Останнім часом у медіа активно обговорюють, чи здатні безпілотники повністю замінити артилерію на фронті. Експерти та воїни з найгарячіших ділянок пояснюють реальну ситуацію та тенденції.
Еволюція тактики артилерії
За час повномасштабної війни артилерія пройшла три етапи змін. У 2022 році дрони-розвідники почали коригувати вогонь, що підвищило точність пострілів на 100%. Наступний етап — роззосередження гармат на 200–250 метрів і маскування в лісосмугах. Третій — робота у «кіл-зоні» до 30 кілометрів, де кожне переміщення фіксують ворожі БпЛА.
За даними Генштабу, на артилерію припадає 40% уражень ворога. Водночас у кіл-зоні гаубиці та міномети стають вразливими, тому їх обладнують РЕБ і захищають мобільними групами.
Переваги артилерії та комбінація з дронами
Артилерія залишається незамінною для швидкого реагування: постріл міномета займає 2–3 хвилини, тоді як FPV-дрону потрібно до 15 хвилин. Вона не залежить від погоди, Starlink чи GPS і ефективна проти будівель та в густій «зеленці».
«Щоб злетів FPV потрібні відповідна погода, налагоджений зв’язок і вправний пілот. Час підльоту до цілі — до 15 хвилин. Постріл з малої артилерії чи міномету у розрахунку займає 2-3 хвилини, на 4-ту — снаряд уже у цілі», — зазначає командир артилерії 81-ї Слобожанської бригади Вадим Присяжний.
Найефективніша модель — поєднання: артилерія виконує «чорнову» роботу, а дрони допрацьовують цілі. Підрозділи, які ігнорують міномети та легкі гармати на користь лише дронів, ризикують втратити території.
Артилерія еволюціонує: позиції вкопують під землю, використовують НРК з активним захистом і розвивають власні снаряди з таблицями стрільби. Відмовлятися від цих систем не можна — їх варто оптимізувати.
Leave a Reply