів не випадково. Ці птахи живуть у лагуні Нарта серед дельти річки Вйоса — однієї з останніх майже незайманих річкових систем Європи. Саме там планується будівництво. Протестувальники несуть плакати з фламінго, надувні фігури та рожеві прапори. За цим — інший зміст: країна як спільне благо проти країни як товару.
Албанія за останні десятиліття пережила багато потрясінь. Після комуністичного диктатора Енвера Ходжі, який побудував близько 300 тисяч бункерів, нове покоління політиків «досягло» того, що країна втратила найбільший відсоток населення в Європі. За даними INSTAT, з 2011 по 2024 рік населення скоротилося приблизно на 18 %. Країна втратила понад півмільйона людей, а від кінця комуністичної епохи — майже чверть населення. Ядро протестів становить покоління Z.
«Ми живемо в країні, яка стає непридатною для життя»
«Думаю, за останні 30 років це найважливіший момент для нас», — каже 21-річний студент з Тирани Емір Лечіні. Для його покоління протести — не просто кампанія проти одного курорту чи одного політика. «Акції не припиняться, доки прем’єр Еді Рама не піде у відставку», — вважає він. Gen Z не вірить у здатність політичних інститутів представляти їхні інтереси.
Депутат від опозиції Реді Мучі не стримується: «Албанія стала непридатною для життя для албанців. Якби це був не Джаред, то хтось інший». Чинна влада активно забудовує узбережжя вже 10 років. Замість невеликих приватних будинків, які місцеві здавали за 20–30 євро за ніч, узбережжя рясніє новими готелями, які самі албанці не можуть собі дозволити. Уряд просуває ідею перетворення Албанії на «Мальдіви Європи». Туристичний потік уже перевищив 12 мільйонів відвідувачів на рік — у кілька разів більше за населення країни. Критики говорять про концентрацію прибутків у вузькому колі та втрату доступу до узбережжя для місцевих громад.
«Це неймовірно красивий приватний острів площею 1400 гектарів посеред Середземного моря. Ми були на човні наших друзів, зупинилися поплавати, і фактично саме так його й відкрили для себе», — казала в подкасті сама Іванка. Сазан — єдиний острів Албанії, який належить державі та є частиною національної природної спадщини. Багато албанців сприйняли слова Іванки як прояв зверхності. «Вона відкрила наш острів? Вона приїхала і відкрила його, серйозно?» — обурюються албанці.
Потім Іванка приїжджала до Албанії з приватним візитом, проводила зустрічі з прем’єром та архітекторами. «Ми побачили, що на місці вже ведуть будівельні роботи — при тому що жодних дозволів не було», — каже один з протестувальників. Екологи описують ситуацію як системну: бетонування узбережжя, дороги через піщані дюни, інфраструктура в охоронних зонах. «Якщо так піде далі, у нас не залишиться захищених територій».
Албанія традиційно одна з найбільш проамериканських країн Європи. Але участь бізнес-структур, пов’язаних із родиною Трампа, змінила емоційний фон. «Те, за що албанці й більшість європейців люблять Америку — це її принципи, свобода і демократія. Дуже сумно бачити, що американський уряд не захищає ці принципи», — кажуть протестувальники.
Тим часом албанська влада може наразитися не лише на внутрішні проблеми. Албанія хоче приєднатися до ЄС до 2030 року, тому Брюссель дедалі уважніше дивиться на екологічні та інституційні стандарти. Європейські дипломати попереджають: модель розвитку, що базується на швидких інвестиціях у чутливих зонах, може ускладнити переговори про вступ. Прем’єр-міністр Еді Рама продовжує наполягати, що проєкт буде реалізовано, хоча залишки бетонних фундаментів і прокладена будівельна дорога свідчать, що preparatory роботи вже розпочаті.
Авторка: Дар’я Мещерякова, журналістка «Європейської правди»
