У ніч на 7 червня 2026 року російський ударний дрон атакував сховище ядерних відходів у Чорнобильській зоні. На щастя, відпрацьованого палива в пошкодженій будівлі не було, а радіаційний фон залишився в межах норми.
Це вже не перша атака на Чорнобильську атомну електростанцію. У лютому 2025 року аналогічний дрон пошкодив новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком. Російські безпілотники регулярно пролітають над зоною відчуження.
Захоплення станції та роль «Росатому»
Російські війська зайняли ЧАЕС 24 лютого 2022 року. З окупацією їм активно допомагав «Росатом». Персонал станції працював понаднормово й не допускав окупантів до ключових об’єктів. З 9 березня станція залишилася без електрики, а російські пропозиції підключити її до білоруської мережі відхилили на користь дизельних генераторів.
Окупанти перетворили ЧАЕС на логістичний хаб. Під час відступу 31 березня 2022 року вони викрали обладнання на понад 135 мільйонів доларів, зокрема сервери, спектрометр вартістю 6 мільйонів євро та пожежні автомобілі. Частину техніки вдалося деактивувати завдяки трекерам.
Під час окупації на станції перебували російські військові та представники «Росатому». Вони консультували командирів щодо радіаційної безпеки та допомагали складати списки обладнання для вивезення. Один із ключових фахівців — Микола Миколайович Мулюкін — інструктував окупантів щодо демонтажу та координував роботи.
Персонал станції неодноразово фіксував забруднення території через дії росіян, зокрема через автомийку та пересування в районі Рудого лісу. Фахівці «Росатому» втручалися, щоб вирішувати такі проблеми.
Загалом на ЧАЕС у березні 2022 року перебували щонайменше п’ятеро представників «Росатому». Вони прибули з Москви, Курської та Ленінградської АЕС і мали досвід роботи з реакторами РВПК-1000. Їхнє завдання полягало в контролі над українським персоналом та консультаціях, а не в повноцінній експлуатації станції.
Окупація тривала п’ять тижнів. Якби вона затягнулася, ситуація могла розвиватися за сценарієм Запорізької АЕС, де росіяни згодом почали примушувати персонал підписувати контракти з «Росатомом».
