Чому Україна зволікає з експортом зброї: загрози для ОПК

Рукостискання військових та бізнесмена на тлі експорту української зброї

Минулої осені українських виробників озброєння запевнили у відкритті експорту. Відтоді держава анонсує форми міжнародної співпраці та запевняє у працездатності механізмів. Однак більшість компаній, які подали документи до Державної служби експортного контролю, отримали відмови, часто без пояснень. У першому кварталі 2026 року 90% компаній уже мали запити від іноземних партнерів, та процедурна чіткість відсутня.

Приватні виробники розуміють намір держави використати напрацювання оборонно-промислового комплексу для інтеграції з партнерами. Проте процес має бути швидким і не зашкодити можливостям уже зараз. Після анонсів контрактів у межах Build with Ukraine та Drone Deals увага прикута до моделей експорту, але бракує розуміння, як вони працюють.

Ситуація на ринку та бар’єри

У світі триває новий цикл переозброєння. За даними SIPRI, глобальні витрати на оборону 2025 року сягнули 2,88 трлн доларів і зростають. Україна як першопроходець має перевагу в роботизованих платформах, дронах та РЕБ. Поки експорт затримується, частина виробників реєструє компанії в Європі, а західні фірми капіталізують український досвід. Приклади — дрони Merops AS3 та інші продукти, перевірені на українському полі бою.

ОПК України за чотири роки зріс до приблизно 900 компаній і понад 300 тисяч працівників. Виробничі спроможності збільшилися у 50 разів, та державні та партнерські замовлення не встигають. Це призводить до незавантажених потужностей, замороженого R&D та відтоку кадрів. Експорт — питання виживання для багатьох компаній, як показує досвід Туреччини, Південної Кореї та Ізраїлю.

Основні бар’єри — не лише безпекові ризики, а й процедурна невизначеність. 65% виробників у 2026 році не подавали заявки через відсутність чітких правил. Розглядаються моделі спільних підприємств, прямого експорту та передачі технологій, однак законодавчо вони не врегульовані. Компанії стикаються з невідомістю щодо механізмів, органів та строків.

Що має зробити держава

Потрібна координація політики між Міноборони, РНБО та Мінекономіки для чіткого розподілу ролей. Друге — прозорі правила для всіх механізмів експорту з покроковими алгоритмами, критеріями та строками розгляду. Бізнес надає пріоритет експорту готової продукції (79%). Вікно можливостей закривається після активної фази війни, тому рішення потрібні негайно, щоб не втратити контракти та інвестиції.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *