Ботанічний сад Фоміна представляє собою живий науковий і культурний організм, заснований у 1839 році при Київському університеті. На площі 22,5 гектара тут зібрано понад дев’ять тисяч видів, форм і сортів рослин з усіх кліматичних поясів — від арктичних реліктів до тропічних гігантів. Сад функціонує як дослідницька база Інституту біології та медицини КНУ імені Тараса Шевченка, центр інтродукції рідкісних видів та природоохоронна установа, де поєднуються академічна точність і щоденна турбота про живі колекції.
Відкрита паркова частина залишається доступною для вільних прогулянок, тоді як оранжереї та наукові ділянки розкривають свої таємниці під час організованих екскурсій. Тут можна побачити магнолії, що розквітають навесні, рододендрони з майже двома сотнями таксонів, одну з найбільших в Україні колекцій сукулентів та пальму Лівістона віком понад двісті років, яка щозими дарує киянам диво цвітіння. Сад зберігає пам’ять про видатних ботаніків і водночас адаптується до сучасних викликів — від енергетичних криз до участі в міжнародних програмах збереження рослин.
У 2026 році ботанічний сад Фоміна продовжує служити мостом між минулим і майбутнім: тут проводять мікроклональне розмноження рідкісних видів, обмінюються насінням з понад п’ятдесятьма країнами та створюють нові експозиції. Це місце, де кожен камінь і кожна алея розповідають історію людської наполегливості, а повітря наповнене ароматами, що змінюються залежно від сезону та погоди.
Заснування серед пагорбів: перші кроки 1839 року
Ідея створення ботанічного саду при Київському університеті Святого Володимира виникла ще в 1834 році, коли архітектор Вікентій Беретті запропонував облаштувати його на порожній ділянці поряд з майбутнім головним корпусом. З Кременецького ліцею перевезли 513 рослин 34 видів — саме вони стали першим ядром колекції. Офіційною датою народження саду вважають 22 травня 1839 року, коли професор ботаніки Рудольф Траутфеттер разом із садівником Йоганном Гохгутом здійснили перші посадки на схилах біля річки Либідь.
До 1850 року планування повністю сформувалося: з’явилися алеї, партери, дренажна система. Уже тоді сад налічував понад 25 тисяч дерев і кущів та тисячі трав’янистих видів. Рельєф — пагорби, яри, різноманітні експозиції схилів — став природною перевагою, що дозволила вирощувати рослини з різних ґрунтово-кліматичних умов. Перші оранжереї, зведені до 1847 року, дали змогу тримати субтропічні та тропічні екзоти навіть у суворі київські зими.
Олександр Фомін та епоха випробувань
У 1914 році керівником саду став Олександр Васильович Фомін — людина, чиє ім’я сад носить з 1935 року. У роки Першої світової та громадянської війни Фомін разом із невеликою командою рятував колекції: накривали оранжереї ковдрами, топили печі дровами, щоб не замерзли теплолюбні рослини. Саме завдяки такій самовідданості багато унікальних екземплярів пережили лихоліття.
Після Другої світової сад відновлювали під керівництвом Дмитра Проценка та його наступників. У 1960 році територію оголосили пам’яткою садово-паркового мистецтва республіканського значення, а в 1969-му — науково-дослідною установою. Реконструкції 1970-х подарували саду 30-метровий кліматрон — одну з найвищих оранжерей Європи того часу — та нові експозиції магнолій, рододендронів і хвойних.
Наукові скарби: відкриття, що змінили ботаніку
Саме в ботанічному саду Фоміна Сергій Навашин у 1890-х роках зробив фундаментальне відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Деякі дерева, посаджені за його експериментами, досі ростуть на території. Пізніше тут розвивалися дослідження з ембріології, цитогенетики, систематики та фізіології рослин.
Сьогодні лабораторія культури тканин займається мікроклональним розмноженням рідкісних і зникаючих видів — це дозволяє поповнювати колекції без шкоди природним популяціям. Гербарій саду зареєстрований у міжнародному індексі Index Herbariorum під кодом KWHU. З 2022 року сад є членом Botanic Gardens Conservation International і бере участь у глобальній стратегії збереження рослин.
Різноманіття колекцій: від реліктів до тропічних гігантів
Сучасні колекції ботанічного саду Фоміна вражають масштабом і різноманітністю. Відкритий ґрунт налічує понад 2234 таксони деревних рослин — майже в п’ять разів більше, ніж на початку існування саду. Серед них реліктові види, рослини Червоної книги України та міжнародних списків.
Особливої уваги заслуговує колекція сукулентів — одна з найбільших в Україні та Східній Європі, яку активно розвиває нинішній директор Марина Гайдаржи. Магнолії представлені приблизно 70 таксонами, рододендрони — майже 200. Є окремі експозиції спорових рослин, водних і прибережних видів, кизильників, спірей та хвойних.
| Колекція | Приблизно таксонів | Особливості та акценти |
| Деревні рослини відкритого ґрунту | 2234 | Релікти, магнолії, рододендрони, хвойні; багато екземплярів віком 150–170 років |
| Тропічні та субтропічні (оранжереї) | понад 4000 | Пальми, орхідеї, бромелієві, хижі рослини; національне надбання з 2015 року |
| Сукуленти | понад 1500 кактусів + інші | Одна з найбільших колекцій України; активне поповнення під керівництвом директора |
| Рідкісні та зникаючі види | понад 200 | Рослини Червоної книги України та глобальних списків; підтримка через культуру тканин |
Дані узагальнено з офіційних матеріалів Інституту біології та медицини КНУ та каталогів саду.
Оранжереї — тропічний рай посеред київської зими
Оранжерейний комплекс саду складається з кількох взаємопов’язаних павільйонів загальною площею понад тисячу квадратних метрів. Найвищий — 30-метровий кліматрон, збудований у 1977 році спеціально для найстаріших пальм. Саме тут росте легендарна австралійська пальма Лівістона (Livistona australis) віком понад 200 років і заввишки майже 28 метрів. Вона вперше зацвіла в 1979 році і з того часу майже щозими тішить відвідувачів суцвіттями.
У оранжереях підтримується вологий тропічний мікроклімат навіть тоді, коли за вікном лежить сніг. Тут можна побачити гігантські латаття Вікторія, хижі рослини, колекції орхідей та бромелієвих. Деякі екземпляри мають власні історії: на стовбурах окремих дерев збереглися автографи солдатів часів Другої світової — свідчення того, як сад пережив окупацію.
Сучасний ботанічний сад Фоміна: наука, освіта та збереження
Під керівництвом Марини Гайдаржи (з 2019 року) сад активно розвиває напрям сукулентів, модернізує інфраструктуру та розширює освітню діяльність. Працює музей історії саду з майже десятьма тисячами експонатів. Бібліотека відкрита для дослідників. Щороку сад надсилає та отримує близько двох тисяч зразків насіння в рамках міжнародного обміну.
У 2022 році, попри енергетичні труднощі, колектив зберіг колекції за допомогою альтернативних джерел тепла. Сад залишається важливою базою для студентів КНУ — тут проводять практикуми, пишуть курсові та дипломні роботи. Для широкої аудиторії організовують тематичні екскурсії, фестивалі та арт-події.
Прогулянки по саду: що побачити в різні сезони
Навесні сад перетворюється на суцільний ароматний килим: розквітають магнолії, сакури (посаджені у 2017-му до ювілею дипломатичних відносин з Японією), рододендрони. Літо приносить буйство троянд, лілій та водних рослин. Восени домінують яскраві барви кленів, дубів і хвойних. Взимку найяскравіші враження — всередині оранжерей, де цвіте пальма Лівістона та інші екзоти.
Для фотографів найкращий світло — ранкові години на схилах або м’яке світло в оранжереях. Сім’ям зі школярами варто поєднати прогулянку з відвідуванням музею історії саду. Тихі куточки біля «Поетичної галявини» або біля скульптур ідеально підходять для споглядання та читання.
Практичний путівник: як дістатися, графік та правила відвідування у 2026 році
Найзручніше добиратися метро до станції «Університет» — сад буквально прилягає до вестибюля. Адреса: вул. Симона Петлюри, 1. Паркова частина відкрита для вільного відвідування щодня. Оранжереї та наукові ділянки — за екскурсіями (щодня крім понеділка о 11:00, 12:00 та 14:00 або за попереднім записом за телефоном +38 044-234-60-56).
Вартість екскурсій до оранжерей — близько 100–150 грн для дорослих (актуальні ціни варто уточнювати безпосередньо). Для груп від 10 осіб можливий окремий графік. Остання інформація про відкриття раніше закритих зон з’явилася навесні 2026 року — тепер більше територій доступні для прогулянок.
З собою варто взяти зручне взуття (рельєф горбистий), фотоапарат або телефон з хорошою камерою та, за бажанням, термос з чаєм — у саду є затишні лавки для паузи. Правила прості: не зривати рослини, не смітити, дотримуватися тиші в оранжереях.
Арт та пам’ять: культурний шар ботанічного саду Фоміна
Сад давно вийшов за межі суто ботанічного простору. Тут встановлено скульптурну композицію «Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу», пам’ятник корейському поету Кім Со Волю, арт-об’єкт «Діалог» зі вторинного пластику та мініскульптуру пальми Лівістона на фасаді будинку навпроти саду. «Поетична галявина» з Wi-Fi запрошує до творчості та спокійного відпочинку.
Ці об’єкти роблять сад ідеальним місцем для поєднання природи з культурою — тут можна провести кілька годин, не помічаючи часу, переходячи від квітучої алеї до філософської скульптури.
Ботанічний сад Фоміна залишається тим рідкісним місцем у великому місті, де природа говорить голосно, а історія відчувається шкірою. Кожна прогулянка тут — це маленька подорож крізь час, науку та красу, яка продовжує надихати нові покоління.
