Генерал-майор запасу Сергій Кривоніс нині мешкає у Варшаві та з 28 березня 2025 року очолює Інститут глобальної цивільної безпеки на базі Академії військових рекрутів «Штурм». У цій ролі український бойовий досвід перетворюється на практичні програми підготовки європейців до гібридних загроз, природних катастроф і можливих воєнних викликів.
Його шлях проліг від сибірських лісів дитинства через гарячі точки 2014 та 2022 років до високих державних посад і тепер — до міжнародної місії передачі знань. Кривоніс залишається активним експертом: регулярно коментує події на фронті в українських медіа, ділиться прогнозами та наголошує на важливості готовності як військових структур, так і цивільного населення.
У 2026 році генерал не просто спостерігає за війною здалеку. Він формує щит для Європи, використовуючи уроки, здобуті в найскладніші моменти української історії. Його присутність у Польщі символізує продовження боротьби іншими засобами — через освіту, тренінги та стратегічне мислення.
Коріння характеру: Кременчук, Сибір та перші уроки стійкості
Сергій Григорович Кривоніс народився 26 липня 1970 року в Кременчуці Полтавської області в родині робітників. Дитинство загартувало його характер: у шість років родина переїхала до Сургута в Сибіру, де він закінчив три класи початкової школи. Повернення в Україну, робота на Кременчуцькому нафтопереробному заводі після ПТУ та дві невдалі спроби вступу до Київського вищого загальновійськового командного училища сформували наполегливість, яку пізніше оцінили товариші по службі.
Вже в п’ять років хлопець тримав у руках зброю під час полювання з батьком. Позивний «Юган» — від сибірської річки — залишився з ним на все життя. Ці ранні пригоди на природі, поєднані з суворими умовами півночі, виховали в ньому витримку та вміння орієнтуватися в екстремальних ситуаціях. Після строкової служби в 1988 році та вступу до училища в 1990-му він одружився в 1994-му, отримавши погони лейтенанта. Сім’я — дружина Олена та донька Анна — завжди залишалася тихою гаванню, навіть коли служба закидала його в найнебезпечніші точки.
Шлях у спецпризначенні: від Іраку до створення сучасних Сил спеціальних операцій
Після випуску з училища Кривоніс почав службу в 10-й окремій бригаді спеціального призначення під Первомайським. Група під його командуванням посіла третє місце на загальноукраїнських змаганнях. Потім — 8-ма окрема бригада спецпризначення на Хмельниччині, де він пройшов шлях від заступника командира полку до його командира. Двічі полк під його керівництвом визнавали найкращим у Збройних Силах.
Особливо важливими стали поїздки до Іраку в 2003–2004 роках. Разом із невеликою групою він охороняв керівництво українських Збройних Сил. Там, у реальних бойових умовах, багато що в його сприйнятті змінилося — «совкове» мислення поступилося місцем практичному розумінню сучасної війни. Цей досвід став фундаментом для подальшої роботи над реформою спеціальних операцій.
У 2012 році Кривоніс очолив штаб Високомобільних десантних військ. Саме тоді почалася активна фаза створення Сил спеціальних операцій України за стандартами НАТО. Він безпосередньо брав участь у розробці Стратегії їхнього будівництва. Хоча реалізація зіткнулася з внутрішніми перешкодами, саме його напрацювання лягли в основу сучасної структури українських ССО — гнучких, високопрофесійних підрозділів, здатних діяти автономно в тилу ворога.
2014 рік: Оборона Краматорського аеродрому — символ першої перемоги
Російська агресія 2014 року застала Кривоноса на посаді начальника штабу — першого заступника командувача десантних військ. Саме він особисто керував обороною Краматорського аеродрому. Невелика група українських військових та добровольців протистояла спробам проросійських сил захопити стратегічний об’єкт. Бої були жорстокими, але аеродром залишився під контролем України. Ця операція стала однією з перших яскравих сторінок опору та показала ефективність тактики, яку пізніше розвинено в ССО.
7 жовтня 2014 року Кривоноса призначили начальником Управління спеціальних операцій Генерального штабу. Він продовжував працювати над посиленням цих підрозділів, поєднуючи бойовий досвід із сучасними підходами. У 2016–2019 роках обіймав посаду першого заступника командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ. Його внесок у становлення цього роду військ важко переоцінити — саме тоді заклали основи для тих підрозділів, які сьогодні творять дива на фронті.
2022 рік: 39 днів оборони Жулян — доброволець на захисті столиці
На початку повномасштабного вторгнення Кривоніс уже не перебував на дійсній службі — його звільнили в 2021 році. Проте 24 лютого 2022-го він одразу став до лав захисників як доброволець. З урахуванням досвіду Краматорська 2014 року головнокомандувач призначив його керівником оборони аеропорту «Київ» (Жуляни). Протягом 39 діб невелика команда тримала об’єкт, який так і не зазнав прямого штурму ворога.
Ці дні стали прикладом того, як один досвідчений командир здатен організувати оборону навіть без великих ресурсів. Аеропорт у Жулянах мав критичне значення для можливого прийому підкріплення та евакуації. Кривоніс та його люди діяли чітко, використовуючи знання спецоперацій і психологію оборони. Після виконання завдання він склав повноваження, але продовжив допомагати країні в інших форматах.
Політичні випробування та звільнення 2021 року
У 2019 році Кривоніс отримав призначення заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України. На цій посаді він очолював комісії з військово-технічного співробітництва та робочі групи з питань обороноздатності. У травні 2019-го йому присвоїли звання генерал-майора.
Робота в РНБО поєднувалася з політичною активністю: у 2019-му він балотувався в президенти від партії «Воїни АТО», але зняв кандидатуру на користь Петра Порошенка, вважаючи, що під час війни важливо об’єднуватися. 29 грудня 2020 року його звільнили з посади в РНБО, а 5 червня 2021-го — зі Збройних Сил. Причини офіційно не розголошували широко, проте за лаштунками йшлося про конфлікти з частиною керівництва та незгоду з деякими рішеннями. Кривоніс завжди підкреслював, що служив з честю і готовий був продовжувати справу.
Варшава 2025: Інститут глобальної цивільної безпеки як новий фронт
28 березня 2025 року Кривоніс очолив Інститут глобальної цивільної безпеки при Академії військових рекрутів «Штурм» у Варшаві. Призначення підтвердив виконавчий директор академії Андрій Лисенко. Інститут зосередився на підготовці цивільного населення Європи до зовнішніх воєнних загроз, природних та техногенних лих.
Генерал сам пояснив місію: європейські громадяни та мільйони біженців часто не знають, як діяти на тлі заяв про можливу агресію чи рекомендацій запасати їжу на 72 години. Військові структури ЄС уже тренуються, а цивільні залишаються в інформаційному вакуумі. Український досвід — від оборони аеродромів до протидії дронам і диверсіям — став основою практичних занять для керівників різного рівня, мерів, рекрутів та біженців. Тренінги охоплюють автономне виживання, облаштування барикад, евакуацію поранених, протидію диверсантам та дії в умовах гібридних атак.
Польща стала логічним вибором: близькість до України, потужна підтримка та роль хабу для Балтії дозволяють поширювати знання далі. З 2024 року Кривоніс уже ділився досвідом у країнах Балтії. Тепер ця робота набула системного характеру.
| Рік | Подія | Значення для України та Європи |
|---|---|---|
| 1970 | Народження в Кременчуці | Формування характеру майбутнього воїна |
| 2014 | Оборона Краматорського аеродрому | Перша велика перемога над агресором |
| 2016–2019 | Перший заступник командувача ССО | Створення сучасних сил спеціальних операцій |
| 2019–2020 | Заступник секретаря РНБО | Вплив на державну оборонну політику |
| 2022 | Оборона аеропорту Жуляни (39 діб) | Приклад добровільної стійкості столиці |
| 2025 | Керівник Інституту у Варшаві | Передача українського досвіду Європі |
Ця хронологія показує еволюцію людини, яка ніколи не зупинялася на досягнутому і завжди шукала нові способи захищати Україну та її союзників.
Сьогоднішня діяльність: медіа, прогнози та практична підготовка
У 2026 році Кривоніс активно виступає в українських медіа. Він аналізує ситуацію на лінії зіткнення, коментує проблеми мобілізації, нестачу техніки та необхідність стратегічного бачення на найближчі місяці. У програмах з Яніною Соколовою та на інших майданчиках генерал дає рекомендації, як цивільним і військовим готуватися до викликів другої половини року.
Він наголошує: ворог не відмовляється від намірів і продовжує нарощувати сили. Водночас підкреслює важливість ротації, поваги до бійців та чіткої стратегії. Його голос звучить тверезо і професійно — без популізму, з опорою на реальний бойовий та управлінський досвід.
Паралельно триває робота в Інституті. Тренінги для цивільних включають алгоритми дій при повітряних тривогах, організації укриттів, протидії інформаційним атакам та диверсіям. Український досвід боїв у містах, роботи з дронами та виживання в умовах блекаутів стає основою для європейських програм. Польща та країни Балтії отримують практичні інструменти, які можуть врятувати життя в разі ескалації.
Чому Варшава стала новим домом і що це означає для всіх нас
Переїзд Кривоноса до Польщі — не втеча, а свідомий вибір. Тут він може ефективніше працювати над поширенням знань, які в Україні здобувалися ціною крові. Академія «Штурм» дає платформу для системної роботи з рекрутами та цивільними. Генерал поєднує викладання з постійним моніторингом фронту та експертними оцінками.
Для України це означає, що один з найдосвідченіших воєначальників продовжує служити — просто в іншому форматі. Для Європи — доступ до унікального ноу-хау протистояння найбільшій армії континенту. Для самого Кривоноса — можливість залишатися корисним там, де його expertise найбільше потрібне саме зараз.
Сергій Кривоніс ніколи не шукав спокою. Від сибірських морозів до гарячого неба над Жулянами, від штабних кабінетів до варшавських аудиторій — він завжди йшов туди, де міг принести найбільшу користь. У 2026 році ця місія триває. І поки генерал ділиться досвідом у Варшаві, українська незламність отримує нові виміри — вже на рівні всієї Європи.
