Євроінтеграція України в енергетиці залежить не тільки від наближення законодавства до норм ЄС, а й від модернізації та зменшення втрат природних ресурсів. Ключову роль тут відіграє імплементація Метанового регламенту ЄС, ухваленого 2024 року. Його мета — скоротити витоки метану під час видобутку викопного палива.
Світовий тренд скорочення викидів метану
На початку травня в Парижі в рамках французького головування в G7 відбулася міжнародна зустріч високого рівня щодо скорочення викидів метану. Обговорювали практичні заходи, насамперед в енергетичному секторі, де це найшвидший і найдешевший спосіб.
Метанова політика для Європи стає частиною енергетичної безпеки. Того ж дня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало доповідь Global Methane Tracker 2026. Вона фіксує рекордні викиди метану від викопного палива, попри доступні технології. Скорочення витоків і факельного спалювання могло б звільнити до 200 млрд кубометрів газу щороку.
Джерело повідомило, що світ марнує газу вдвічі більше, ніж заблоковано через кризу в Ормузькій протоці. Метан відповідає за третину глобального потепління, але розкладається в атмосфері швидше за CO₂. Понад 250 науковців за підтримки Світового економічного форуму запропонували 10-пунктовий план дій.
Економічна вигода для України та п’ять кроків
Для України тема актуальна: як кандидат до ЄС з потужною газовою інфраструктурою, ми маємо значні втрати. У 2023 році метан становив 27% викидів парникових газів, 71% з них — від енергетики.
Без імплементації регламенту з 2028 року газовий ринок Європи зміниться. З 2030 року імпорт обмежать граничними значеннями метанової інтенсивності. Європейські покупці вже вимагатимуть верифікований метановий слід.
За оцінками, заходи в нафтогазовому секторі, на сміттєзвалищах, очисних станціях і шахтах дадуть 3 млрд кубометрів газу на рік — 10–15% попиту. Це зекономить 60–85 млн тонн CO₂-еквіваленту та принесе 750–1100 млн євро щороку за ціною 0,36 євро/м³, або до 11 млрд за 10 років.
Регламент — бенчмарк Національної програми адаптації до acquis ЄС. Транспозиція запланована до 2027 року.
П’ять кроків:
- Ухвалити рамковий закон для імплементації регламенту.
- Визначити компетентні органи та повноваження.
- Створити систему моніторингу, звітності та верифікації на основі вимірювань.
- Запровадити програми LDAR для виявлення витоків і правила факельного спалювання.
- Забезпечити фінансування та кадри.
МЕА зазначає: 70% викидів можна скоротити наявними технологіями, 35 млн тонн — з прибутком. Для України це енергетична безпека та тест на євроінтеграцію.
Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики, Razom We Stand. Стаття підготовлена за підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди автора не обов’язково відображають позицію донорів.
Leave a Reply