15 червня 2026 року в Люксембурзі стартували переговори про вступ України до ЄС. У центрі уваги опинився підхід держави до цивільних, які повертаються з окупованих територій. Це безпосередньо перевіряє дотримання принципів верховенства права та захисту прав людини.
За даними джерела, на окупованих землях залишається близько мільйона цивільних. Вони відрізані від послуг, обмежені в пересуванні та наражаються на постійну небезпеку. Українське законодавство досі не має окремої процедури для їхньої перевірки, реабілітації та реінтеграції. Це створює прогалину, яку можуть розглядати як порушення прав.
Міжнародні стандарти та потреби людей
Люди, які пережили окупацію, часто страждають від катувань і насильства. Джерело опитало 278 таких цивільних. Їхні потреби не задовольняються через фрагментовані програми підтримки. Стаття 14 Конвенції ООН проти катувань гарантує право на реабілітацію, але в Україні критерії допомоги надто жорсткі. Потрібно доводити конкретні причини ув’язнення, а процедура триває місяцями.
Особливо гостро стоїть проблема в Херсонській області. Повністю окупована в 2022 році, вона досі на понад 70% під контролем Росії. Кандидат юридичних наук Євген Гілін зазначив: «Ми чуємо одні й ті самі запитання: чи чекає на нас держава? Які права матимемо після повернення? На жаль, чітких відповідей немає».
Багато людей не мають документів. 12% внутрішньо переміщених осіб повідомили про відсутність свідоцтв про народження чи паспортів. Відсутність чіткої політики змушує родини залишатися під обстрілами, а дітей — у небезпеці.
Безпека, здоров’я та шлях до Європи
Поверненці потребують часу на дебрифінг, медичну оцінку та відновлення документів. Без цього психологічна травма посилюється. Джерело рекомендує ухвалити державну стратегію з тимчасовим реабілітаційним періодом, доступом до юридичної допомоги та соціальних послуг до розгляду мобілізації.
Така система захистить національну безпеку, збереже докази воєнних злочинів і покаже відданість України європейським цінностям. У міру просування до членства в ЄС брак чіткої процедури може стати предметом серйозної міжнародної стурбованості.
