Це були найскладніші вибори у політичній кар’єрі чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Росія неприховано втручалася у виборчий процес, намагаючись добитися зміни влади. У Кремлі не шкодували коштів і навіть досягли певного успіху.
Результат підрахунку голосів показав, що партія чинного прем’єра «Громадянський договір» зберігає одноосібну більшість у парламенті, але не матиме конституційної більшості, як сподівався Пашинян. Це ускладнить внесення змін до Конституції, що є ключовою вимогою Азербайджану для укладання мирної угоди. У новому парламенті посилиться проросійська опозиція, яка матиме політичну трибуну та обмежені важелі впливу, щоб опиратися розвороту зовнішнього курсу Вірменії на захід.
«Партія миру» проти «партії війни»
Виборча кампанія проходила під гаслом «нам треба уникнути перемоги партії війни». Політики пояснювали, що це загрожує Вірменії ще більш кривавим сценарієм, ніж програні карабахські війни. Опозиція називала «партією війни» чинну владу, а влада — опозицію.
Для прихильників Пашиняна перемога опозиції означала б кінець мирних переговорів з Баку та скасування досягнутих домовленостей. Зважаючи на заяви опозиції про можливість повернення Карабаху, прихильники прем’єра передбачали навіть початок нової війни з Азербайджаном. Пашинян охрестив «триголовою партією війни» три ключові опозиційні сили: партію «Сильна Вірменія» Самвела Карапетяна, блок «Вірменія» Роберта Кочаряна та партію «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна.
Проросійська опозиція грала на страху війни Вірменії з Росією та звинувачувала Пашиняна у провокуванні конфлікту з РФ. У пригоді стали заяви російських урядовців про те, що Вірменія може піти «українським шляхом». Росія також розпочала неприхований економічний тиск: «Росспоживнагляд» заборонив імпорт мінеральної води, коньяку, квітів, овочів, фруктів, сухофруктів та риби. У РФ погрожували денонсувати угоду про постачання газу та обмежити трудову міграцію.
Виборчий туризм та військові збори
Вірменія не організовує голосування за кордоном, тому виборці з РФ прилітали літаками. За даними джерела, Росія планувала відправити до 100 тисяч потенційних виборців, виділивши на це близько 50 млн доларів. Влада Вірменії протидіяла цьому: громадян, які прибували за хабарі голосувати за опозицію, погрожували відправити на 25-денні військові збори. Уже 3 червня в аеропорту Єревана зафіксували масову роздачу повісток.
Ці погрози спрацювали лише частково. Чимала кількість виборців з РФ все ж прибула і підтримала опозицію. Розслідування фактчекерської платформи FIP.am підтвердило організацію «виборчого туризму» на кошти РФ для трьох опозиційних партій, а також виявило, що до кола підтримки увійшла партія «Крила єдності» Армана Татояна.
Попри тиск, партія «Громадянський договір» набрала 49,8 % голосів і сформує уряд. До парламенту проходять «Сильна Вірменія» (23,3 %) та блок «Вірменія» (9,9 %). Міжнародне визнання результатів, зокрема від президента Казахстану, стало сигналом, що союзники РФ не хочуть загострення.
Питання про змістовну реакцію РФ залишається відкритим. Попереду — референдум про зміни до Конституції, що може призвести до мирної угоди з Азербайджаном і зменшити залежність Вірменії від Росії. Таким чином, завершення виборів може стати лише початком нової фази протистояння.
Автор: Юрій Панченко, співзасновник «Європейської правди»
