Гео Лерос де зараз перебуває в Києві, де продовжує повноцінно виконувати мандат народного депутата Верховної Ради України дев’ятого скликання. Як заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики він бере участь у пленарних засіданнях, голосуваннях з оборонних та антикорупційних питань, а також координує міжпарламентські зв’язки з кількома країнами. Асоціація з полком спеціального призначення «Сафарі» не заважає йому залишатися в столиці — основна робота зосереджена саме тут, у стінах парламенту та в межах депутатських повноважень.
Шлях від арт-куратора, який перетворив сірі київські стіни на яскраві полотна, до нардепа, що публікував резонансні записи про можливі зловживання у владі, а потім до людини, яка поєднує законодавчу діяльність із підтримкою армії, виглядає логічним продовженням однієї й тієї ж позиції. У 2026 році Лерос уникає зайвої медійної шумихи, зосереджуючись на конкретних справах, голосуваннях та критичних виступах з трибуни, які час від часу стають помітними в інформаційному полі.
Його присутність у Києві підтверджується регулярною участю в роботі Верховної Ради, публічними заявами та оновленнями в соціальних мережах, де він з’являється у військовій формі полку «Сафарі». Це не епізодична поява, а частина ширшої картини: людина, яка не зникла з політичного ландшафту, а адаптувала свою роль до реалій воєнного часу, зберігаючи при цьому незалежність і критичний голос.
Від муралів до мандата: як формувався Гео Лерос
Гео Багратович Лерос (при народженні — Геворг Багратович Курехян) народився 24 квітня 1989 року в Києві в родині вірменського походження. Освіту здобув на факультеті міжнародного права Академії адвокатури України, проте справжнім покликанням стало мистецтво та публічний простір.
Ще до політики він заснував проєкти Art United Us та «Сіті-Арт». За роки роботи команда створила близько сімдесяти муралів у різних містах України. Сірі бетонні поверхні спальних районів та промислових зон раптом почали розповідати історії — про героїв, про пам’ять, про майбутнє. Лерос курував проєкти, залучав художників з-за кордону, організовував фестивалі. Він автор першої української книги про вуличне мистецтво «Kyiv Street Art», режисер короткометражних фільмів, один з яких отримав нагороди на міжнародних фестивалях у Калькутті та Сан-Франциско.
Цей період сформував людину, яка звикла працювати з публічним простором і не боятися великого масштабу. Мурал — це не просто фарба на стіні. Це заява, яка залишається на роки і впливає на тисячі людей щодня. Саме такий підхід Лерос пізніше переніс у політику: голосно, візуально, без напівтонів.
Політичний старт і перші скандали
На парламентських виборах 2019 року Гео Лерос увійшов до Верховної Ради за списком партії «Слуга народу» під номером 23. Короткий час він був позаштатним радником Президента Володимира Зеленського. Обійняв посаду заступника голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — роль, яку зберігає й досі.
Уже навесні 2020 року почалися перші серйозні конфлікти. Лерос оприлюднив серію відеозаписів, які отримали назву «плівки Лероса». На них, за його словами, йшлося про можливий продаж посад через оточення глави Офісу Президента. Справи передали до НАБУ та ДБР, почалися розслідування. Сам Лерос опинився в епіцентрі політичного шторму.
1 вересня 2020 року його виключили зі фракції «Слуга народу». З того часу він — позафракційний депутат. У наступні роки були бійки в сесійній залі, відсторонення від пленарних засідань (зокрема під час воєнного стану), підпал автомобіля (справу закрили у грудні 2023 року через закінчення строків розслідування). Кожен із цих епізодів лише посилював образ людини, яка не вписується в партійну дисципліну і готова йти на конфлікт заради публічності певних тем.
2024–2025: тиша в мережах і військова форма
У 2024–2025 роках Гео Лерос майже зник зі звичного інформаційного поля. Соціальні мережі оновлювалися рідко. Деякі медіа почали писати про «зникнення» нардепа. Проте з’явилися фото та відео, де він у військовій формі з шевронами полку спеціального призначення «Сафарі».
За даними публічних джерел та власних дописів, Лерос мав зв’язок із цим підрозділом. Ймовірно, йшлося про добровольчу або координаційну участь — не про повноцінну службу на передовій у класичному розумінні, а про підтримку оборонних зусиль у форматі, який дозволяє поєднувати з депутатськими обов’язками. У березні 2026 року в Instagram досі значиться: «Special forces regiment SAFARI / Member of Parliament of Ukraine».
Цей період став для багатьох несподіванкою. Людина, відома яскравими муралами та гучними політичними заявами, раптом обрала іншу форму присутності. Не зникла — просто змінила спосіб дії.
Гео Лерос де зараз: конкретні справи у 2026 році
Станом на червень 2026 року Гео Лерос перебуває в Києві та активно виконує депутатські повноваження. Він бере участь у пленарних засіданнях, працює в комітеті, голосує за закони, пов’язані з обороною та протидією корупції. У лютому–травні 2026 року з’явилися публікації та відео, де він з трибуни ставить незручні запитання Президенту — від теми виборів до питань, пов’язаних із «Азовсталлю» та обіцянками щодо корупції в Офісі Президента.
Офіційний портал Верховної Ради підтверджує його статус: народний депутат, заступник голови комітету, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Королівством Данія, член груп із Перу, Норвегією, Вірменією, Угорщиною, Великобританією та Швецією. Електронна пошта для звернень — leros@rada.gov.ua.
Соціальні мережі оновлюються не щодня, але регулярно. У дописах — коментарі щодо НАБУ, корупційних скандалів, підтримки Збройних Сил. Стиль залишився впізнаваним: прямота, без надмірної дипломатії. При цьому загальна медійна активність нижча, ніж у 2020–2022 роках. Лерос обрав стратегію «менше шуму — більше конкретної роботи».
Важливо розуміти: мандат народного депутата дає певний захист, але не звільняє від відповідальності. Лерос продовжує жити в Києві, не емігрував, не зник. Його діяльність — це поєднання парламентської рутини, міжпарламентської дипломатії та символічної підтримки армії через зв’язок із «Сафарі».
Що залишилося від минулого і що змінилося
Мистецька спадщина Гео Лероса досі присутня в Києві. Муралів, створених за його участі, десятки. Деякі з них уже стали частиною міського пейзажу — їх впізнають туристи та місцеві. Фільми та кліпи, зняті ним раніше, продовжують жити в мережі.
Політичний стиль еволюціонував. Якщо у 2020 році головним інструментом були гучні викриття та конфлікти, то у 2026-му — системна робота в комітеті, голосування та точкові, але гострі виступи з трибуни. Це не означає, що критичність зникла. Вона просто набула іншої форми — менш епатажної, більш інституційної.
Для тих, хто тільки починає цікавитися українською політикою, історія Лероса — гарний приклад того, як людина з мистецького середовища може увійти у владу, вийти з фракції, пережити скандали та продовжити роботу в новій реальності. Для тих, хто стежить давно, — це історія про те, як змінюються ролі, а принципи залишаються.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2019 | Обраний народним депутатом за списком «Слуга народу» | Початок парламентської кар’єри, входження до комітету з гуманітарної політики |
| 2020 | Виключення зі фракції, «плівки Лероса» | Перехід у статус незалежного депутата, початок відкритої критики |
| 2023 | Закриття справи про підпал автомобіля | Завершення одного з резонансних розслідувань |
| 2024–2025 | Період зниженої медійної активності, поява у формі полку «Сафарі» | Адаптація до воєнних реалій, нова форма присутності |
| 2026 | Активна робота в комітеті та пленарних засіданнях, виступи з трибуни | Повернення до системної парламентської діяльності в Києві |
Сьогодні Гео Лерос — це не тільки колишній вуличний художник чи скандальний нардеп 2020 року. Це депутат, який обрав шлях залишатися в системі, працювати зсередини, зберігати зв’язок із армією та час від часу нагадувати владі про обіцянки та принципи. Його історія триває — у київських сесійних залах, у комітетських засіданнях та в тих дописах, де з’являється шеврон «Сафарі».
Для початківців це нагадування: політика — не тільки яскраві заголовки. Для тих, хто стежить давно, — приклад того, як людина може змінювати формати присутності, не змінюючи суті. Гео Лерос де зараз — там, де його мандат і його вибір: у Києві, в роботі, в русі.
