3 травня в Єревані зустрілися президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. “Фінляндія підтримує Україну і розуміє її необхідність захищатися. Проте неприпустимо, щоб фінський повітряний простір порушувався і щоб туди залітали дрони”, – заявив під час зустрічі очільник фінського уряду.
Того ж дня вранці у Фінляндії впали два українські дрони. Це трапилося вже не вперше. У Росії поряд з фінським кордоном розташована важлива нафтова інфраструктура, по якій Україна завдає регулярних ударів, особливо з березня 2026 року.
Кадри палаючих портів російського Приморська (до радянської окупації – фінське містечко Койвісто) та Усть-Луги викликали шок у росіян та емоційне піднесення в українців. Проте ці успішні далекобійні удари мають інший бік: часом українські дрони залітають до країн Балтії та Фінляндії. Поки значного лиха вони не накоїли, але інциденти регулярні та неминучі.
Інцидент у Латвії, що змінив усе
7 травня в Латвії неопізнаний дрон влучив у резервуар нафтобази. Ємність була порожньою, пожежу швидко загасили. Наслідки могли бути серйознішими. Досі не встановлено походження дрона – чи не “операція під чужим прапором” від росіян.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав це наслідком агресії Росії проти України. Латвія вручила ноту протесту Росії. Військові не збивали дрони, щоб уникнути жертв. Опозиція критикує міністра оборони, прем’єрка Евіка Сіліня має претензії до військових за затримку оповіщень.
Найбільше інцидентів – у березні
Масові перетини кордонів дронами відбулися в березні під час ударів по Усть-Лузі та Приморську.
- 23 березня: дрон впав на озеро у Литві біля Білорусі.
- 25 березня: дрон вдарив по трубі електростанції в Естонії; вибух у Латвії.
- 28–29 березня: дрони знайшли у Фінляндії поблизу Коуволи, Паріккали та Ітті.
- 31 березня: десяток дронів у Естонії.
У травні під час нової атаки на Приморськ два дрони залетіли у Фінляндію. Причини: короткі маршрути повз Балтію, російська РЕБ, що дезорієнтує дрони.
Київ пояснює це союзникам і звинувачує Росію. Є ризик гібридних атак РФ під виглядом українських дронів.
Зміна позиції союзників
Спочатку союзники були стриманими: не звинувачували Україну, розуміли ризики. Фінляндія не вимагала зупинити удари. Литовський президент Гітанас Науседа та латвійський Едгарс Рінкевичс визнавали можливі повторення.
Росія запустила дезінформацію про бази України в Балтії, яку спростували.
Тепер тон жорсткіший. Фінський прем’єр Петтері Орпо та міністр оборони Антті Хяккянен вимагають уникати порушень повітряного простору.
Рекомендації для України
Союзники очікують співпраці: попереджати про запуски, мінімізувати ризики, змінювати коридори. Київ вибачається, звинувачує РФ і наголошує на неминучості через війну.
Авторка: Марія Ємець, журналістка “Європейської правди”














Leave a Reply