Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають концепцію «добропорядочності» як заміну застарілому радянському поняттю «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи, співатор документа Михайло Хоменко запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Такі оцінки, як добросовісність, розумність і справедливість, давно діють у цивільному праві.
Позиція критиків
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палющенко. «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун. Палющенко вважає, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань і правову невизначеність для бізнесу та інвесторів, де результат залежатиме від конкретного суду чи судді. Скептики також застерігають про широкий обсяг застосування: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд зможе визнавати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу подав Руслан Стефанчук у січні 2026 року. Суспільство обурили низка нових норм, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років за окремих обставин — цю норму прибрали. 5 травня віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.
