23 травня Україна вшановує воїнів, які діють на суші, морі й у повітрі. Цей день офіційно закріплений указом 2018 року і пов’язаний із наказом гетьмана Павла Скоропадського 1918 року про створення бригади морської піхоти. Сучасні підрозділи носять берети кольору морської хвилі, гасло «Вірний завжди» і символ — меч Сагайдачного з якорем та крилами.
Морська піхота стала елітою Збройних сил, особливо після 2014 року. Бійці захищали Маріуполь, Зміїний, Херсонщину та інші напрямки. У 2023 році оголошено про формування Корпусу морської піхоти, що посилив можливості військ.
За моїм досвідом спілкування з ветеранами та чинними військовими, саме цей день об’єднує родини, побратимів і всю країну навколо пам’яті про тих, хто не повернувся, і вдячності тим, хто тримає лінію.
Коли і чому з’явився День морської піхоти
Професійне свято започаткували 2014 року. Спочатку його відзначали 16 листопада — у день, пов’язаний із першою присягою морських піхотинців 1992 року в Севастополі. Тоді бійці 880-го батальйону склали клятву українському народові, що стало одним із перших кроків відродження національних військово-морських сил.
У 2018 році Президент Петро Порошенко змінив дату. Указ № 145/2018 переніс свято на 23 травня. Причина глибока: саме цього дня 1918 року гетьман Павло Скоропадський видав наказ по Морському відомству «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків». Полки мали дислокуватися в Одесі, Миколаєві та Херсоні. Ця дата повернула сучасну морську піхоту до національних коренів Української революції 1917–1921 років.
Перенесення не було простою бюрократичною зміною. Воно підкреслило спадкоємність: від козацьких морських походів Петра Сагайдачного до регулярних частин Гетьманату і далі — до воїнів, які сьогодні воюють на найскладніших ділянках фронту.
Історичні корені: від Гетьманату до незалежності
У 1918–1921 роках українська морська піхота вже мала бойовий досвід. Один із підрозділів — Гуцульський полк — воював проти більшовиків і білогвардійців. Після поразки національно-визвольних змагань традиції майже зникли, але в радянський період українці продовжували служити в морській піхоті Чорноморського флоту.
Відродження почалося одразу після проголошення незалежності. 22 лютого 1992 року частина 880-го батальйону присягнула Україні. У 1993 році в Севастополі сформували 27-й окремий батальйон морської піхоти. Після окупації Криму 2014 року вірні присязі підрозділи передислокували до Миколаєва. Саме тоді морпіхи вперше масово взяли участь у боях на сході.
Символіка теж еволюціонувала. До 2018 року берети були чорними. Потім їх замінили на колір морської хвилі — глибокий синьо-зелений відтінок, що нагадує воду Чорного моря в шторм. На беретному знаку — окрилений меч Петра Сагайдачного, накладений на якір. Меч і крила означають дії на суші та в повітрі, якір — зв’язок із морем. Гасло «Вірний завжди» стало офіційним саме тоді.
Сучасна структура та Корпус морської піхоти
Сьогодні морська піхота входить до складу Військово-Морських сил і підпорядкована 30-му корпусу морської піхоти. До нього належать кілька окремих бригад: 35-та імені контрадмірала Михайла Остроградського, 36-та імені контрадмірала Михайла Білинського, 37-ма, а також новіші формування — 34-та, 39-та, 40-ва. Є окремі батальйони, артилерійські та забезпечувальні частини.
У травні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про створення Корпусу морської піхоти. Мета — збільшити кількість бригад, посилити можливості для десантних і штурмових операцій на приморському напрямку, річках і водосховищах. Формування корпусу станом на кінець 2023 року вже перебувало на завершальному етапі. Нові частини отримують сучасну техніку, включаючи західні зразки, і проходять підготовку як в Україні, так і за кордоном.
Морпіхи виконують завдання, які мало хто здатен: висадка десанту, рейдові дії, оборона узбережжя, штурм укріплень. Їхня підготовка включає тривалі марш-кидки, подолання водної перешкоди, дії в диму та під обстрілом. Право носити берет дається лише після жорстких випробувань — і це не просто формальність, а перевірка характеру.
| Підрозділ | Рік формування / ключова дата | Особливості та бойовий шлях |
|---|---|---|
| 35 ОБрМП | 2018 | Ім’я Остроградського; бої на півдні, контрнаступ |
| 36 ОБрМП | 2015 | Ім’я Білинського; оборона Маріуполя, Курський напрямок |
| 37 ОБрМП | 2023 | Нова бригада; участь у боях за Велику Новосілку, Кринки |
Дані узагальнені на основі відкритих джерел, зокрема матеріалів Військово-Морських сил і публікацій на armyinform.com.ua.
Героїзм на війні: Маріуполь, Зміїний і далі
З перших днів повномасштабного вторгнення морська піхота стала одним із щитів України. Бійці 36-ї бригади тримали оборону Маріуполя до останнього. Підрозділи брали участь у звільненні острова Зміїний, боях на Донеччині, Запоріжжі, Херсонщині. Багато хто отримав найвищі державні нагороди за мужність.
У нашій практиці ми бачили, як морпіхи повертаються з полону або з госпіталів і майже одразу просять повернутися до своїх. Це не пафос — це реальність людей, для яких «Вірний завжди» — не гасло на стіні, а спосіб життя. Вони вміють діяти в трьох стихіях одночасно: штурмувати берег, утримувати позиції на суші й підтримувати вогнем із повітряних засобів.
Як відзначають свято сьогодні
У мирний час церемонії проходили з парадами, врученням беретів і виставками техніки. Зараз формат змінився. На передовій морпіхи зустрічають день короткими поздоровленнями, хвилиною мовчання і продовженням служби. У тилу — урочисті заходи в Миколаєві, Одесі, Києві. Відкривають пам’ятні знаки, проводять нагородження, вшановують родини загиблих.
Традиція вручення берета після випробувань збереглася. Кандидати проходять смугу перешкод, марш-кидок, тактичні завдання. Лише ті, хто витримує, отримують право носити берет кольору морської хвилі. Це момент, коли молодий боєць офіційно стає частиною братства.
Для цивільних свято — нагода подякувати. Можна написати листа військовим через офіційні канали, підтримати волонтерські ініціативи або просто розповісти дітям історію про людей, які захищають море і берег.
Чому морська піхота залишається особливою
Морпіхи — це не просто піхота з якорем на шевроні. Вони поєднують витривалість десантників, дисципліну моряків і рішучість штурмовиків. Їхня підготовка вимагає більшого, ніж у звичайних механізованих підрозділах. Вони вміють швидко пересуватися через воду, діяти в обмеженому просторі корабля чи десантного катера, а потім одразу переходити до бою на суші.
За роки війни морська піхота довела, що здатна виконувати завдання навіть тоді, коли умови здаються неможливими. Саме тому держава продовжує нарощувати її потенціал. Нові бригади, сучасна зброя, розширення корпусу — усе це відповідь на виклики, які ставить війна.
23 травня — день, коли країна зупиняється на мить, щоб сказати «дякую». Не лише тим, хто в строю, а й тим, чиї імена назавжди залишилися на меморіалах. Морська піхота живе, бо живе Україна. І поки хвилі б’ють об берег, а меч Сагайдачного лишається на береті, гасло «Вірний завжди» звучить так само сильно, як і сто років тому.
