Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади лідера Лейбористської партії, що автоматично позбавляє його посади глави уряду. Переломним моментом стали довибори до парламенту, на яких перемогу здобув його ключовий опонент Енді Бернем.
Останні місяці Стармер намагався виправити ситуацію. У британській політиці для цього часто вдаються до рішучих зовнішньополітичних кроків. 14 червня британські військові вперше самостійно захопили танкер “тіньового флоту” Росії в Ла-Манші. Операцію провели через три місяці після ухвалення урядової постанови, яка дозволила військовим брати на абордаж підсанкційні судна РФ.
Місяці принижень і тиск
Цього року Франція, Бельгія та Швеція активно перехоплювали російські танкери. Британія, попри потужний флот, обмежувалася участю у спільних з Францією операціях. 25 березня уряд видав постанову про право перехоплювати підсанкційні судна в британських водах. Росія відреагувала погрозами та направила фрегат “Адмірал Григорович” для супроводу танкерів.
На тлі критики оборонних витрат, принижень від президента США щодо “іграшкового” флоту та скандалу з планом фінансування оборони Стармер відчував тиск. Він наказав діяти.
Від риторики до дій
14 червня британські сили захопили танкер SMYRTOS, який перевозив 700 тисяч барелів російської нафти під прапором Камеруну. Екіпаж — громадяни Індії та Грузії — пройшов перевірку, капітана звинуватили у порушенні санкцій. Після операції кілька інших танкерів змінили курс, обходячи Ла-Манш, що збільшило витрати Росії на понад 900 кілометрів.
Паралельно оголосили новий пакет санкцій проти “тіньового флоту” та внесли до списку понад 600 танкерів для СПГ. Аналітики пояснюють затримку з абордажем юридичними ризиками та вартістю зберігання суден. Тепер Лондон надсилає сигнал: “Ми здатні діяти”.
Британські посадовці очікують помсти Росії, зокрема щодо британських суден. 16 червня фрегат “Адмірал Григорович” здійснив попереджувальні постріли по цивільній яхті. Це, на думку експертів, може бути спробою залякування. Урок для уряду та наступників простий: Москва розуміє лише мову сили.
Авторка: Ольга Ковальчук, журналістка “Європейської правди”
