Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають концепцію «добропорядочності» як заміну застарілому радянському терміну «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи, співатор документа Михайло Хоменко запевняє, що в терміні немає нічого принципово нового. Оцінки добросовісності, розумності та справедливості й так давно діють у цивільному праві.
Критика нововведення
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палющенко. Совсун наголосила: «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність».
Палющенко вважає небезпечним введення такої суб’єктивної категорії без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань. Для бізнесу та інвесторів це означає правову невизначеність, де результат може залежати від конкретного суду, регіону чи особистих переконань судді.
На думку скептиків, «добропорядочність» небезпечна ще й обсягом застосування — не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу Стефанчук подав у січні 2026 року. 5 травня віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.
